Голодомор
Чи скам'яніла спить земля?
Затихли плач в ній і зітхання?
А білий саван вкрив поля,
Нелюдськи муки і благання?
А по хатах ходили пси
Сп'янілі холуї, солдати
І чорні дошки на стовпи
Чіпляли – над труною грати
Чи скам'яніле сонце спить?
Де ж срібний сміх, Різдво, ялинка?
Лиш сльози чорні, смерті мить
У рай летить життя пушинка
Тут, що не доля – тінь сліпа
Мов лобода зів'яла мати
Опухлі руки, біль німа –
Їм немовля не колихати
Бо їх мільйони, вмерзлих в лід,
Убитих голодом катами...
В Кремлі святковий небозвід
Червоні вина за столами
І кормчий шинку нарізав
Блаженно посміхався в вуса...
Тут зуби-зерна голод рвав
Щури смердючі тут спокуса
На попіл знищено припас
Збирали хліб – здирали шкіру
І комісар, і свинопас
Вели небіжчиків в могилу
Чи забуттям вже поросли
Хати, похрещені полином,
Під мулом висохлі ставки,
Садки змертвілі попід тином?
Все забувалось, люд простив?
Загоїли могили рану?
Очей не сниться чорнослив
І пам'ять – тісто із обману
А зараз що нас тягне вглиб?
Чи "геноцид" – то вперте слово?
По смітниках шукають хліб
Хто жебраками став раптово. 281115
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1304 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас