Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
Думки літньої людини, про те, що багато чого вона не здійснила. Але ж вона намагалася, і тому життя її не марне. А ще є, хоча примарна, але все ж надія на інкорнацію, тобто наве життя у новій істоті.
У цьому вірші теж розробляється тема літньої людини. Не все у житті склалося, як бажалося, та попри все вона зберігає оптимізм і сподівається, що хоч у завколишньому світі їй стане легко.
Такі думки інколи з'являються у кожної літньої людини. І від них, на жаль, не втечеш. В такі хвилини єдине спасіння - це мабуть самоіронія. Бо інакше можна впасти у розпач.
- Що з тобою сталось,Петре? З кимось бився наче? Весь у ссаднах і синцях."Дістав"-таки добряче. Стали хлопці на роботі все питати в нього. Той мовчав чомусь, як риба, та тримавсь недовго. - Вчора ввечір проводжав я дівчину кохану, Раптом враз напали двоє на мою Оксану.
Коли у спільноті, тоді хоч і не завжди зручно, але звично, і тому спокійно. Коли ж людина відокрмлена від усіх, вона потерпає від самотності і від невпевненості вирішити самій усі проблеми, які раніше вирішувалися спільно. Але й тут не треба впадати у відчай. Завжди буде весна, і окремі маленькі струмочки об'єднаються в одному ставі.
Ми увесь час від чогось намогаємось втекти, та кінець кінцем воно завжди наздогоняє нас. Та всеж надії ніколи не треба втрачати, бо саме надія здатни здолати все.
Вірші/статті
