SITE LOGO
Чт, 18.09.2025, 18:50
Меню сайта
Наш опрос
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342
Главная » Комментарии пользователя [Shtanko]

Найдено комментариев: 974
Показано комментариев: 851-860
Страницы: « 1 2 ... 84 85 86 87 88 ... 97 98 »

avatar
124 Shtanko • 00:23, 15.11.2010 [Лінк на твір]
Той подих чистий, наче з печі,
Де бабця хліб пекла смачний...
А що так швидко, то до речі,
Він би не вийшов ОТАКИЙ!
avatar
123 Shtanko • 00:17, 15.11.2010 [Лінк на твір]
Наберіть у груди осінь,
Серце вилікує враз...
В ній журби і щастя досить,
Щоб забути біль образ...
І коли осінні ліки
Зроблять справу. О дива!
Вірш новий пишіть. На лінках
Викладайте нам слова. :) :) up
avatar
122 Shtanko • 00:04, 15.11.2010 [Лінк на твір]
Дощі то добре, а з любов"ю...
І зцілять, і зігріють вмить,
Коли осінньою порою
Ми перестанемо тужить...
А у серцях, як в чорноземах
Зійде посіяна любов.
І відзвітують в Держкомземах,
Що буде збіжжя на Покров... :) hands
avatar
121 Shtanko • 23:53, 14.11.2010 [Лінк на твір]
shy up
avatar
120 Shtanko • 23:52, 14.11.2010 [Лінк на твір]
Відлітає світило за обрій.
Тіні виросли. Вечір журить
Надзвичайно лірично сьогодні –
Серце віршами піє й сурмить !

Ледь похитує вітер дерева,
Жовтий лист шурхотить у саду.
Як раніше, цей шум вересневий
Будить душу мою молоду...

Йду додому – приємна дорога,
Вже у вікнах палають вогні,
Відлітають і сум, і тривога,
Щоб розтанути десь в далині.

Місяць в зорях промінням кидає,
Вистеляє стежину мою.
Тільки ясен скрипить та зітхає
І шепочуть тополі в строю...

Надзвичайно лірично сьогодні –
Осінь пише мелодію сну...
Лише в цій вересневій природі
Линуть думки в майбутню весну...
confu9

avatar
119 Shtanko • 23:46, 14.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую за інструктаж і відгук. Ця незвично тепла осінь розбудила вже засипаючі почуття, от і вірш народився. :)
avatar
118 Shtanko • 01:09, 14.11.2010 [Лінк на твір]
І слава Богу! - Я про настрій.
А то: сум та жура! - я про вірш.
:) up
avatar
117 Shtanko • 01:04, 14.11.2010 [Лінк на твір]
Які незвичні колорити,
І незбагнені візерунки...
Й дороги наші перерито...
І не складаються стосунки...
Чи суєта тому виною,
Чи може погляди згори?
Чому ж душа іде до бою
І каже серцеві - згори! confu9
avatar
116 Shtanko • 00:30, 14.11.2010 [Лінк на твір]
Скільки раз у думках повертаюся
В моє світле дитинство, в село,
Де бутоном воно розпукалося
І в промінні любові цвіло.

Гарно воно у Вас в дитинстві, як і у мене, та й у інших бачу теж. Щиро вдалося описати його. З ностальгією відчув цю описану картину:

Де Цар на піч сховався нишком,
Де шкряботить тихенько мишка,
Де сон-дрімота за вікном
І Зірка в небі на Різдво... up

avatar
115 Shtanko • 23:59, 13.11.2010 [Лінк на твір]
Суперечливо - з однієї сторони сильна тема і глибина думок, а з іншої недоконалість віршованого їх викладу. Не бійтеся шукати рими. Коли відчуваєте так глибоко, то вкладіть силу терпіння, і тоді ваші почуття стануть гарними віршами. :)
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz