Dies irae
- Про альбом гурту Noir Désir див. Dies Irae
Dies iræ або Dies irae (читається: «ді́ес і́ре», лат. день гніву) — католицька секвенція. Написана імовірно у XIII столітті францисканцем Томмазо да Челано[ru]. З 1570 (після Тридентської реформи) по 1962 рік (Другий Ватиканський собор) була обов'язковою частиною заупокійної меси. По реформі 1962 Dies irae може використовуватися на літургії годин, але не є обов'язковою. У класичному чині меси Dies irae розкладалася на кілька частин, кожна з яких називалася по перших словах відповідного фрагменту тексту. Таким чином терміном Dies irae називається не тільки вся секвенція, але і її перша частина.
Музика[ред. | ред. код]
Традиційний григоріанський хорал на тему Dies irae звучить так:
Цей мотив використовувався багатьма композиторами XIX–XX століть, зокрема:
- Г. Берліоз — «Фантастична симфонія»
- Й. Брамс — Клавірштюк, Op. 118, № 6
- Б. Бріттен — Воєнний реквієм
- А. Дворжак — Симфонія № 7 (1 частина)
- О. Глазунов — Сюїта «З середніх віків», Op. 79
- Ш. Гуно — опера «Фауст», IV дія; Mors et Vita
- С. Губайдуліна — Am Rande des Abgrunds
- Й. Гайдн — Симфонія № 103, «з тремоло літавр»
- А. Онеггер — La Danse des Morts
- А. Хачатурян — Симфонія № 2, Симфонія дзвонів, Спартак
- Д. Лігеті — опера «Великий мрець»
- Ф. Ліст — Симфонія «Данте», Totentanz
- Ж. Б. Люллі — Dies Irae
- Ґ. Малер — Симфонія № 2, част. 1, 3, і 5
- Б. Мартіну — Концерт для віолончелі № 2, фінал.
- М. Метнер — Фортепіанний квінтет до мажор, Op. posth.
- М. Мусоргський — «Ніч на лисій горі», Пісні і танці смерті
- М. Мясковський — фортепіанна соната № 2, Симфонія № 6
- К. Орф — «Карміна Бурана»
- К. Пендерецький — Dies Irae
- С. Рахманінов — Симфонія № 1, Op. 13, Симфонія № 2, Op. 27, Соната № 1, Op. 28, «Острів мертвих», Op. 29, Прелюдія мі мінор, Op. 32, № 4, Кантата «Дзвони», Op. 35, Етюд-картина, Op. 39, № 2, Рапсодія на тему Паганіні, Op. 43, Симфонія № 3, Op. 44, Симфонічні танці, Op. 45[1].
- О. Респігі — Бразильські враження
- А. Шнітке — Симфонія № 1, част. 4
- Д. Шостакович — музика до «Гамлету», Симфонія № 14
- Сібеліус — Lemminkäinen Suite
- Р. Штраус — «Тіль Уленшпігель», «Merry Pranks», «Dance of the Seven Veils from Salome»
- І. Стравінський — «Весна священна» (sacrifice intro); п'єси для струнного квартету (III, «Canticle»); Історія солдата; Октет, (Tema Con Variazioni)
- П. І. Чайковський — Сучасна грецька пісня, Op. 16, № 6; Похоронний марш, Op. 21, № 4 з циклу «6 п'єс» для ф-но; Велика соната, Op. 37, для ф-но; Симфонія «Манфред»; Сюїта № 3, Op. 55
Крім того на текст Dies irae складали власну музику ряд композиторів, в більшості випадків — у рамках Реквіємів, хоча іноді і як окремий твір. У циклі Реквієму Dies Irae йде після частин requiem aeterna та Kyrie eleison. При цьому нерідко композитори розділяють секвенцію на кілька частин, кожній з яких дається назва відповідно до перших слів фрагменту. Наприклад, в Реквіємі В. А. Моцарта Dies Irae охоплює 6 частин — Dies irae — Tuba mirum — Rex Tremendae — Recordare — Confutatis — Lacrimosa. В «Реквіємі» Дж. Верді — 9 частин, з повторенням першої строфи як рефрену: Dies irae — Tuba mirum — Liber scriptus (-Dies irae)- Quid sum miser — Rex Tremendae — Recordare — Ingemisco — Confutatis (-Dies irae) — Lacrimosa.
Також достатньо популярним є використання Dies irae і в сучасній музиці. Наприклад, в україномовному сегменті текст Dies irae використано гуртом Vivienne Mort в пісні «Хто ти такий» (альбом Rósa).
Текст[ред. | ред. код]
| Dies irae, dies illa | День гніву, день цей |
| Solvet saeclum in favilla | звільнить із праху покоління, |
| Teste David cum Sybilla | за свідченням Давида з Сивілою. |
| Quantus tremor est futurus | Як будемо тремтіти, |
| Quando iudex est venturus | коли Суддя прийде |
| Cunta stricte discussurus | і правдиво все розсудить. |
| Tuba Mirum | |
| Tuba mirum spargens sonum | Труби чудесний звук |
| Per sepulca regionum | пронесеться над могилами, |
| Coget omnes ante thronum | і збере всіх перед Троном. |
| Mors stupebit et natura | Смерть відступить і природа, |
| Cum resurget creatura | як повстане творіння |
| Iudicanti responsura | на суді відповідати . |
| Liber scriptus proferetur | Книга писана пред'явлена буде, |
| In quo totum continetur | в якій все міститься |
| Unde mundus iudicetur | для суду над світом. |
| Iudex ergo cum sedebit | Отже, коли Суддя сяде, |
| Quidquid latet apparebit | все приховане стане явним, |
| Nil inultum remanebit | ніщо не лишиться безкарним. |
| Quid sum miser tunc dicturus | Що я, нещасний, тоді скажу, |
| Quem patronum rogaturus | Якого заступника просити, |
| Cum vix iustus sit securus? | Якщо і праведний не певен? |
| Rex tremendae | |
| Rex tremendae majestatis | Царю страшної величі, |
| Qui salvandos salvas gratis | що нас рятуєш милостиво, |
| Salva me, fons pietatis | врятуй мене, джерело милості! |
| Recordare | |
| Recordare, Jesu pie | Згадай, милостивий Ісусе, |
| Quod sum causa tuae viae | що я — причина Твоїх мук, |
| Ne me perdas illa die | та не полишай мене у той день! |
| Quærens me, sedisti, lassus | Сповідуючи мене, сядеш втомлений, |
| Redemisti crucem passus | На хресті ти викупив гріхи людські, |
| Tantus labor non sit cassus | Такий труд хай не пропаде марно. |
| Iuste iudex ultionis | Питай, Суддя, відплати, |
| Donum fac remissionis | даруй мені відпущення |
| Ante diem rationis | до Дня Суду. |
| Ingemisco tamquam reus | Я зітхаю як винний, |
| Culpa rubet vultus meus | провина змушує мене тремтіти, |
| Supplicanti parce, Deus | змилуйся над тим, хто просить, Боже! |
| Qui Mariam absolvisti | Той, хто виправдав Марію |
| Et latronem exaudisti | і розбійника вислухав, |
| Mihi quoque spem dedisti | мені також хоч яку-небудь надію дай. |
| Preces meae non sunt dignae | Мої благання неварті, |
| Sed tu, bonus, fac benigne | але Ти добрий, зроби милість, |
| Ne perreni cremer igne | не спалюй вогнем пекельним. |
| Inter oves locum praesta | Серед овець місце приготуй, |
| Et ab haedis me sequestra | а від козлищ мене відведи, |
| Statuens in parte dextra | поставивши праворуч. |
| Confutatis | |
| Confutatis maledictis | Засудивши нечестивих, |
| Flammis acribus addictis | покаравши їх страшним вогнем, |
| Voca me cum benedictis | приклич мене до благословенних. |
| Oro supplex et acclinis | Я молю уклінно, |
| Cor contritum quasi cinis | серце скрушене як порох, |
| Gere curam mei finis | потурбуйся про мій кінець! |
| Lacrimosa | |
| Lacrimosa dies illa | У той день сліз, |
| Qua resurget ex favilla | підніметься із праху той, |
| Iudicandus homo reus | кого будуть судити. |
| Huic ergo parce Deus | Людину провинну пощади, Боже, |
| Pie Jesu Domine | милостивий Господи Ісусе, |
| Dona eis requiem. Amen | дай їм спокій! Амінь! |
Джерела[ред. | ред. код]
- Arcydzieła mistrzów — Mozart vol. 1, DeAgostini, 2008
- «Słownik muzyki» pod redakcją Wojciecha Marchwicy, Wydawnictwo Zielona Sowa, Kraków 2006; ISBN 83-7435-239-6; ISBN 978-83-7435-239-0.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rachmaninoff and the Dies Irae. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 15 липня 2011.
- ↑ Переклад узято з сайту "композитор" [Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dies irae |
|
