Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
Поетичне звернення до українського юнацтва із долею іронії і сміхом, Цей вірш веселий і радісний у ньому є переконання, що не все ще загублено серед катастрофічної дісності.
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
цимбалюк валерій володимирович
НАРОДИЛАСЯ У М. КРЕМЕНЧУК, ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. В ДАНИЙ ЧАС ПРОЖИВАЮ У М.ПОЛТАВА. НАВЧАЛАСЯ І НАВЧАЮСЬ, ПРАЦЮЮ І ВДОСКОНАЛЮЮСЬ. ПИШУ ДЛЯ СЕБЕ... ДРУКУЮ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ КОМУСЬ ЗРОЗУМІТИ, ЩО НАВІТЬ НАЙСКЛАДНІШІ ПОЧУТТЯ МОЖНА ВИСЛОВИТИ... ЗА УМОВИ ЯКЩО ВОНИ СПРАВЖНІ І ВІДВЕРТІ...
Почуття, мов дроти оголені – Не торкайся, бо вдарить струмом. І в одному лиш повідомленні Ейфорія межує з сумом.
І ти знову мене витримуєш, Мов вино у своєму льоху… Все одно ти мене не втримаєш, Я втікаю уже потроху…
І хотілося б залишитися, І втекти недостатньо сили. Знову замість того, щоб напитися, Мою пляшку вина розбили…
Не зрозумію, не збагну, не відчуватиму душею. Як гіркий присмак полину, як згасле світло Прометея. Нехай далека від життя, нехай нестримана у слові, Це – моя здатність сприйняття, це моє слово рідній мові. Я не читатиму книжок, не відчуватиму образи. Так, я тяглася до зірок, це все було, але відразу.
Вірші/статті
