Е.БІБЛІОТЕКА + 
Вт, 22/08/17, 16:35
Меню сайту
Категорії каталогу
VІІ КОНКУРС ВІРШІВ! [297]
Бажаєте мати сторінку творів? [1]
Якщо бажаєте мати на сайті власну сторінку творів...
Православна віра [480]
Твори за тематикою [22064]
Пора року [1079]
Поети Волині [583]
Поети Вінниччини [237]
Поети Дніпропетровщини [202]
Поети Донеччини [132]
Поети Житомирщини [332]
Поети Закарпаття [368]
Поети Запоріжжя [113]
Поети Івано-Франківщини [688]
Поети Київщини [2381]
Поети Кіровоградщини [208]
Поети Криму [3]
Поети Луганщини [114]
Поети Львівщини [1487]
Поети Миколаївщини [295]
Поети Одещини [64]
Поети Полтавщини [335]
Поети Рівненщини [233]
Поети Сумщини [190]
Поети Тернопільщини [751]
Поети Харківщини [55]
Поети Херсонщини [4]
Поети Хмельниччини [706]
Поети Черкащини [262]
Поети Чернівецької обл. [274]
Поети Чернігівщини [139]
Поети Греції [2]
Поети Іспанії [11]
Поети Італії [181]
Поети Естонії [10]
Поети Канади [143]
Поети Польщі [817]
Поети Португалії [58]
Поети Росії [4]
Поети Румунії [75]
Поети США [171]
Поети Тунісу [39]
Поети Франції [7]
Терра-ПОЕЗІЯ [78]
Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 600
 
І як без статистики?

 

загрузка...

Нові коментарі Поновлені теми на ФОРУМІ
 
 
 

Миттєві поради:

  Не розміщуйте твори більше, ніж у 3-х категоріях!!!

категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші/статті

Всього матеріялів в каталозі: 22511
Показано матеріялів: 22281-22300
Сортування: дата; коментарі; оцінки; перегляди
Сторінки: « 1 2 ... 1113 1114 1115 1116 1117 ... 1125 1126 »

Пролетів вирій пташок, а після нього написався вірш....



Прослухати пісню можете за допомогою плеєру з сайту або завантаживши її за цією ланкою та слухати вже у будь-який зручний час

(Розмір файлу - 3107 Kb)

Заспівай, матусю, колискову,
Щоб почути любу пісню знову.
Заспівай так лагідно, тихенько,
Я згадаю, як була маленька.

....


сторінка: Вірші про жінок | АВТОР ТВОРУ: Шевченко Тамара
ОПУБЛІКУВАВ: shetamara
Дата: 18/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6398 чол.,
 оцінили - 22
 КОМЕНТУВАЛИ (24)
 

Перейти/повернутись до головної сторінки творів автора

Обговорення творчості автора - на поетичному ФОРУМІ


Крук Ігор Іванович народився 11 червня 1956 року на хуторі кошаковські Старий Добротвір Кам'янка-Бузького району. Працював у шатах Червоногруда. Одружений. Ігор - батько трьох дітей та в даний час дідусь двох онуків. На даний момент працює у Римі протягом 5 років (на 2007-й рік).



Проходять дні й короткі ночі,
І рік за роком, як струмок біжить.
І оглянутись я назад не хочу,
Бо серце щось моє щемить.

Там юна молодість моя
Вже промайнула, як весна,
А літо серце й душу зігріва.
Мої літа – це осінь золота..


сторінка: Поезія. Ігор Крук | АВТОР ТВОРУ: Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Крук
Дата: 17/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1779 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Радуйся, непобедимая Воеводо вождей и воинств
христианских...


Радуйся, Радосте наша, покрый нас от всякого зла
честным Твоим омофором.


Чи не найпоширеніші храмові свята в Україні – Покровське та Архістратига Михаїла. Архангел скував сатану вогненною Божою силою, міццю меча; Пресвята Богородиця, “Превишша Архангел и Ангел”, перемагає, “упраздняє” диявола святою любов’ю до роду людського, тихим, лагідним і милосердним заступництвом... Нехай же кожен з нас на свято Покрови поставить дві свічки, вознесе дві молитви: і за живих, хто нині трудиться на благо Вітчизни земної й небесної, і за усопших – воїнів січових та келійних, наших добропобідних предків. Усі ми – під святим вічним Омофором Богородиці, де вистачить місця і мертвим, і живим, і ще не нарожденним.


Ей козаки, діти, друзі, молодці!
Прошу я вас, добре дбайте!
Од сна уставайте,
Руський “Отченаш” читайте,
На лядський табун нападайте...
Віри своєї християнської у поругу вічні часи
Не подайте!

сторінка: Українцям | АВТОР ТВОРУ: Яровий Олександр
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 14/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2780 чол.,  оцінили - 7 чол.,
 

Вставлені предками хрести
Говорять що ми там жили
У тій церковці всі сходились
Щоб несли Богу молитви
Нині як бачиш нема сили
Щоб воскресити тамті дні

Чому це так чому це так
Дуби валяться гнуться липи
Десь дятел кує в гілляках
Може шукає свого я
А ми затратили свій шлях
Нині живем мов ті каліки.....

(продовження твору - на наступній сторінці)

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 14/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1792 чол.,  оцінили - 5 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

Молитва давала надію
Надія у небо вела
Любов захищала нам мрії
І так тривало життя

Молитва душі наші гріла
Сердець материнських вогнем
І це була наша сила
Завдяки якої живем

Молитва у вечір і рано
В похмурий чи сонячний день
В роки коли все забрано
Й заказано рідних пісень

Молитва в душі процвітала
В роки геноциду й брехні
Бог чув їй і ми не пропали
Серед чужих в чужині

Тому молімось всі нині
До Бога і наших святих
Щоб ДОБРЕ жилось в Україні
Не для олігархів а ВСІХ!
24.09.2007р.

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 14/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1486 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (5)
 

В друге читаю думок суть
Яки колись розлив горами
Вони ідуть вони пливуть
А я питаю словом мами
Кому вони і що несуть
Правду яку вивчав роками
Чи вони її збережуть
Я всіх їх так як колись чую
Хоч роки безупинно йдуть
Я тим що знаю їх годую
А шлях яким вони ідуть
Є стежкою бувшої драми
Яка Карпатами мандрує
Щоб відпочити десь на грудь
Мою все немічну сідає
Незрозуміле там сидить
Воно з думок його читає
Нездійсненої правди мить
Тому як бачите болить
Коли то рідне пропадає
У час як правда наша спить
В могилі без свого хреста
Вона терпить а це тяжить
На немічнім ще нашім Я.

19.07.2007р.

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 14/10/07
Вірш читали від 300 до 1000 користувачів! ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 985 чол.,  оцінили - 3 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

Доброго вечора! Привіт Тобі Україно з західних окраїв Польщі. Я з Вами, брати і сестри в Батьківщині! Молю Бога, щоб тепер опісля виборів дав ДОБРО всім в Україні. Хай буде єдність між церквами. Хай єднається весь український народ на славу Богові і краще майбуття всім громадянам. Ставаймо всі з молитвою до Всемогучого, а прохання наші Він почує і дарувати буде те, чого щиро будемо просити. З Богом!

Нині посилаю чергові свої вірші.

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 14/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1118 чол.,  оцінили - 2 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

Думки вголос


сторінка: Поезія Шевченко Тамари | АВТОР ТВОРУ: Шевченко Тамара Володимирівна
ОПУБЛІКУВАВ: shetamara
Дата: 13/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4143 чол.,
 оцінили - 11
 КОМЕНТУВАЛИ (7)
 

видалено

сторінка: Росіцький Володимир | АВТОР ТВОРУ: Росіцький Володимир
ОПУБЛІКУВАВ: Vovanada
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1126 чол.,  оцінили - 1 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

видалив

сторінка: Росіцький Володимир | АВТОР ТВОРУ: Росіцький Володимир
ОПУБЛІКУВАВ: Vovanada
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6374 чол.,  оцінили - 3 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Архипенко Володимир
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1026 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Я шукала щастя дорогою довгою
За Дніпром, за Дунаєм, за Волгою,
За горами, лісами й долинами,
І роки мої в пошуках линули...


сторінка: Поезія Шевченко Тамари | АВТОР ТВОРУ: Шевченко Тамара Володимирівна
ОПУБЛІКУВАВ: shetamara
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1732 чол.,
 оцінили - 14
 КОМЕНТУВАЛИ (9)
 

Багато рослин, які раніше росли на нашій території стають рідкісними. Можна сказати, що людина не зовсім бережно ставиться до природи, а може... Наприклад, пасльон. Він врятував від голоду багато людей, його лікувальні властивості знали наші бабусі. Але зараз рідко зустрінеш цю рослину. Може пасльон "образився", тому що нині мало хто звертає увагу на цю рослину? Ось і зникати почала. Хоча непомітна рослинка із ніжними ягідками увійшла і в народну творчість, фразеологію українців...

сторінка: Поезія Шевченко Тамари | АВТОР ТВОРУ: Шевченко Тамара Володимирівна
ОПУБЛІКУВАВ: shetamara
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2715 чол.,
 оцінили - 12
 КОМЕНТУВАЛИ (13)
 

Щось трішки про себе...

Я, Кузьмич Світлана Володимирівна, народилась 26 лютого 1988 року, в дуже древньому і величному місті Володимирі-Волинському, що на Волині.

    З дитинства була дуже спокійна і тиха дівчинка. Дуже любила ( і зараз також люблю) співати.

    Писати почала зовсім несподівано. Період, напевно, такий настав.

На даний момент навчаюсь у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки, на математичному факультеті.

Мій девіз в житті: «Земля кругла і рано чи пізно спрацьовує закон Бумеранга!»


сторінка: Кузьмич Світлана (LirikaS) | АВТОР ТВОРУ: Кузьмич Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: LirikaS
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1549 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

видалив



сторінка: Росіцький Володимир | АВТОР ТВОРУ: видалив
ОПУБЛІКУВАВ: Vovanada
Дата: 11/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1210 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Було це давно, ще за старої Австрії, далекого 1916 року. В купе першого класу швидкого потяга "Львів-Відень" їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися довкола різних тем. Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.


Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. "Ну, а якби я назвав іншу літеру?- заявив він. -Скажімо, "С "Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова починаються на "С" і передавати стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, прошу послухати:

 

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток, срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє.

Сад солодкий спокій снить.

Сонно сиплються сніжинки.

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.


сторінка: Вірші про мову | АВТОР ТВОРУ: Столяр Петро
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 09/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5273 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (7)
 

У вологих сутінках чути слова, схожі на амфібії, аморфні і безособові, важкі і пухкі, ніби вата. Отакі ватяні кульки набиваються у вуха, у рота, поступово затискають у цупкі м’які тенета так, що неможливо і мовити, неможливо продертися крізь їхню ніжну нав’язливу присутність. Вже нема як говорити, слухати, дихати. Геть усе єство запорошене ватяною грудою. Аж давить. Давить-давить. Захлинається повітря у грудях. Його раптово не вистачає. Тому чорніє ув очах. І летять блакитні метелики, немов би на світло нічного ліхтаря. Запорошена голова аж до запаморочення. А що то? Лише слова-слова… Зайві-зайві, ніби не краща за них тиша… Особливо за такі слова...


сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1915 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Холодний дощ б’є у ромашкові долоні, заглядає у сині зіниці диких дрібненьких квіточок: ви ще не впали? І вони відповідають завзято: ще не впали під твоїм холодним струмом. Не впали. Вони дивляться на світ зволоженими очима. Не шукають сонця. Їм краще так: такого вологого і прохолодного, вони його чекали натомість жовтим, аж гарячо-коричневим спекотним дням. Він зриває їх ніжні пелюстки, торкає недбалим нестримним рухом їх голівки: нате вам. Вони позіхають під його дотиками. Ні, вони не говорять "ні", позіхають журно. Через непорозуміння. Мабуть, через непорозуміння. І дивляться в траву, знайому і байдужу до них. І вона йому вдячна. А він, мінливий і бездумний, вже десь по інших стежках, серед інших квітів.


сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5540 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

І вже нікуди не ідуть потяги, не тягнуться у небо залізною гусінню. По вікнах таємні знаки – обриси незнайомих облич – чарівні символи нездійсненності. Залишилось тільки закрити очі і снити тими, хто на склі, оживляти прозорі постаті дотиком вій і нічною фантазією. Місто впало у зиму, чарівну і дзвінку. Насправді, воно замерзло у кригу, і оживе лише із дотиком тепла, коли розтануть льодові бурулі.

сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3657 чол.,  оцінили - 3 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

Символ погляду і руху. Символ самотності – поодинока постать серед жовтого листя. І сипле осінь наступні трагедії. На столик міської кав’ярні падають зшитки її почуттів, просякнуті сумом і горем: жовті і червоні, як наостанок пережиті. Серце...


сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07/10/07
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2812 чол.,  оцінили - 3 чол., | Запрошуємо до обговорення
 


рейтинги оцінок за вірші, рівня довіри до користувачів, кількість коментарів дивіться на відповідній сторінці
 ТОП ++

             Украина онлайн



Форма входу
Логін:
Пароль:
НОВА СВІТЛИНА
 
 
 
НОВЕ ВІДЕО НА САЙТІ:
Прем'єра книги
00:28:56

НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Анатолій Василенко
Яковлева Наталка


загрузка...
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz