ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Пт, 19.04.2024, 19:12
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
форум сайту Анумо знову віршувать! » Творчість поетів, які проживають в Україні » Львівщина » Поезія (Без перебільшення...)
Поезія
Liker    Date: Вт, 16.10.2012, 21:08 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
5
Суботній вечір
Секунд на три завмерши від бажання
Сказати ті огидливі слова,
Тримаючи в руках сигару і питання
Подати в вигляді паперу і пера.
Стираючи рядок один і другий,
Слів підібрати так я і не зміг,
Сказати теж не вихід, я не смілий.
Переступити тяжко твій поріг.
Крок вліво, вправо, тяжко вибирати..
Куди його робити, де іти,
Монету кинути і загадати:
Орел... Погана вдача, що ж, прости.
Якби не ті дурні причини,
Якби не дивні погляди, не спи...
Обнявши груди із-за спини,
Я тихо скажу: "Тільки не кричи..."
Людей пітьма і всі так напрягають,
Де тихо і не чути голоси,
Де можна трохи нам поспати,
Де не знайде ніхто нас, попроси,
Ти просто попроси мене, я знайду
І буду слухати тебе, ліси,
Маленькі парки, чи алеї,
Що небудь, тільки попроси...
І нерозважливі подруги,
І дикі друзі всі мої,
Пробач, та за які заслуги
Цілуєш, поступаєшся мені?
Хіба важливо?... Тільки не для мене,
Лишився час. Багато? Наче ні.
Проситися не буду я до тебе,
До себе ж не запрошу в вихідні.


У кожного своє кіно в голові...

Post edited by Liker - Вт, 16.10.2012, 22:31
 


Liker    Date: Вт, 16.10.2012, 21:11 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
5
За дві години до початку...
Вибльовуй кров, в крові у тебе зуби,
Заший порізану щоку,
Як мило, побліднівші губи
Не взмозі стримати ріку
Холодного, смачного болю,
Який по шиї пролетів
І задивившись мимоволі,
В очах мені той біль осів.
Тримав, навмисне не пускав,
Я думав, буде краще,
Та мені добре і я знав -
Спускаю нерви я нінащо.
Злякавшись за нову сорочку,
Я викинув її в смітник,
Затримав подих і підставив бочку.
Хотів би прошептати крик,
Але сусіди сплять, будити їх неварто,
А в мене в гостях лиш дешева блядь.
Не треба йти до неї, краще жартом
Я прошепчу до неї... Тихо сядь!
Вже доповзла до живота,
Така бридка й водночас тепла.
І знявши з себе одяг весь, проста
І тиха кров, стікаючи до дна,
Погріє трішки мене вдома.

Я дивний, я дурний - нехай,
Зате кричати буду сміло.
Мені казатимуть - співай,
Співатиму, попросять мило.
Та ні, просити вже не будуть,
Таких як я не просять люди,
Послухають і так забудуть,
Забути ж легко.. Й я забуду...


У кожного своє кіно в голові...

Post edited by Liker - Вт, 16.10.2012, 22:30
 


Liker    Date: Чт, 18.10.2012, 22:55 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
5
залишайте будь-ласка свою критику...)

У кожного своє кіно в голові...
 


Liker    Date: Пн, 21.01.2013, 19:29 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
5
Привабливі сідниці, та що мені до них
І пишні груди, я не надивлюсь.
Краси в них повно, так же як і злих
Думок і вчинків, їх назвать осмілюсь.

Звичайно я не той, хто може їх судити,
Подібні речі притаманні всім.
Із пафосних повій людей вже не зробити,
Хоча, можливо можна, можливо... Та окрім
Тих, що усвідомити не взмозі,
Романтики простої, важко їм...
Романтики? Ха Ха, валяюсь на підлозі,
А потім піднімусь, піду поїм.

Міняти не збираюсь я нічого,
Не взмозі я робити таку річ,
Як революція відносин, але свого
Я не досягну, пройде ніч,
А потім день і так роками,
Я не змирився таки з тим,
Що не змінилося, й місцями
Я відчував себе пустим.

Дорослі діти, років чотирнадцять
Назвуть мене людиною старих
І дивних поглядів, а я й за двадцять
Не зміню поглядів своїх.


У кожного своє кіно в голові...
 


Liker    Date: Ср, 13.03.2013, 00:19 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
5
Шизофренія п'яниці

І знову п'яний, знову злий,
Не мої це думки, я  знаю,
За мене скаже слово "пий",
А решту слів забуду, лаюсь
На себе, на людей чужих,
Вони ж чужі. Байдужі всі
На їх думки, на них самих,
На їхні образи смішні.
Де чорний кіт, де рижий пес,
І кожен їжу сам шукає,
На зміну їжі нам ступає
Вино і пиво, це все стрес,
Який спричинений нічим,
Не варто тратити й хвилини
На почуття, які пустим
І диким образом людини
Шукають місце у житті,
В якому місця вже бракує,
Де місце зайняли прості
І звичні речі, я жартую.
Звичайно це не ціль життя,
Життя марнують і не знають,
Що вся мета їхня - сміття,
А смерть в кінці - не шлях до раю.

Ти засинаєш, далі що?
Хіба не буде все одно
Тобі на те, що ти нажив
За всі роки, а я пропив
Що мав і що не було моїм,
Де моя совість, де мораль?
Здались вони мені, нас троє -
Я, алкоголь і тихий жаль...


У кожного своє кіно в голові...
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Творчість поетів, які проживають в Україні » Львівщина » Поезія (Без перебільшення...)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz