Усіх із днем прокуратури! Якщо Ви, часом, не юрист, Прикрийте вчасно свої шкури, Бо прокурори мають хист... Не тільки істину шукати, А й шити хрестиком статті, - Не факт, що вдасться адвокату Вас перевести у святі... Тому вітайте прокурорів, І, може, Вам засвітить шанс Не знати (рік) набігів горя, А то й, разок, прикрити нас...
Одне з найстаріших літугрупувань в Україні уманське «ЛітО» відзначило ювілей. Протягом двох століть воно змінювало назви, «штаб-квартири», голів та учасників. Сьогодні поети та прозаїки зустрічаються при міському відділі культури. В різні часи місцями зустрічі ставали «Софіївка», підвали навчальних закладів та установ, наймані квартири, бібліотеки, ресторани та навіть колишні церкви. Уманське літературне об’єднання «ЛітО» відзначило 195-річчя від дня заснування. Перше україномовне літугрупування в Україні було створено в 1811 році у Василіанському колегіумі (при монастирі). Троє приятелів школярів створили гурток «За-Го-Гра», одним з них був дід Максима Рильського. Хлопці писали вірші українською та випускали самвидатівський журнал. Місцем натхнення для них стала «Софіївка». ... Читати далі
После землетрясения в Японии, когда спасатели добрались до развалин дома молодой женщины, они увидели ее тело через трещины. Её поза была очень странной – она опустилась на колени, как молящийся человек, ее тело было наклонено вперед, а руки что-то обхватывали. Рухнувший дом повредил ей спину и голову.
С большим трудом, лидер команды спасателей просунул руку через узкую щель в стене к телу женщины. Он надеялся, что она еще жива. Тем не менее, ее холодное тело, говорило о том, что она скончалась. Вместе с остальной командой он покинул этот дом, чтобы исследовать следующее рухнувшее здание. Но непреодолимая сила звала руководителя группы к дому погибшей женщины. Снова, опустившись на колени, он просунул голову через узкие щели, что
... Читати далі
Сьогодні важливий день для України. День пам`яті жертв Голодомору.
Пам'яті мільйонів українських людей, які загинули мучинецькою смертю від голоду.
Пухли старі та малі, вмирали роди та села. Смерть чигала на шляхах, на полі, в хатах. Здавалося, її кістлява рука вдень і вночі не випускає своєї
... Читати далі
Те, що я зараз тут напишу напевне видавлять і явно сприймуть,розкритикують та розтопчуть але кожен має право на власну думку, тим паче бачу сьогодні вечір одкровень і не лише для мене однієї.
Так, я новачок в цій справі. Тільки з недавніх часів почала серйозно і активно брати участь в житті сайту. Але в око впала одна не дуже приємна річ. Таке враження, що сформувалась компанія, так сказати круг, і весь сайт і всі оточуючі навколо цього кругу крутяться. Просто за певних непомітних здавалося б деталей я зробила висновок, що головний той, хто сильніший, кого бояться. Згадую недавній випадок: новачок, котрий висловив
... Читати далі
Ніщо так не псує вірш автора-початківця, як «плаваючий» розмір. Віршована мова відрізняється від прозової тим, що вона чітко ритмізована. У кожному рядку вірша може бути строго певна кількість наголосів. У деяких випадках розкид у два-три ударних склади допустимо, але в ішних цей прийом є фатальним. Зокрема, це стосується найбільш поширеного розміру, тобто ямба. Якщо «на слух» ви поки не відчуваєте, як чергуються ударні і ненаголошені склади - малюйте собі схемки.
У вірші повинна бути рима. Є вірші неримовані - вони називаються, «білими». Але, як правило, коли ви пишете привітання або рекламний слоган - від вас чекають вірша, написаного простим розміром (швидше за все - ямбом) з чіткою, милозвучною римою. Рима може бути банальна (хоча б «любов-кров»), але не приблизна. Після того, як ви, у пориві
... Читати далі
В одному з моїх віршів ("Псевдошанувальникам") була піднята проблема оцінювання творів авторів. В коментарях з'явилося чимало ґрунтовних суджень щодо розв'язання цієї проблеми. Запрошую переглянути найцікавіші з них і при необхідності продовжити це обговорення на даній сторінці.
