|
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ АКТИВНІСТЬ НА САЙТІ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ!
ПРИЄДНУЙТЕСЬ до НАС!
НЕХАЙ УСЕ БУДЕ НА КРАЩЕ! |
|
|
|
50 нових
коментарів каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА"
поетичного сайту "АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!" |
|
|
|
ivanpetryshyn: Bien. Merci. Vous etez contant mentenent. ( 23.03.2025)
virchi: Саме тут, у розділі "Новини" можна і треба робити такі публікації   ( 23.03.2025)
ivanpetryshyn: Вибачте, але, чому у вас у прозі немає категорії новини? світові новини? із світових медій? ( 17.03.2025)
ivanpetryshyn: Будь ласка, не редагуйте авторів без їхньою на це згоди. ( 17.03.2025)
ivanpetryshyn: Вірш написаний нелітературною мовою,
а - її варіянтом, який часто називають діалєктом
або західно-українським діалектом,
що радше скидається на західно-словʼянські мови,
ніж на східно-словʼянські. Це- вірш на мові і про
те, як вживають такий варіант у розмовній практиці.
Це- і про мову, і- жарт. З повагою/з шацунком, Іван Петришин ( 17.03.2025)
kraynyuk46: Згодна з Вашими словами! На жаль, це — правда. Вірю в ПЕРЕМОГУ! ( 16.03.2025)
virchi: Вірш "Хлопский вечир" ви опублікували у кагорії "Твори за тематикою" - "Вірші про мову". Але за змістом тут точно не вірш про мову. На мою думку варто було б віднести його до категорії "Вірш-усмішка" (http://virchi.pp.net.ua/publ/128) або "Вірші про спорт" (http://virchi.pp.net.ua/publ/328) і бажано опублікувати на вашій власній сторінці "Поети з США" - "Петришин Іван" - http://virchi.pp.net.ua/publ/439
Принаймні я відредагував ваш вірш та прибрав його із категорії "...про мову" та поставиви до вашої сторінки. Якщо у вас буде бажання додатково розмістити його у інших категоріях, що стосується саме змісту вірша, то відредагуйте.
Дякую!!! ( 16.03.2025)
virchi: Добрий день!
Цю публікацію ви розмістили у двох категоріях розділу "Твори за тематикою": "Життя" та "Громадянину".  Проте у даних категоріях розділу друкуються лише поетичні твори. У вас - новинна публікація. Тому надалі публікуйте подібні пости або у новинах сайту, або у каталозі "Проза", але у своїй кагорії - "Іван Петришин".
Я дану публікацію відредагував і зробив так, як треба:  ( 16.03.2025)
SemTech: Текст має цікавий діалектний відтінок і грайливий емоційний стиль. Він добре передає відчуття теплоти та виразності мови. ( 10.03.2025)
kraynyuk46: Дякую за вірш. Переконана, що Лань-Україну підтримають порядні люди (не буду їх називати). З їхньою допомогою ми переможемо все одно агресора. І як би не хотілось комусь, але агресор він і є агресор. Тримаємо стрій. Все буде УКРАЇНА! ( 05.03.2025)
kraynyuk46: Це гірка правда. Ми й справді безсилі в цьому, на жаль.
Дуже дякую Вам за коментар. Нехай все у Вас буде добре.
Бажаю добра і МИРУ! ( 05.03.2025)
leskiv: На жаль , ми змушені миритися з трагічною дійсністю. ( 04.03.2025)
leskiv: Прекрасна лірика  ( 04.03.2025)
klavysjka: Щиро дякую! Нехай Госодль вислухає! ( 04.03.2025)
klavysjka: Дай БОже! Дивлячись на те, що відбувається, то з кожним разом сумніше трембіта грає....на превеликий жаль... ( 04.03.2025)
klavysjka: Це так і є. Бо їх не болить. Але напевно починають знімати пелену... більше занепокоїлись.... ( 04.03.2025)
leskiv: Дуже вдячна за допомогу, пані Катерино.  Я виправила помилку щодо слова "нАрід". Треба ще переглянути свої римовані думки з цим словом. ( 19.02.2025)
Asedo1949: Гарний дитячий віршик, тільки ось закінчення бачу таке: Щасливий і лагідний кіт Гордо іде до воріт. Бадьоро несе хвоста, Як прапор він для кота. Слово нарОд, але нАрід. ( 18.02.2025)
Asedo1949: Дякую, п. Таміло! На жаль пресінг на простого українця не закінчується і зараз, але час змінюється, і я сподіваюся в кращу сторону. ( 15.02.2025)
leskiv: Все це - гірка правда, але, на жаль, раба з себе видавлювати важко, адже пресінг з боку рабовласників тривав століттями. Та й менталітет у нас ,"моя хата з краю", не дає надії на оптимізм. ( 15.02.2025)
Asedo1949: Тут я з Вами погоджуюся, але вслухайтеся в свої слова "вся фантастика рано чи пізно стає реальністю" звідси виходить, що реальність ми створюємо самі, отже що посієш - те й пожнеш. А щодо зла, то йому вже не довго залишилось. Зараз все так швидко змінюється, що ми не встигаємо усвідомлювати, що ми самі вже не ті які були вчора. ( 13.02.2025)
cthusq1: Ще хотіла додати...Дякую що написали коментарій..Я повністю з вами згодна,що ми потребуємо озброєння а не занепокоєнь..Я рада що є багато людей з правильною Українською позицією..І ви і я серед них... ( 13.02.2025)
cthusq1: Дякую...цей вірш написаний на початку повномаштабного вторгненя...в той момент коли велика кількість моїх рідних з маленькими дітками виїхали рятуючсь ,до країн європи...і розповідали ,як до українців відносяться прості люди..вони ладні прихилити небо..
Дякую ще раз за коментар... ( 13.02.2025)
cthusq1: це я посилаюсь куплет з вірша який написав Олександр Олесь 22.08.1931 ... Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, І ждала, хотіла лише співчуття, Європа мовчала. Вірш " Пам'ятай" і я описала що європа змінилась.. ( 13.02.2025)
leskiv: Щиро і відверто про наболіле.  ( 13.02.2025)
leskiv: Дякую, пані Катерино, за коментар. Приємно. Дійсно, в наших селах, і не тільки в наших, подекуди полюбляють попрікати декого за своє народження. Випадків мало, але вони є, на жаль. Пережитки минулого так просто не зникають і боляче ранять. ( 13.02.2025)
leskiv: Дякую, пані Катерино, за коментар. В художній літературі є випадки, коли винаходи знищували своїх винахідників. А, як відомо, вся фантастика рано чи пізно стає реальністю. Звідси й побоювання щодо того, хто прибере до рук ШІ і з якою метою в подальшому використовуватиме. А зло в цьому світі, на жаль, перемагає. ( 13.02.2025)
Asedo1949: Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, Хотіла від вас не лише співчуття, А дії...Європа статечно мовчала... Україна ніколи не хотіла співчуття, а допомоги бо була майже роззброєна. ( 13.02.2025)
Asedo1949: ШІ - всього лиш машина видумана і керована людиною, яку легко зупинити кнопкою, а інтелект нам Господь дав незавидний, але й дав право вибору яким ми не дуже вдало користуємося і тим самим нівелюємо свої найкращі досягнення, прирікаючи народ на такі страшні догадки. ( 13.02.2025)
Asedo1949: Гарний вірш, легко читається, добре сприймається, але, п. Таміло, мені вже немало років, та я не пригадую щоб байстрюків так нагинали в житті. Ваша історія, мабуть, ще з 18 го століття, а якщо теперішня, то із забитого, Богом забутого села. ( 13.02.2025)
leskiv: Дякую за коментар і нагороду. ( 13.02.2025)
cthusq1: :)Світ потрохи розплющує очі...Вірте...Все буде Україа.. Натхнення вам..  ( 12.02.2025)
cthusq1: СВІТ ПОТРОХИ РОЗПЛЮЩУЄ ОЧІ.ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ..ВІРТЕ...УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ... Натхнення вам... :hands: ( 12.02.2025)
cthusq1: ПРИКРО АЛЕ ТАК І Є.МОЖЛИВО ВІДЧУЄМО ПОТРЕБУ ЩОСЬ ЗМІНИТИ ..... ХОЧ БИ НЕ БУЛО ЗАПІЗНО ГАРНИЙ ВІРШ... ( 12.02.2025)
kraynyuk46: Боляче і сумно читати Ваш вірш, п. Клавдіє. Та будемо сподіватися на краще. ПЕРЕМОЖЕМО! Бажаю творчих успіхів! :sm1: ( 12.02.2025)
kraynyuk46: Дякую Вам щиро за теплі слова. Обіймаю! ( 11.02.2025)
kraynyuk46: Вітаю! Я Вам дуже дякую, п. Катю, за цей зворушливий коментар. Ви мене зрозуміли і я вдячна Вам за це. Серце зболене вкрай... Але віра моя в нашу ПЕРЕМОГУ непохитна! Окремо дякую за сильний експромт. ПЕРЕМОЖЕМО! ( 11.02.2025)
ruhlyvy: Щиро радий, пані Людмила! :respect: ( 11.02.2025)
cthusq1: А мені сподобався фільм... ( 10.02.2025)
leskiv: Свята правда. Дякую за коментар. ( 10.02.2025)
leskiv: Щиро Вам вдячна. Ви з паном Украном - мої перші вчителі поетичної майстерності. ( 10.02.2025)
leskiv: Дуже рада Вас бачити на моїй сторінці з гарним коментарем. Дякую. ( 10.02.2025)
Asedo1949: Боюсь, не полегшить вино... І знай, що від того винця Життя, як у тому кіно, Скоріше дійде до кінця. ( 08.02.2025)
Asedo1949: Щирий вірш, бо написаний душею яка вболіває за свій Край і його захисників. Велике Вам дякую, п. Надіє, за Вашу клопітку роботу.  :table-7: ( 08.02.2025)
Asedo1949: Вірш без сліз читати важко, бо написаний серцем зболеним за свій Край і його захисників, за що Вам велике СПАСИБІ. А ворог все більше лютує,
Бо вже відчуває кінець.
Нікого він не пошкодує,
У нього від Біса вінець.
Згубити його він боїться,
Та в нас – предковічна мета,
Хай дметься двоїться, троїться,
Вже сила у нього не та,
А наші орли й соколята
Підкажуть йому добрий шлях…
І скоро у нас буде свято
На вільних, безкрайніх полях. ( 08.02.2025)
Asedo1949: Правду кажуть, без Бога - ні до порога. ( 08.02.2025)
|
|
(18.03.2025)
Danke! Grazie! Gracias! Merci! (12.03.2025)