Гадаю на лататті у воді... Водянику мій сивий, ти в полоні у спеки та у мене. Володій -- я простягаю серце на долоні... Люби мене, гойдай поміж осик, цілуй у білій піні водоспаду... Для тебе цей терпкий, солодкий сік і пісня, і душа, і ці принади... Тримай мене в обіймах водяних, мій легеню, мій порятунок синій... По вінця світлом, ласкою залий... і подаруй себе... а може... сина...
Додати коментар користувача сайту: