ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Ср, 24.04.2024, 20:10
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
форум сайту Анумо знову віршувать! » Актуальна тема » Голодомор - Геноцид українського народу » Голодомор (Вірш)
Голодомор
sandra_91    Date: Чт, 14.01.2010, 13:58 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
2
1.
Ось вона – країна
Світлого майбутнього!
Партія – єдина,
Справедливіша за Бога забутого!
Ми йдемо – вперед!
І нічого, що в саму прірву,
Адже нас веде
Світло партійного німбу!
І нічого, що скрізь –
Руїни душі, храми злості,
Червоні ріки, ріки сліз,
Людськії кості.
Як у відомих казках
Про Бабу Ягу люту,
Що в наших дітях викликала страх
Темними вечорами лютого.
Не дивуйтеся ж, дітки.
Тепер Це І Є Світле Майбутнє!
Незгодних посадимо в клітки –
Це рішення правильне, путнє.
Добро і зло поміняти місцями –
Невеликий гріх,
А ті, хто зайве слово сказали, –
В дерев`яне ліжко тих.
Та й до чого церемонії?
Просто в сиру землю.
Краса, порядок і гармонія
В країні цій веселій.

Не псує краєвиду
Дитяча труна.
Вихід закрито –
Така собі весела гра.
Ідея світлого майбутнього
Фарбує душі чорнилом,
Скільки страждання лютого
Вона спричинила.
І до чого ж любо
На березі червоної річки!
А Насті, Олени і Люби
Вже не носитимуть яскравії стрічки…

2.
Земля, де такі ніжні трави,
Де безкраї сині океани
І дивної краси –
Ліси.
Обіймає цю планету
Добре, синє небо,
Якому птахи співають сонети.
Чого ж іще для щастя треба?
А Сонце – як око Всевишнього –
Світиться любов`ю і теплом,
Даючи все для миру вічного,
Для життя правильним шляхом.
Співайте, радійте й любіть,
Бо ж любов радість несе,
Дорогою щастя ідіть,
Адже ж для цього маєте все…
3.
Як жахливе безглуздя людське –
Голодомор…
І хтось, як Бог, вирішує все
За завісами штор.
Хтось кожен вечір
Має хліб, вино і солонину,
А хтось обіймає за плечі
Голодну дитину.
Тисячі тисяч років
Життя людського
Скосив закон п`яти колосків.
І від горя такого
Сонце плаче, Сонце чорніє.
І навіть надія
Уже не жевріє.
Яке божевілля і страх,
Весь людський біль у очах
Тої, що зрозуміла –
Вона. З`їла. Власну. Дитину.
Мені страшно, я не можу зрозуміти,
Як людство власними руками
Знищує себе, як можна бігти
Цими червоними шляхами
В саму, саму безодню…
Я не зрозумію ні сьогодні,
Ні завтра – ніколи –
Того плачу, страждання і болю.
Як – морити голодом
Живих людей,
Коли навколо – хліба золото?!
Як це - ховати власних дітей?
Невже на гору трупів сходження
Коштувало розстріляного Відродження?!
Мені боляче за тих,
Хто взяв на себе стільки гріха,
Хто живу безмежну душу зчорнив,
А з нею – море любові й добра.
У кожної людини є те море –
Душа, що не боїться вогню і стужі.
І в кожного – особиста воля
Проміняти те море на сіреньку калюжу.
Тиха радість і спокій
За тих, хто зміг ці страждання знести,
В порі цій криваво-чорній
Світло душі зберегти,
Світло любові, тепла, чистоти.
4.
І в цілому Всесвіті місця замало,
Щоб вмістити біль Того,
Хто так любить і безмежно страждає,
І бачить купи сміття гнилого
Там, де ростив
Для нас Він прекрасний сад
Без бурі і злив.
В ньому Сонце і янтарний виноград…
Як жахливе безглуздя людське –
Голодомор…
І хтось, як Бог, вирішив все
За завісами штор.


"Якщо ви цінете себе невисоко, світ не запропонує вам ані копійкою більше". Цитата
 


Asedo1949    Date: Ср, 13.04.2011, 12:51 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
58
Листопад.
Осінь.
Тридцять третій.
Проклятущий.
Хата.
На припічку мама
І ряднина порвана,
Як коновки,
В неї ноги попухли
І вже очі потухли,
А дітки,
На рваній ряднині,
Не далеко від нені,
Восковії.
Майже світяться,
Ледь ворушаться,
Тужаться,
Виколупують глину,
Лижуть кожну цеглину,
Мовчки.
Скоро тато прийде,
Їсти нам принесе,
Нене.
Він на колії вже
І зерна набере
Жменю.
Та чому не іде
Вже і сумрак паде
В хату.
Не вернеться уже,
Від знемоги впаде
Тато.
По дорозі назад
Захоронить набад
Листопад.


Господний дар- чистая душа !
 


StevenL    Date: Пт, 21.04.2023, 02:34 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
3
Пам'ятаю як бабуся та дідусь говорили мені що ніякого голодомора не було, і це зрозуміло, як впливала пропаганда
<a href="https://rx.ua/">https://rx.ua/</a>
ДОВІДНИК ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, в якому можно довідатись багато про що цікаве, та почитати про ліки без реклами.
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Актуальна тема » Голодомор - Геноцид українського народу » Голодомор (Вірш)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz