Философия мира
Эдуард Гром
Я человек. Я хочу жить и радоваться солнцу. Любить, смеяться, мир дарить, природой, что дается. Нести тепло и доброту, без зависти и злости. И если каждый всё поймет, то мир с него начнется.
Ви, ті, хто за волю країни За щастя і мирне буття Віддали усе, до загину… Віддали, навіть, власне життя. Ви, ті, хто безстрашно в бою І в будні, і в свято стояли. За країну боролись свою Не злякались і не відступали. Ви, ті, хто відкрив для народу До правди і волі стежину Ви, ті, хто дарує свободу І будує державу з руїни. Не злякали вас пулі ворожі Тиранські закони й накази, Не спинили вас люті морози, Не ховались від влади ні разу. Ваша смерть – лиш тілесна, не більше! Патріота дух не загине Буде жити у пам᾿яті вічно Й стерегтиме майбутнє країни. Нехай знають усі вороги: Україна – це наша держава! І нога їх не ступить сюди, Де Небесної Сотні слава!
Не стріляй! – Я прошу тебе, друже,
Бо життя – превелика ціна!
Не зостанься, мій брате, байдужим
До страждань, що приносить війна!
Ти ж бо також із плоті і крові,
І у тебе – Господня душа,
І тобі у часи вечорові
Серце спогадом день прикраша…
Не стріляй! Не вбивай серце брата!
Перед Богом всі рівні в правах.
Бачить думи царя Він і ката…
Сльози, мам і дітей, в молитвах…
Не стріляй! Хай воєнна соната
У серцях не зворушує страх,
Що пустою залишиться хата
І надія дітей кане в прах…
Краще сядемо в хаті до столу,
Де духмяний, смачний коровай…
Опусти свою зброю додолу...
- Я прошу тебе, брат, не стріляй!!!
Вірш Івана Коваленка "Намалюй мені Тараса" читає Анастасія Кротова, переможець районного конкурсу "Кобзар у нашому домі", учениця Баштанської ЗОШ І-ІІІ ст. №1.
Верните нам наше небо,
верните нам наш покой!
Зачем вы пришли, соседи?
Зачем вы пришли с войной?
Мы с вами детей крестили
и пили на брудершафт…
Зачем вы нас оцепили
колонной своих солдат?
Нам много досталось боли –
хороним своих сыновей.
Мы видели много горя,
мы стали еще сильней.
Зачем вы пришли, ребята?
За что собрались воевать?
Мы выстоим брат за брата,
нас тоже учили стрелять.
Мы выстоим - у нас Воля,
ее не возьмет автомат.
Мы вам не сдадимся без боя,
все церкви пусть бьют набат.
Мы видели смерть, ребята,
ей смело смотрели в глаза.
Не надо войны, не надо…
Потом не вернешь назад.
На все життя
Эдуард Гром
Моя вкраїна - Україна:
Дніпро, калина і поля.
Моя велика Батьківщина,
З тобою я на все життя.
В лиху годину не покину,
Любитиму тебе завжди.
Ти все для мене,Україна,
За це я дякую тобі.
В життя відкрила мені двері,
Побачив вперше я тебе.
Маленькими двома очима,
Зрадів, що ти у мене є.
І з того часу,Україна,
Зі мною в серці ти завжди.
Моя велика Батьківщина,
Цей вірш присвячую тобі.
