|
|
Вірші про маму
| |
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 03:59 | Message # 16 |
|
| Р.Рождественский
***
Здравствуй, мама!
Опять мне снится песня твоя.
Здравствуй, мама!
Светла, как память, нежность твоя.
Этот мир не от солнца такой золотой —
Он наполнен до края твоей добротой.
На земле хороших людей немало,
Сердечных людей немало.
И все-таки лучше всех на земле —
Мама. Моя мама. Здравствуй, мама!
Ты слабеешь -в меня уходят силы твои.
Ты стареешь -в меня уходят годы твои.
Все равно, несмотря на любые года,
Будешь ты для меня молодой навсегда.
Натрудились на десять жизней руки твои,
Народились под этим небом внуки твои.
Ты опять колыбельную песню поешь
И во внучке своей вдруг себя узнаешь.
На земле хороших людей немало,
Сердечных людей немало.
И все-таки лучше всех на земле —
Мама. Моя мама. Здравствуй, мама!
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 03:59 | Message # 17 |
|
| В.Хатюшин
* * *
Покуда мать жива —
ты не один на свете
и есть тебе к кому
приникнуть в горький час.
Пускай верны тебе
друзья, жена и дети,
но в жизни только мать
одна лишь не предаст.
Когда уходит мать,
душевного разлада
и с миром, и с собой
уже не избежать.
Слабеет свет в пути
и рушится преграда
меж смертью и тобой,
когда уходит мать.
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:00 | Message # 18 |
|
| П.Давыдов
***
Забываем все-таки про мам.
А они скучают вечерами,
Изредка названивая нам
И всегда интересуясь нами.
Времени у нас, обычно, нет —
Мы живем серьезными делами,
Забывая часто, что в ответ
Позвонить мы обещали маме.
Мама, я звоню тебе, когда
На душе осенние печали.
Чтоб, как в те — далекие года
Слушали меня и понимали.
Хорошо, что есть куда звонить,
Хорошо, что есть кому ответить.
Пусть не рвется долго эта нить,
Может быть, главнейшая на свете!
Как они, что их волнует там?
Далеко, а может, близко где-то...
Забываем мы про наших мам.
И легко себе прощаем это.
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:00 | Message # 19 |
|
| В. Макуров
Ладони мамы
На маленькие мамины ладони
Ложится жизнь ветрами и штормами…
Кастрюли, сумки — все заботы в доме,
Все беспокойства достаются маме.
Всё ищем мудрость мы — её мужчины.
Хотя и любим — это без сомненья.
Но лишь она умеет без причины
Себя дарить нам в каждое мгновенье.
Что до меня, то и дорогу к храму,
Прожив полжизни, я почти не знаю.
И очень редко обнимаю маму,
Немногим чаще говорю: «Родная…»
А жизнь идёт. С ладоней мамы силы,
Как голуби, взлетают в поднебесье…
И я боюсь, что над её могилой
Внезапно потеряю равновесье…
Но знаю я, что ни случись со мною,
Беда в каком ни поджидает месте,
Всегда я буду чувствовать спиною
Рукою мамы вычерченный крестик.
И пусть судьба по льдам бездушья гонит,
И пусть с годами всё трудней согреться…
Мне гладит мама голову ладонью,
Теплом с ладоней заливает сердце.
fantlab.ru/blogarticle12755
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:02 | Message # 20 |
|
| ОЛЬГА БОРЖОВА
МАМИНА ЛЮБОВ
Багато в серці маю дорогого,
Та'є одне, що сонцем виграє:
Та мить, коли торкаюсь до святого,
До найдорожчого, що ще у мене є.
До найріднішого за все на цьому світі,
До наймилішого – а це твоє ім'я.
До тебе, мамо, я лечу щомиті,
Моя голубко, зіронько моя.
Моя невтомна бджілко-трудівнице,
Спішиш на крилах щастя принести.
А я до тебе – до життя криниці –
Напитися любові й доброти.
До тебе, мамо, полохлива пташко,
Торкаюсь ніжно променем душі,
Як теплий вітер – пелюсток ромашки,
Як пестять землю весняні дощі.
Біжать до тебе всі мої дороги,
Летять до тебе всі мої думки.
Сплітаються цілунки і тривоги,
І до твоєї туляться руки.
До тебе, мамо, я в тривогах лину,
І всі жалі свої тобі несу.
Тобі одній, як та мала дитина,
Щоб ти зігріла, витерла сльозу.
І пригорнула до свого серденька,
І весь мій біль собі перейняла.
Прости мене за це, моя рідненька,
Прости за все, бо я б так не змогла...
Низький уклін всім матерям на світі,
І хай почують сині небеса,
Що тільки мама вміє так любити,
І світ врятує мамина краса!
http://virchi.narod.ru/poeziya2/borjova.htm
Attachment:
5025525.jpg
(6.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:04 | Message # 21 |
|
| КЛАВДІЯ ГРУБЛЯК
$IMAGE1$
ПОСМІХНИСЬ, МОЯ МАМО!
Посміхнись, моя мамо,
Прийде знову весна,
І розтануть тумани,
Ти, як зірка, ясна,
Ніжна, наче берізка,
Як тополя, сумна,
Відпочинь, моя люба,
Ти у мене одна...
Твої руки ласкаві,
Як натомлені крила,
Ніжно-ніжно цілую,
Моя горлице сива.
Ти мені дарувала
Все життя, цілий світ,
Моє сонечко миле,
Відпочинь, відпочинь...
Твої очі привітні
Від біди бережуть,
А слова заповітні
В моїм серці живуть.
Не захмарить світанки
Сивиною років,
За недоспані ранки
Я вклоняюсь тобі...
http://virchi.narod.ru/poeziya2/gryblak.htm#go
ОДА МАТЕРІ
Ми славимо Матір найкращу, єдину.
Яка дарувала життя нам на вік.
За ночі безсонні, за руки невтомні
Вклоняємось Матері низько до ніг...
Ми славимо Матір за ласки безмірність,
За щиру молитву на тисячі літ.
Задовге чекання, надію і вірність,
І подихом серця осяяний світ!
Ми славимо Матір за очі прекрасні,
Що сяють і в ночах, як зорі ясні,
Подалі ведуть від біди повсякчасно,
І символом щастя з'являються в сні!
Ми славимо Матір за вміння прощати,
Усе розуміть, бути поруч в путі,
І щоб там не сталось, завжди надихати,
Нам прикладом бути у цьому житті!
Ми славимо Матір, яка нас навчила
Любити свій дім, і свій батьківський край.
Як слово любові, матусенько мила,
Ти нашу подяку всім серцем вбирай!
Любов материнська весь світ зігріває,
Незгасно осяює далеч років.
Життя поколінь ця любов зберігає.
Ми славимо Матір – майбутнє віків!
http://virchi.narod.ru/poeziya2/gryblak.htm#go2
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:09 | Message # 22 |
|
| ЛЮДМИЛА ВЕЛЬКО
ПІСНЯ ПРО МАТІР
Ніжні мамині руки
Пахнуть сонцем і хлібом.
Ніжні мамині руки
Пестять коси мої.
І кудись відлітають
Всі незгоди і болі,
І я вмить забуваю
Всі тривоги й жалі.
Я без тебе — як місяць у небі,
Що чекає вечірню зорю.
Ти для мене, мов сонечко, мамо,
Будь зі мною — тебе я молю!
Твої руки невтомні
Осінь зморшками вкрила,
І на коси упала,
Ніби сніг, сивина.
Ти ростила нас, вчила
Доброти і любові,
І теплом зігрівала
Щедра ніжність твоя.
Я без тебе — як місяць у небі,
Що чекає вечірню зорю.
Ти для мене, мов сонечко, мамо,
Будь зі мною — тебе я молю!
Матінко рідна,
Голубонько сива,
Ти нам даруєш
Любов і тепло.
Тож пошли тобі, Боже,
І здоров'я, і сили,
І щоб горя і смутку
Повік не було!
Я без тебе — як місяць у небі,
Що чекає вечірню зорю.
Ти для мене, мов сонечко, мамо,
Будь зі мною — тебе я молю!
http://virchi.narod.ru/poeziya2/velko.htm#go
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:10 | Message # 23 |
|
| ЛЕОНІД ГОРОХ
ДОПОКИ Б'ЄТЬСЯ В МАМИ СЕРЦЕ
Народила мати сина,
Розцвіла, немов калина,
Ніжно до грудей приклала,
Колискову заспівала...
Пестила і милувала,
В травах запашних купала.
Підросла її кровинка,
В білий світ пішла дитинка.
У сорочці дешевенькій,
Проте, чистій і біленькій,
Нагодована, умита.
Причепурена і сита.
Затремтіло в мами серце,
Сповнилось в очах озерце,
Довго-довго вслід дивилась,
І раділа, і журилась.
Дні і ночі все в турботі,
Клопіт вдома, на роботі.
Швидко роки пролетіли,
Молоді забрали сили.
Виглядала мати сина.
Відцвіла давно калина...
Турбувалась і молилась,
Хвилювалась і сварилась.
Час ночами коротала,
Візерунки вишивала,
Де тополя серед поля –
Материнська така доля.
Як траплялось зустрічатись,
Не могла намилуватись,
Красень-син, а з ним невістка,
І онучка, наче квітка.
Повторилось все спочатку:
Батьків дім, мати на ґанку.
І дитина, і калина –
Розростається родина.
Так було, так має бути,
Дай, Бог, щастя те добути...
Хай збувається усе це,
Поки б'ється в мами серце.
http://virchi.narod.ru/poeziya2/goroh.htm
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:14 | Message # 24 |
|
| ОЛЕГ КАНІФОЛЬСЬКИЙ
МАМІ
Відлітають роки журавлями.
Та не лишить нас у самоті
Сяйво славних очей твоїх, мамо,
Що найкращі для нас у житті.
Ти сама лікувала нас в ліжку,
Піклувалась, молилась за нас,
Щоб на хибну не стали доріжку,
І щоб вогник добра в нас не гас.
Берегиня сім'ї та любові,
Підіймала дітей на крило,
Добре кожному мовила слово,
Об'єднавши усіх за столом.
Вже літа забілили нам скроні,
Та спокійним стає серця стук,
Коли сняться нам теплі долоні
Твоїх рідних і лагідних рук.
http://virchi.narod.ru/poeziya2/kanifolskiy.htm#go2
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:17 | Message # 25 |
|
| АНЕЛІЯ КОРЖЕНІВСЬКА
МАТІНКО, МАТУСЮ
Матінко, матусю, посміхнись до мене,
Лагідно до себе й ніжно пригорни.
Сонечко ласкаве, люба моя нене,
Ти – неначе подих ранньої весни.
Ти для мене, рідна, – життєдайна сила.
Ти для мене, мамо, – чисте джерело.
І завжди для мене ти така ж красива,
У твоїх долонях сонячне тепло.
Матінко, матусю, зоре полум'яна,
Ти світи, не гасни ще багато літ.
Хай краса душевна у тобі не в'яне,
А любов безмежна зігріває світ.
Хай же не міліє доброти криниця,
Хай струмує радість сяєвом з-під вій.
Хай сумління буде чистим, як водиця,
Ти мене, матусю, щедро ним напій.
Хай печаль і смуток, горе і тривога
Не приходять в гості навіть уві сні.
Я за тебе, мамцю, помолюсь до Бога –
І на серці стане легко так мені.
Ти одна у мене най-най-наймиліша,
Ти най-най-найкраща, матінко моя.
Боже Милосердний, що ще є святіше,
Чим святе одвічно мамине ім'я!
Я прийду до тебе волошковим полем,
Я до тебе, нене, небо прихилю,
Бо тебе, кохана, світла моя доле,
Над усе на світі всім єством люблю!
http://virchi.narod.ru/poeziya2/korjenivska.htm#go
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 12.03.2012, 02:48 | Message # 26 |
|
| ЛЮБОВ ОНІЩЕНКО
ПРИГОЛУБ МЕНЕ, МАМО
Мамо, рідна моя, моя добрая мати,
Ти чекаєш мене біля нашої хати.
Ти чекаєш завжди аж до пізньої ночі.
Я прийду – і твої цілуватиму очі.
Я люблю твої очі, мов кольору неба,
Я любов у них бачу, матусю, до себе.
Твої очі сумні в сповитку сивини...
Все зроблю, аби щастям сіяли вони!
Обніму тебе ніжно, матусю, за плечі,
Ти до хати запросиш – надворі вже вечір.
До твоєї щоки притулюся щокою,
Обніму тебе ніжно своєю рукою.
Заспівай, рідна мамо, пісні, які знала,
Ти колись, у дитинстві, мені їх співала,
При зорі вечоровій співала пісні.
Під твій голос так солодко спалось мені!
Я давно вже дорослий, маю долю свою,
Але, як і в дитинстві, люблю ласку твою.
Приголуб мене, мамо, по голівці погладь,
Син за ласку твою ладен серце віддать.
Ці троянди живі я дарую тобі,
Нехай очі засяють твої голубі!
Я до тебе, матусю, чоло прихилю.
Квіти скажуть тобі, як тебе я люблю.
Приголуб мене, мамо, приголуб, як колись.
Я з трояндами, мамо, своє серце приніс...
http://virchi.narod.ru/poeziya2/onichenko.htm#go
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| Alokum
♂
| Date: Пн, 19.03.2012, 23:03 | Message # 27 |
|
| Мамо моя,тиха зоре,
Предвічно світи,
Мамо моя,очі море,
З весною квіти.
Мамо моя,моя доле,
Красиво живи,
Мамо моя,покинь горе,
Завжди нас люби.
Мамі моїй,зорі з небес,
Що сяють уночі,
Мамі моїй,море чудес,
Що є навесні.
Мамі моїй,квітів поле,
Орхідей милих,
Мамі моїй, мій янголе,
Років тривалих.
Маму мою,милий Боже,
Всякчас бережи,
Маму мою,земний княже,
Оком не мени
Ал=)
|
|
|
|
|
| Alokum
♂
| Date: Чт, 22.03.2012, 23:45 | Message # 28 |
|
| [blink]Дуже гарні вірші про матусь![/blink]
Ал=)
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 14.04.2012, 16:09 | Message # 29 |
|
| Mira Saveliy
МАМА
Ти чарівна, завжди усміхнена, весела,
Ти мов троянда, що цвіте,
Завжди в очах людей щаслива
І все лихе хай геть від тебе йде.
Ти твориш лиш добро
Своїми ніжними руками,
Виховуєш своїх діток
І носиш гідно титул мами.
Ти, немов, сонечко весняне,
Що зігріває ласкою наш дім,
Слова твої пророчі,
Ти найрідніша нам усім.
І люблять всі тебе,
Вклоняюся низенько й дякую за все,
Що робиш ти для мене,
Люблю тебе я над усе.
Бо ти є мама,
Це слово гордо так звучить,
Бо це найвищеє звання, –
Вона прийшла, щоб діток народить.
Продовжить рід
І гідних виховать дочок й синів,
Щоб залишить в історії яскравий слід,
Подарувати народові героїв.
О, мамо, ти – єдина,
Ти все лиш можеш зрозуміть,
До тебе першої біжить дитина,
Як хтось її в житті образить.
Ти корисну дасиш пораду
І захистиш від ворогів,
За це тобі Господь у нагороду –
Дає здоров’я, сил і прощення гріхів!
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117199
Attachment:
0537102.jpg
(27.1 Kb)
·
5834809.jpg
(49.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 04.04.2015, 18:21 | Message # 30 |
|
| Немає наймилішої на цій землі , як рідна мама , слово рідне
для душі
ВАЛЕНТИН МИХАЙЛЮК
МАМІ
Ти все життя чекаєш нас і віриш :
Приїдемо удень , а мо , вночі…
Записку коронесеньку на дверях
Залишиш , ненадовго ідучи.
Нас проводжаєш в нелегку дорогу ,
Благословляєш поспіховий слід
І молишся за нас тихенько Богу ,
Щоб оберіг від горенька і бід .
Вдовину долю в фронтовій напасті
Спіткали труд важкий і болі втрат .
Ти захистила , вистраждала щастя
І діточок своїх , і онучат.
Не згоджуючись проміняти села
На гомінке «міськеє житіє»,
Продовжуєш у буднях невеселих
Самотнє нелегке буття своє …
Раниме серце в кожній щирій миті
На частки ділиш діточкам своїм …
Ми все , що нам святе у цілім світі ,
Благословляєм іменем твоїм.
1985-1986 рр.
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
|
|
|
