Жебрачка
Бабуся зморщена губами,
Стоїть як сирота.
Опустивши голову чекає,
На хліб собі гроша.
Відпрацювала все життя,
Вона просить у стовпа,
Ціна у хліба така,
Що не хватає їй гроша.
Це не вона стоїть,
А наша совість,
В нашу душу заглядає,
У кого ще є,
А у кого, вже немає.
До влади прийшли злодії,
І забравши геть усе,
Вони вкрали всі надії,
У того, хто на пенсію живе.
Додав: nagornyjj (01.05.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Розміщено на сторінці : Релігія , Михальнюк Володимир
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1778 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
karas : Ми різні люди , добрі й злі , та правда завжди головна в житті .
karas : Коли не ділимося добром приходить зло , але про це ми дуже часто забуваєм .
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА