ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Сб, 20.04.2024, 05:57
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Навколо поетичного сайту » Великі Українці
Великі Українці
natalya-gurkina    Date: Пн, 13.09.2010, 12:00 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Хочу започаткувати нову тему.
Стимулом стали ранкові події, а точніше розчарування і купа емоцій. Та не все так погано і навколо нас є люди, які дійсно Творять цю країну. Це прості вчителі, лікарі і, навіть, двірники.
Не все в цьому житті продається. І саме тому що Людина на своєму місці у нашої країни є майбутнє.
***
Ви можете розповісти про знайому чи незнайому людину, життя якої для Вас є прикладом. Адже з маленьких краплинок складається море, а з Людей - Держава.

______________________________

Борис Тодуров
український кардіохірург



Він і його команда першими зробили в Україні операцію по пересадці серця.
На сьогоднішній день очолює Київський міський центр серця.
Не зважаючи на те, що лікар отримує невеликі гроші за свою працю, залишається працювати в Україні.

____________________
Із інтервю київській муніципальній газеті "Хрещатик" (2009): http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3547/art/1248804752.html

Мені дуже подобається робити добро безплатно. Це йде від серця до серця, це внутрішній наш поклик — допомогти. Мені приємно знати, що в Єгипті живуть 25 дітей, котрих я прооперував.
Наша головна мета — допомога. Дуже багато людей дивуються цьому. Наприклад, 2004 року, коли ми були в Іраку, міністр охорони здоров’я цієї країни запросив нас до себе, щоб дізнатися справжню мету нашого візиту. Він не вірив, що ми просто хотіли врятувати життя дітям. Кілька разів запитував, що нам насправді потрібно — нафта, гроші? Ми виявилися першими громадськими лікарями, які приїхали в Ірак добровільно, і це дуже дивувало. Моє пояснення було простим: я відповів, що, можливо, під час однієї з наших благодійних операцій було врятовано життя майбутнього президента або прем’єра Іраку. І коли він виросте, буде все життя пам’ятати, що його врятував український кардіохірург. Я маю мрію змінити світ на краще. Почувши це, міністр — дорослий, солідний чоловік — заплакав. Він сказав, що ми перші люди, від кого за останніх 5 років він почув нормальну людяну мову. Переважно сюди приїжджають або заробляти гроші, або вбивати. Особисто мені приємно, що в далекому Іраку живе хлопчик, чиє життя врятував я. Я вірю, що моя робота все ж таки змінить світ на краще.
Attachment: 5384025.jpg (47.2 Kb)


Всім гарного дня;) ))))

Post edited by natalya-gurkina - Пн, 13.09.2010, 12:01
 


natalya-gurkina    Date: Вт, 14.09.2010, 09:22 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Ірина Гавришева. Запоріжжя
Волонтер

Ірі двадцять пять років, вона інвалід. Маючи невиліковну хворобу, допомагає онкохворим дітям.
_____________________
Коли мені хтось говорить про те що "навіщо жити?" я завжди згадую про Іру Гавришеву. Життя всупереч. Або, життя великим бажанням.
Операція за операцією на протязі тривалого часу... кожна може стати останньою. Та і погоджуватися на оперативне втручання щоразу стає все важче тому, що людина це лише людина, і якою сильною вона б не була, але її внутрішні сили теж мають своє мірило.
І, напевно, потрібно було б дивуватися такій волі до життя, якби це була не Гавришева.
За Іриними роками діти... Я навіть не знаю скільки їх, але знаю що кожна дитина, як її власна.
______________________
Немає випадкових людей у онкології, вони там просто не втримаються.
Серед волонтерів теж.
І стільки хочеться розповісти про Людину, а слів всерівно буде мало. Тому, дам добірку світлин. І коли у Вас виникне запитання про сенс життя пригадайте Іру Гавришеву із міста Запоріжжя.

Attachment: 2003911.jpg (39.9 Kb)


Всім гарного дня;) ))))
 


natalya-gurkina    Date: Нд, 17.10.2010, 12:22 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Олена Волошина
Велике серце тендітної жінки.


Що може подарувати одна людина іншій? Небайдужість! Відчуття потрібності.
Чи багатьом це вдається? Ні! Таких людей не так багато, але вони є.
Однією з таких Людей була Оленка Волошина.
Саме вона більше ніж десять років тому відкрила у місті Луцьку магазин „Вінок волошковий”. Саме туди змогли здавати, на реалізацію, свої роботи майстри народної творчості. Саме цей магазин став для багатьох величезною моральною підтримкою в усвідомленні того, що те, що вони роблять комусь потрібно.
Це зараз є чимало крамниць в яких можна придбати речі ручної роботи, але, майже всі вони торгують тим, на чому можна непогано заробити. А Оленка завжди підтримувала майстрів: як визнаних, так і початківців. Її крамничка зібрала під своїми стінами вишивку, кераміку, різьбу по дереву, вироби з лози, соломку і багато-багато іншого. А ще, у „Вінок волошковий” здавали і здають свої роботи люди з обмеженими можливостями.
За кожного вона боліла серцем.
Я не знаю чому вона обрала саме такий шлях, але незважаючи на те, що її вже немає „Вінок волошковий” продовжує жити.
Багато людей живе поряд з нами, чимало їх щодня йде в інший світ, але одиниці залишають після себе на цій землі слід.
Немає в Луцьку такого майстра який би не знав Олену Волошину.

* в грудні 2009 Олени Волошиної нестало.

Attachment: 8139747.jpg (7.2 Kb)


Всім гарного дня;) ))))

Post edited by natalya-gurkina - Нд, 17.10.2010, 12:44
 


natalya-gurkina    Date: Нд, 19.12.2010, 18:12 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Сергій Ситько
Квантова медицина


медицина третього тисячоліття це Сергій Ситько!
і він - УКРАЇНЕЦЬ!

_________________
Из интервю "Зеркало недели" № 18 (342) 5 — 18 мая 2001

— Ваши методы предполагают, что специалисты «Отклика», ведущие прием больных, владеют некой суммой довольно нетрадиционных знаний и представлений. Кто они — физики с медико-биологическим или врачи с физическим уклоном? Сегодня ни Национальный университет Украины имени Т.Шевченко, ни Национальный медицинский университет таких сверхсовременных целителей не выпускают. Какова же в таком случае перспектива у «Відгука»?

— У нас организованы курсы повышения квалификации, на которых доктора в течение месяца проходят переподготовку. Но прежде чем сдать экзамен и получить специальность «квантовая медицина по технологии «микроволновая резонансная терапия», они в одной из моих базовых клиник должны выбрать минимум двух больных, относящихся к категории неизлечимых, и в течение двух недель поставить их на ноги.

— Что же в таком случае вы, господин профессор-шевалье, можете сказать обратившемуся к вам неизлечимо больному пациенту?

— Только правду, но так, чтобы не угасла надежда: «Не поручусь, что вас удастся спасти. Но в этом направлении сделаю больше, чем кто-либо другой». Потому что мы открыли природу живого. Ко мне приходят больные с четвертой стадией рака, которые перенесли операцию, прошли курс облучения и химиотерапии, люди уже ни во что и ни в кого не верящие. Некоторых приносят в клинику на носилках. И мы продлеваем им жизнь. Когда тяжелые больные спрашивают, на что можно рассчитывать, я отвечаю: программа-максимум — полная или частичная ремиссия. Таких пациентов за восемь лет у меня оказалось около 180. Среди них был, в частности, известный украинский хирург, страдавший раком мочевого пузыря.

— А программа-минимум?


— Улучшение качества жизни, отмена лекарств и наркотиков, снятие боли. И если пациенту суждено умереть, это происходит без страданий. До последней минуты он сохраняет человеческий облик.

— Лечение у вас, естественно, платное. По средствам ли оно большинству больных? Не превратится ли «Відгук» в спецклинику для богатых?

— Услуги нашей клиники относительно недорогие. Средняя цена курса — 350 гривен. Однако, если дело касается неизлечимых недугов, когда приходится подбирать и проверять сотни вариантов, наши услуги обходятся существенно дороже. Но это, как правило, идет по линии благотворительного фонда. Тот, кто может, платит. Если же я вижу, что у человека в кармане пусто, лечу его за счет частного международного благотворительного фонда Сергея Ситько. Еще ни разу не было случая, чтобы я отказал в помощи посетителю, которому нечем заплатить. Это не позволяет сделать совесть человека и ученого. А главное — я верю в Бога!

Attachment: 9724075.jpg (14.8 Kb)


Всім гарного дня;) ))))
 


shetamara    Date: Нд, 19.12.2010, 19:54 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
106
ШУЛЯР Василь Іванович
Справжній українець, людина, яка не тільки любить свою мову і свою країну, але й своєю працею вносить велику частку у розвиток України.
Мені пощастило особисто знати Василя Івановича. Колись, у 1989 році, ще студенткою прийшлося підпрацьовувати вчителькою у школі, де він був директором. То пан Шуляр В.І. навчив мене працювати своєю вибагливістю, терпінням, знаннями і досвідом.
Відомості про цю людину взяті із сайту:

http://osnova.com.ua/magazines/4/113/4417

Кандидат педагогічних наук (2004 р.), доцент (2005 р.), заслужений учитель України (2000 р.), «Учитель року — 2000», «Відмінник освіти України» (1991 р.), переможець Всеукраїнського конкурсу «Досвід освітян» (1997–1998 н. р.) — II премія, Всеукраїнського конкурсу освітян «Мій урок — 2000»; делегат II Всеукраїнського з’їзду працівників освіти України (2001 р.); заступник декана філологічного факультету; завідуючий кафедрою педагогіки і психології Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель україн­ської літератури Першої української гімназії імені Миколи Аркаса (м. Миколаїв); член редколегії Всеукраїн­ських часописів «Українська література в загальноосвітній школі», «Дивослово»; автор понад 100 публікацій, 7 одноосібних і 8 посібників і монографій у співавторстві: «Планування літературної освіти школярів: технологічна концепція», «Сучасний урок літератури в умовах 12річної школи: 5–9 класи», «Від маленького письменника до великого читача. 5 клас», «Від мудрого письменника до творчого читача. 11 клас», «Дух Нечуївських творів», «Невиправдано заборонена літера Ґ», «Проектно-конструкторська діяльність учителя літератури (короткий термінологічний словник-довідник)» та ін.; у співавторстві: «Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій», «В. О. Су­хомлинський — майбутньому педагогу», «Інтеграція у процесі вивчення літератури», «Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи», «Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12річної школи» та ін.; ініціатор та автор проектів і програм: «Імена МДУ: філологічний факультет», «Урок літератури: дебют», «Заслужений освітянин Миколаївщини», «Інтелектуали України — творчому Вчителеві», «Освітяни Миколаївщини в особах: заслужені вчителі Ук­раїни».


Любити - це значить бачити диво, яке інші не помічають.
(Слова невідомого автора)
 


natalya-gurkina    Date: Ср, 05.01.2011, 11:10 | Message # 6
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Луцький пологовий будинок
(всі працівники установи)


Не так давно (три місяці тому) мала можливість побувати у пологовому будинку)))) Народила донечку. Тому знаю, наскільки важливими для жінки є хороші умови і кваліфікований персонал.
Ще під час вагітності перевернула інтернет у пошуках інформації про пологи і була шокована тим, наскільки в більшості все не надто добре.
Жінка народжує не так багато разів, щоб можна було відноситися до вагітності легковажно. Але, досвід приходить лише з практикою))))) А практика з досвідом))))))
Я не знаю як у інших містах (враження склала лише з відгуків на форумах), але як у Луцьку розповім.
Дуже задоволена лікарем, яка вела мою вагітність. Маю надію, що всі такі.
При пологовому є курси свідомого батьківства. Вони безкоштовні і налаштовують на партнерські пологи. Важливо те, що фільм, який там показують, про наш, Луцький (а не американський!) пологовий будинок. Тому майбутня породіля має можливість побачити що і як буде відбуватися. Це важливо тому, що від невідомості з*являються страхи і переживання)))) А так все наочно показано... від приймальні до виписки.
Пологи. Хочеться ще))))) Хтось може сказати що мені просто повезло і я натрапила на порядну зміну лікарів. Ні. Вийшло так, що я мала змогу побачити три зміни... Жодних натяків на гроші чи якусь винагороду!
Особливістю Луцького пологового будинку є те, що у нас, якщо у жінки відійшли води а родова діяльність не почалася, дають час на те щоб почалися перейми... (24 години!). Це дає можливість жінкам самостійно, природньо, без стимулювання, народити.
Ще однією особливістю є душ або ванна... це добре знімає больові відчуття і пришвидшує пологи.
Все під контролем персоналу: вони не набридають, але постійно поряд!
До речі, кожна жінка у окремому родзалі!


Самі пологи обійшлися в 160 гривень. Це на курсах свідомого материнства підказали, що непотрібно купувати родовий пакет, бо невідомо що з нього буде потрібно. Все, що потрібно, дали лікарі, а потім просто порахувалося що з того використано (якби купувати повний пакет він коштує приблизно 600 гривень. а залишки куди?)
Після того, як дитинка народилася, жінку з дитиную переводять у інше відділення.
Також всі в окремих палатах. Палати прибираються два-три рази на день, стільки ж раз змінюються пакети для сміття (смітники два: один біля умивальника, інший біля пеленального столика).

Вночі в палаті горить світло і по коридору постійно ходить хтось з лікарів... Це дуже добре, бо якщо-що, відразу можна покликати чи проконсультуватися.
Коли виписують - дають номери телефонів, за якими можна телефонувати цілодобово... (а запитання виникають!)
От такий у Луцьку пологовий будинок. І такий він завдяки тим людям, які там працюють: від прибиральниці до головного лікаря.
Побажаю, щоб у кожному місті жінка мала можливість народити в таких умовах.

Attachment: 6164125.jpg (365.3 Kb) · 5903666.jpg (165.7 Kb) · 0411381.jpg (179.7 Kb) · 6492754.jpg (148.1 Kb)


Всім гарного дня;) ))))

Post edited by natalya-gurkina - Ср, 05.01.2011, 11:15
 


MavkaLisova    Date: Пн, 22.02.2021, 18:43 | Message # 7
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
4
Я б сюди дожала людину-душу - Марту Левченко. Скільком людям із важкими долями вона допомогла - не перерахувати.
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Навколо поетичного сайту » Великі Українці
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz