Це не вірш, це біль серця. Поздоровивши з Новим роком, для годиться запитала: Як твої справи, а в відповідь почула стільки бруду на Україну, ну а "Задовбана Україна" - вразило мене прямо в серце, і болить донині. Дякую за розуміння і підтримку.
Всі її діти повернуться, бо люблять свою Батьківщину, лиш байстрюкам байдуже. Я поздоровила одну пані з Новим роком і, як годиться, запитала: як справи. Все погано, бо винна ця задовбана Україна. Мене до нині болить серце. Та нічого. Господь нам допоможе, переживемо. Хай щастить вам і нам, і нашій Україні.
Галина Яхневич. Українулюбім щиро.*Відлітають птахи в вирій,У край той далекий.Україну люблять щироЙ вертають лелеки. Серце б’ється у пташини, Яккубло побачить.Воноз хмизу і ще з глини –Табагато значить. Тамродилася пташина,Зяйця пробивалась:ПривіталаУкраїна,Ніжнопосміхалась. Текубло її з паліччя Ізлюбов’ю звите.Інехай пройдуть сторіччя,Тамвін буде жити. Можей гірко, та нічого –Всеминеться й втома.Небоїться він нікого,Бовін в себе вдома. Хайтам мед в чужому раю,Тавсе більш гіркота:Ти– чужий! Тебе чекаєТегніздо, з болота. Ащо круки над тобоюБезкінця літають –Їмне дасть Господь спокою:Всіпопропадають. Розцвітеш, Україно!* Я з Тобою радію,Сумуюі плачуІплекаю надію:Щасливоюбачу Ізсміхом дитячим,Вродливу,багатуІ зіспівом козачим,Якприбрану хату; Делюбов – господиняІмилість – загата,Аїї берегиня –Господь,а не злата. Всявона в оксамиті,Вишневасережка,Їїочі – блакитіДваозеречка. Розквітай,Україно!Загоїшти рану.Іспівай солов’їноГосподушану. Іхай пісня хвалоюДонеба злітає.Томоя УкраїнаЩасливаспіває.
Дай простоту мені і глибину, Врятуй урок надій від порожнечі!
Хай Господь благословить вас у всій повноті, щоб кожний наш урок був крок у крок з чистим Словом Євангелії Ісуса Христа і утікав від тлумачень людських.