|
|
ВІРШІ ПОЕТІВ що не в "АНУМО"
| |
| karas
♂
| Date: Чт, 02.10.2014, 18:41 | Message # 31 |
|
| Життя
– це воля боротьба , так постійно співає душа . життя – це печаль і постійно
жаль -, не доїв , не догриз , в
чужу хату не вліз… Може і так думає тіло … Зчужого краю – рідний не збудуєш , а постійно мовчати – душу
зруйнуєш . І так вчать , вчать … А ніяких успіхів немає, душа будує – а тіло руйнує , душа здобуває, а тіло губить,
шукаєш ,блукаєш –а чи є десь краще ніж дома … Не знаєш , не відчуєш , хто на чужий хліб полює ,
за власну
душу забуває , багато лиш бреше і обіцяє…
ЛІДІЯ
ШЕВЕЛО
***
Нічого , звісно , не зримуєш ,
Як в рідній хаті не веснуєш ,
Земля не стелиться під ноги ,
Не колють очі обологи ,
І не напнута тятива ,
Щоб в Кривду вцілила стріла .
Як в грізну пору думка спить ,
І нікуди тобі спішить .
Як Воля , ідучи із герця ,
Із твого не нап’ється серця.
Не
личить спати , коли треба воювати . І треба далі йти , щоб волю в перемогу донести
.01.09.2014 12:15:13
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пт, 03.10.2014, 19:10 | Message # 32 |
|
| Ніколи
зупинитися не пізно , звернути з дороги руїн , тут близкавиці долі грізні,
правди збирається загін, безмежне
сонце неозоре , ліси , поля , ріки і гори ,моя земля вже чує волю, з вітрами разом вється в полі, щоб зруйнувати
буряни ,волю чекай , і волю жди , світи життям завжди весняно , будуй життя ще
полумяно, бо ждуть тебе поле й
ріка , щоб булла вільною душа …(імітаціяжиття,01.09.2014 12:35:11)
На
роздоріжжі ми постійно , шукаємо нових здобутків , у сумнівах життя постійно ,
бо вороги навколо люті
…(зупинка,01.09.2014 12:36:14)
ЛІДІЯ
ШЕВЕЛО
***
Вже кривда дише мені в спину ,
Ще крок – і перейме дорогу ,
І я волаю на підмогу
Лунку і ясночолу зміну.
Вона ж стоїть на перехресті
Не сходжених іще доріг ,
Де Воля затрубила в ріг
Й жадає гарту , віри , чесні …
Що власна кривда , хоч й гірка ,
Коли відбір іде суворий ,
Ще й привселюдний , доказовий ,
Настільки молодість стійка.
Важкий
шлях , часто недолугий , шукай собі правду в друзі , а любов в
подруги…01.09.2014 12:41:37
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пн, 06.10.2014, 19:57 | Message # 33 |
|
| Землячка моєї мами ( з Хирова ,
Старосамбірського району), людина яка постійна у пошуку ( таку я знав її
раніше) ,
з нею грав у шахи , хоча вона сильна шахістка , почала себе шукати впоезії , згодом… Далі що тепер вона робить
маю мало відомостей , навіть вінтернеті дуже мало , десь далі шукає . Може це правильно , бо коли шукаєш , то
знайдеш правильний шлях , може це і буде довго … Шкода , хотілось би щепоспілкуватися , але не маю
відомостей про неї…
ЯРИНА
СЕНЧИШИН
***
До мене смерть
приходила у сні ,
І на її очах я помирала ,
А темінь дивні
відчуття вбирала,
Щоб потім передати їх мені .
Немов пелюстка , я була легка ,
Лиш болісно переривався подих ,
А у зіницях тліли сум і подив :
Невже це смерть , невже вона така ?.
.
Шукала кисню, майже несвідомо ,
А спокій зник … О Боже , я ж бо грішна .
Пекли неждані , наче сніг торішній ,
Страх і цікавість перед невідомим …
Кажуть
людину можна розгадати по її словах , бо в них можна прочитати її вчинки , а не
те що її характер ,
відчути серце , але чи всім це вдається …02.09.2014 8:29:02
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пн, 06.10.2014, 20:00 | Message # 34 |
|
| Чи
кожний поет , той хто почуває і відчуває себе людиною , повинен кланятися злу .
Багато поетів кланялися
совєтам , оспівували ідола Леніна , а хто ще ранішеСталіна … Чи всі могли бути дисидентами , політвязнями … Але
якби всіпротистояли злу , і не кланялися ідолам , що б тоді було … і чи можливо таке
ідеальне суспільство . Мабуть
в ідеалі – ні , але до цього треба іти . Людинаслабка , але це не означає що треба кланятися злу , чи не легше
писати вшухляду , і бути героєм як Стус … Можливо , я таким не став , можливо мій
талант пригасили , але мою
волю не вбили , бо я читав Шевченка , не так як намказали , а так як він справді писав .
ІВАН
ДРАЧ
В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ
Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема ,
Застиг від холоду , ледь лапками він меле ,
Крилята задубілі не здійма
І тихо й тоскно дивиться на мене .
Беру його із затінку , кладу
На щире сонце – в затишок осоння .
Джмелями літаки собі гудуть ,
і джміль до них гуде
собі спросоння .
Я потім забуваю про джмеля .
А він нагрівся , з рукава стартує ,
Та щось йому така важка земля ,
Та вітер ним , підраненим , гордує .
На ньому светрик чорно –золотий ,
У нього груди ніжні , щирозолоті .
--Лети ,-- шепчу йому , -- лети , лети ,
Бо нам життя не в льоді , а в польоті !
Вже полудень . Аж чую – джміль гуде .
Куди там тому грому- бомбовозу…
Розправив крила , розігрівся день ,
Летить джмелем назустріч зимі й морозу …
А
джміль – борець , дарма комуни холодна туча, дарма ці непідйомні кручі,в борні
здобудемо ми день , бо сила з
нами є , ми сильні люди на землі !02.09.20149:54:30
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Вт, 07.10.2014, 08:20 | Message # 35 |
|
| Часто
треба просто навчитись говорити . Хто говорить брехню – той сичить як змія , бо
брехня жалить душі ,
отруює кожне слово . Ми це вже частково пройшли , та щелишилося в повсякденному житті навчитися говорити
правду , а ми ще досі мовчимо. Бо так нас навчили батьки , мені так само казали – мовчи , або говори часто
мовчазністю своєю . А треба говорити словом що трудиться в душах і творитьновий час для кожного , щоб люди
не тільки сподівалися про виповнення правди всправах , а самі творили правду у своїх ділах . Не мовчи , скажи ,
чого мовчиш досі!!!
ВАСИЛЬ ЦІЛИЙ
***
«Зайвого , дивись , не говори» , -
Матері з дитинства научали .
Білі дні , як білі коні мчали ,
Страх котивсь , мов
камінь із гори .
Вірили , бо знають матері ,
Як ми всі на білий світ зявились …
Що до нас на цій землі творилось ?
Що там відбувалось нагорі ?
Чули збоку : « Не кажи дурниць …»
Як ішли від рідного порога –
Страх з собою брали у дорогу .
Перед страхом падали ми ниць .
І старались , аж
росли горби ,
Протирати стежечку коліньми .
Передать новому поколінню
І тверді коліна , і лоби .
Як же нині злинути у вись ,
Рідну землю не давить коліньми ?
Перемиті страхом покоління ,
Наче милом дустовим
колись .
А
чому ми досі мовчимо , як грабують наші душі , як крадуть в нас час , й деруть
останнє що в людині є , лишаючи
лиш у землі коріння …02.09.2014 12:07:56
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Вт, 07.10.2014, 08:21 | Message # 36 |
|
| Леся
Українка , та , що без надії сподівається , та що все життя жила в боротьбі ,
із світом який не сприймає
правду , із своєю хворобою , важко жити коли крімсуспільних хвороб , ще хвороба в тілі весь час перешкоджає
жити , шукати істину, шукати правду…І про її життя ми мало і багато знаємо , а багато шукає слів
щоб про неї
сказати…
МИХАЙЛО
ПРОНЬКО
ЛЕСІ УКРАЇНЦІ
В суворий час
Твої тендітні руки
До струн торкнулися
Людської .
І відтоді пісень органні звуки
Гримлять ,
Немов розбурхані прибої !..
В них – нерозважний сум ,
І сподівання ,
І твердіння духу,
Й полум’я надії,
І чарі найніжнішого кохання ,
І поклик поневоленим –
До дії !..
В серцях людей
Зросли чудові квіти
З палких пісень , проспіваних
Тобою .
Вогнем добра їм вічно
Пломеніти ,
А в час буремний –
Кликати до бою !..
Бути
українцем , українкою , бути життям України , мабуть це вона …02.09.2014
13:15:31
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Сб, 11.10.2014, 14:31 | Message # 37 |
|
| Чому
наступають гіркі і лихі дні. Дні розлуки , коли мама чекає , а син чи на війні
, чи поїхав у найми десь в чужі
краї , на заробітки . А часто і батьки поїхали, а діти самі залишаються . Життя здається як гірший полин , і немає
просвітку, ніби весь час на небі хмарно , буря , дощі , а сонця навіть приблизно немає…
Туга , журба , життя
схиляється все нижче , серце ніби навпіл , і час життя всескорочується , а лихо ніби ріка все невпинно біжить і не
закінчується ніколи…
ЛЮБОВ
ГОРБЕНКО
ЕЛЕГІЯ
Стоїть зоря , мов наречена
О золотій своїй порі .
І дума наша височенна
Цілує батьківський поріг ,
Цілує рани на корі
На кожній вишеньці по черзі .
Молитву жалю і розпуки
Шепоче мати перед сном :
«Нехай не діждуться онуки ,
Щоб поле вкрилось полином…»
…Стоїть зоря перед вікном ,
Немов збирається постукать …
І
тільки жаль у серці , бо хочеться найкращого хоч внукам у житті…03.09.2014
9:06:10
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 16.10.2014, 20:54 | Message # 38 |
|
| Як
часом все можна просто сказати , про рідну землю , по дитячому чисто , щиро
,може наївно , чесно відкрито .
Коли кожне слово ніби музика звучить і влучаєпрямо в серце , з почуттями вдячності , бажанням жити і приносити
на землютільки добро , мир і красу , щастя і радість …
ІВАН ЧОПЕЙ
***
Небо , сонце ,
Люди , квіти ,
Розмаїття кольорів !
Краю рідний – ясний світе ,
Ти в усіх вогнях горів!
І з усіх вогнів ти вийшов ,
І встаєш із кожним днем ,
І гориш вогнем найвищим –
Квітів праведним вогнем .
Зберегти
у серці красу , пронести крізь все життя
, донести до людей словом . 04.09.2014 8:17:39
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Нд, 19.10.2014, 18:46 | Message # 39 |
|
| Життя– собою відкривати , про нікого не забувати , ділитись радістю добром ,
і тоді не буде зло . Як по іншому
чинити –то погано буде жити…
ОЛЬГА БАБІЙ
***
Якщо ти забув , як калина цвіте ,
Як сіється дощ в решето золоте ,
Як коромислом веселка єднає гору з горою .
Якщо ти забув материнську сльози ,
Батькову руку від праці шорстку,
Хату , що снить тобою ,
Якщо ти забув синій присмерк смерек ,
Тужливу із вирію пісню лелек ,
Ріку з крижаною водою ,
Свій рід на життєвому торзі забув ,
Як вітер майнув – перебіг – проминув ,
То може й не був ти собою ?
Собою бути треба в боротьбі , без боротьби
в людині людського нема , і залишається одна єдина тьма , не
буде дня , а будетільки ніч , собою бути , це лити сльози із віч , коли десь загинуло життя ,
треба бути людиною
до кінця 04.09.2014 8:49:23
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Ср, 22.10.2014, 20:23 | Message # 40 |
|
| Часто українець на чужині себе
питає в душі – а чого мене занесло на чужину ? Чи чужий хліб смачніший , чи
чужі гроші краще нагодують . А Україна питає – чи твоя душа обміліла , що ти немає вже води , щоб напитися ,
невже від чужого очмелення краще стає , і чужіхліби солодші , а чуді люди правильніші ? А мабуть треба
запитати у себе – чи явсе віддав що зміг , чи не міг виростити на рідній землі хліб і його оборонити
від
неправдивих законів , від захланних корупційних чиновників . А відповідьсобі – та що я сам можу , адже в рідному
краю кожен за себе … А відповідьУкраїни – та можеш ти все , і зібрати гурт чесних людей , і разом з мудрими і
достойними збудувати достойне життя на рідній землі… Та можна ще багатоговорити до душі , та тіло все більше
прагне насититися , і чомусь все більшечужинського , а потім нарікаємо , чого чужинський чобіт топче рідну
землю…
ВОЛОДИМИР
РАБЕНЧУК
ПІСНЯ УКРАЇНЦЯ З КАНАДИ
ойдавно , давно
я в роду була .
[ sub]а вже ж тая стежечка[/sub]
терномпоросла.
(українськанародна пісня )
Любий земляче ,
Дарів не виймай ;
В мене є , --
Батьківщини нема .
Є в
мене одіж , як в знатних музів .
Є в мене
хата – все потом нажив .
Є в мене
пращурів казка жива .
Є в
мене все ,
А ось
щастя нема .
Є в мене друзі , - усе віддадуть .
Є вороги , що із світу зживуть .
Є в мене жінка , над сином співа …
Все в мене є а, -
Батьківщини нема.
Вицвіла
мрія ,
Розвіялась ціль .
Давня
отруто , ти в серце не ціль .
Кращих
за пісню немає дарів .
Ти мене
нею , земляче , омрій .
Хай мені пісня розпрямить чоло .
Хай залікує підбите крило .
Думкою хай
У замріянім плачу
Я над землею своєю злечу.
Любий
земляче ,
Дарів не
виймай :
Все в
мене є ,-
Батьківщини нема .
Якби частіше збиралися мудрі , чесні і
правдиві , та ні … Вони слухають тих що їх роз’єднують … І тому
вирішуютьшукати кращої долі в чужому краю…04.09.2014 11:44:43
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пт, 24.10.2014, 10:51 | Message # 41 |
|
| Ми орачі . Як що не є , то були . Як не ми , то наші батьки , але булиорачі . Тепер тікаємо в міста , там природа
не та , там не життя , а журба , ічасто не журба , а ганьба . Повернення в поля , для життя , для насіння , для
щастя , для відродження життя . До землі – щоби від глибини , черпали зорі ясні, щоб не хворіли нікои , щоб
правгулиправди і волі , щоб жили завжди в мирі і були щасливі .
МИРОН НЕСТЕРУК
ОРОВЕЛ
(пісня орача)
Благослови мене , поле ,
Благослови мене , весно ,
Цвітом який не зівяне ,
Не облетить під вітрами
Дужими і байдужими .
Благослови мене , поле ,
Благослови мене , літо ,
Плодом , який обмила б
Хробачва ненажерна ,
Що корінь вбиває й зерна .
Благослови мене , поле ,
Благослови мене , осінь ,
Урожаєм багатим ,
На добро добрим людям
Хай кожна зернина буде .
Благослови мене , поле ,
Благослови мене , зимо ,
Снігів білизною пречистою ,
Тишею миру врочистою ,
На цвітіння весни нової .
Благослови мене , поле ,
Благослови мене , доле ,
Сонцем , теплом , любовю ,
Мужністю , другом щирим ,
Правдою , тишею , миром ,
Думою онови –
Благослови !
Втікаючи від землі , ми стаємо далекі від істини . Земля – цеістина , яка народжує життя , народжуєправду ,
там справжні слова , назавжди і завжди …05.09.2014 8:27:01
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 04.12.2014, 09:08 | Message # 42 |
|
| Поети – мудреці , нас мудрості навчають ,
попереду життя немов пророки йдуть , вони в душі людини слово
величають , вонияк вічний час , в них слово – це мечі , що ворогів рубають , на смерть життя
своє кладуть , поети
– це соладати слова , що ідуть вперед , і весь народ заправду вперед ведуть .
МИХАЙЛО ПИЛИПЧУК
КАМЕНЯРЕВІ
Тебе за те , наш вчителю , ми любим ,
Що все життя ти людству присвятив ,
Відвагою і словом своїм мудрим
Ти рабство ненавидіти навчив .
За те , що непохитно і жагуче
Любив народ свій до останніх днів ,
Наслідував життя його болюче
І , як Мойсей , в намріяне повів .
За те , що вірив твердо в перемогу
І віру ту народові вселив ,
Своїм вогнем ти освітив дорогу
Для всіх своїх братів-каменярів .
Свою недолю в путах України
Великим серцем , болем відчував ,
Чутливим був до кожної людини ,
Для блага всіх невтомно працював .
Твоїм шляхом пішла народна лава ,
Влилось до неї плем’я молоде ,
Тож хай тобі лунає вічна слава
В сімї , в народі , в світі , що гряде
1948.Норільск
Прислухатися треба до слів поета , може у ньому і нема куплета , таправда слів в поета у душі , вперед , вперед
до правду , пора вже не ховатись вкомиші …05.09.2014 8:52:23
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 04.12.2014, 19:08 | Message # 43 |
|
| Він
один з тих що страждав за народ , він один з тих що знав як до волі йти , як
скидати кайдани . Нам шукати
мудрість , слова мудрих які ведуть до пошукудержави , які вказують на шлях як державу і де шукати . Але чомусь
ми недивимося на світочів правди слова , а дивимося хто більше має грошей і золота , і думаємо що вони нам
оплатять шлях . Дарма, лише людські руки , які вірять в правду , і знають що дарованої волі не буває
, і що треба
важко здобувати чесний хліб , будуть будувати справді вільну відрабів державу , де не буде покручів , Іуд ,
зрадників , а якщо будуть ,знатимуть що з ними робити . Любов , мудрість лежить в кожному серці , важко їх
здобувати , але треба пам’ятати , що завжди їх треба обороняти .
МИХАЙЛО ПИЛИПЧУК
МОЛЮ
Народе мій в віках многостраждальний ,
Люблю тебе , любитиму
й люблю ,
Печаль свою ділив завжди й ділю
З тобою в дні трагічні й вирішальні .
Я на шляхах життя близьких й дальніх
Не розгубив себе й не розгублю :
По – людському людей весь вік молю
Оберігати нашу одностайність .
Утрата одностайності завжди
Вела до історичної біди .
Але , на жаль , ми – лебідь , рак і щука ;
«Де два Івани , партій – цілих три» .
Це – доля чи підступності наука ?
Ворожа гра – до часу , до пори !
1949 Норільськ.
Народу
моєму треба збиратись , треба міць чесності в душі нести , у правді лиш науки
здобувати , виховавувати
чесність у душі , хоча за мир ще треба воювати , важкоборотися на однині , коли разом – можна перемагати ,
тоді найважчі трудностілегко перемогти і перейти.
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Сб, 06.12.2014, 19:09 | Message # 44 |
|
| Писати кожне слово – мармурово , навік ,
не на століття , на віки, поезія – гаї , ліси , діброви , не спиляні
даремно ,а для душі , приносити вона повинна
користь , наносити не лінії гачки , поезія – не слів безмежне море ,
написана здуші , не від руки , професія – писати кожне слово , як мудрість Божу , як
вічне життя , тому не знаю
слів , і не тривожу , даремно словом я людські серця…05.09.2014 13:17:38
Писати – це мати відповідальність , за
те що даєш , бо слово – стріляє в кожну душу , слово тривкіше ніч
вічність , боСловом створена вічність . Як … Це вічне питання . Ми повинні запитувати кожне
слово , чи воно хоче
бути з іншими , чи гірке воно хоче бути , чи міцне , всезалежить від творця кожного Слова . Бажаючи знати
вічність , людина повинна всеглибше заглиблюватися в душу , шукати там початку слова , бо інакше знайде
слово
для тіла , яке з тілом і помре …
ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ
***
Поезію приймаю як професію ,
Марудний труд – в снігу і на дощі .
Поезію сприймаю як прогнесію
Зростання й вдосконалення душі .
Як лінію життя , на склі прокреслену
(Віконному – як мікроскопних лінз!),
Поезію сприймаю як професію ,
Але без проросту в професіоналізм!..
1984.
Ми бажаємо навчатися , а вчитель це
намісник слів на землі , і все залежить які він слова вкладає в душу
спочаткуучнів , згодом інших людей . Знаючи таку відповідальність , кожен хто володіє
словом , хто його викладає
людям , повинен пам’ятати , слово це або життя , абосмерть , іншого нема …05.09.2014 13:21:54
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Сб, 06.12.2014, 19:11 | Message # 45 |
|
| Воістину
Воскресла Україна , але її боїться світ . Бо якби не боявся – то б допоміг .
Видно – Україна це потуга , яка
може бути найсильнішою . Але біда українців –що вони наймиролюбивіші , і навіть готові поділитися з ворогом –
землею ,хлібом , душею , любовю . Напевно нема більш хритиянізованішого в душі народу в
світі ніж українці .
Мирні , спокійні , деколи спокійні аж до байдужості досебе . А може так і треба – бути миролюбивим , бо не
войовничість українцівдопомогла їм пройти крізь всі злі віки і випробування , вижити , і не тільки .
а встати . ще не
на міцні ноги , а в силі щоб домогтися щоб її поважали . алеслабаки сусіди – бояться , бо Україна переможе їх
своїм миром , своєю любовю ,своєю чемною ввічливістю , бо приймає всіх до серця , і годує віками своїх
ворогів .
БОРИСЛАВ СТЕПАНЮК
ВОСКРЕСІННЯ
Це вже не міф , не оразна уява ,
Не перст , як засторога , на вуста :
Знеславлена , хоч за плечима
-- слава ,
Стократ розпята ,
А зійшла з хреста .
Навколо все як в пору сотворіння –
Калина , пісня , райдуговий міст ,--
Таке у барвах-звуках україїне :
Хай бачить світ
Хай чують благовіст !
Всміхнися доле ! Ощаслився , мріє !
Дорого , простелись на всю далечінь !
А над воскреслим дивом бовваніє
Чорнобиля закамяніла тінь .
Ще тільки –но розправилися крила ,
Зашелестіла тирса вікова ,
Сама себе , таку як є , відкрила ,
А з моря чорна хмара насува …
Старенька мати ранком Великоднім
«Воістиу!» не встигла проказати ,-
Стають на прю сини один із одним ,
Аж курява знялась од тих завзять .
З хреста зійшла ,
Та знов розпять готові
(Хіба що лиш гармати не гримлять),
Хто ми , одної матері братове ,
І за яку волаєм благодать ?!
Навколо все як в пору сотворіння –
Калина , пісня , райдуговий міст , -
Таке у барвах-звуках окраїнне :
Хай бачить світ ,
Хай чують благовість !
Всі кола пекла й ні одного – раю
В історії самої наяву …
На власних ранах біль перевіряю ,
Себе перевіряю , бо живу.
Серпень 1993.
А може пора зрозуміти , щоб тебе поважали ,
треба навчити свій люд оборонятися , стояти на своєму , бо
правда на боціукраїнців . Для цього треба виховувати патріотів , і щоб не плювали ні на рідну
землю , ні на свою
державу – байдужістюв тому що робиться на сході – байдужо на заході (України) і навпаки … Аж доки
біда не
підійде до рідного порогу .06.09.2014 8:22:48
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
|
|
|
