|
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ АКТИВНІСТЬ НА САЙТІ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ!
ПРИЄДНУЙТЕСЬ до НАС!
НЕХАЙ УСЕ БУДЕ НА КРАЩЕ! |
|
|
|
50 нових
коментарів каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА"
поетичного сайту "АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!" |
|
|
|
Ludmilka: Щиро дякую Вам!!! ( 28.06.2025)
kraynyuk46: Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите! ( 28.06.2025)
kraynyuk46: Дякую Вам за такі глибокі роздуми. Бажаю подальших успіхів у творчості. 
***Мені здаєтьсся, краще було б написати катренами, адже читається текст віршем. Але це тільки моя думка. Все гарно. :table-8: ( 28.06.2025)
kraynyuk46: Чудовий вірш про чисті, щирі почуття до коханої. 
Дякую. Сподобався Ваш твір. Бажаю успіхів. :hlophlops:
( 28.06.2025)
virchi: Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала.
Текст побудований як внутрішній монолог, де біль перетворюється на гнів, а гнів – на філософське осмислення зради.
І на завершення – усвідомлення ціни, яку довелося заплатити за урок про справжню природу деяких людей... ( 21.06.2025)
virchi: Цей вірш – ніжна любовна елегія, що розкриває глибоку інтимність почуттів. Ліричний герой створює цілий всесвіт турботи навколо коханої людини. ( 21.06.2025)
Ludmilka: Дякую щиро за коментар!!! ( 19.06.2025)
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім... ( 17.06.2025)
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися. ( 17.06.2025)
virchi: Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності, а цілісність, що містить усі можливі прояви.
( 17.06.2025)
virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз. :yes: ( 17.06.2025)
virchi: Так, маєте рацію: людські душі створені за подобою Божою, тому не людині судити іншу людину. Це глибоке богословське переосмислення теми прощення та безумовної любові, що перевершує людське розуміння справедливості. ( 17.06.2025)
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. "А риба сама скинула кості" - це метафоричний образ, який може трактуватися по різному. Наведу декілька прикладів: 1. Усі ми чогось чекаємо, іноді докладаємо безмежних зусиль, щоб отримати результат. А інколи, щось приходить саме собою, без зайвої метушні та зусиль. 2. Риба, яка "скинула кості", ніби звільнилася від своєї внутрішньої структури — від того, що її утримувало, обмежувало. 3. Кістки — це основа, "каркас" живої істоти. Якщо риба сама скинула кості, можливо, вона свідомо відмовилась від себе, принесла себе в жертву, або покірно здалася обставинам. Це базова метафора цього твору, від якої я відштовхувався, як бачите вона має велику кількість варіацій, мені як автору відчуваються усі відразу. ( 15.06.2025)
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!! ( 12.06.2025)
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя... ( 11.06.2025)
virchi: Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар, який не зберегли.
На мою думку, у творі мова не просто про особисту драму, а роздум про відповідальність, про те, як людські слабкості руйнують плани.
Центральна метафора - божественна місія, яку двоє мали виконати разом. ( 11.06.2025)
virchi: Щирий, хоч і дещо ідеалізований гімн коханню, який передає глибину почуттів через поетичні засоби української любовної лірики. ( 11.06.2025)
Nemo: Дякую, Василю, люблю вірші, які пишуться на одному диханні... ( 09.06.2025)
virchi: Ви чесно говорите про свої переживання: і про радість відкриттів на уроках, і про втому від важкої роботи, і про провини перед учнями.
Особливо зворушливо звучать рядки з проханням пробачення – "пробач за зриви, школо, пробачте, діти". Це показує справжнього педагога, який не приховує своїх помилок.
Вірш написаний з великою теплотою до дітей і професії. Фінал обнадійливий – ви обіцяєте залишитися в пам'яті учнів "у слові, у світлих снах". ( 09.06.2025)
virchi: Фінал вірша – це молитва і водночас обіцянка віддати все, що залишилось. "Сонцесяйні світанки" звучать як символ надії після темної ночі душі.
Мотиви вірша завжди актуальні – пошук сенсу, боротьба з обставинами, надія на краще. Це щира сповідь зрілої людини, яка не втратила віри попри всі випробування. ( 09.06.2025)
virchi: Вірш торкається дуже тонких струн людської душі – того особливого зв'язку, коли люди відчувають глибоку спорідненість попри фізичну відстань.
Вірш щирий і без зайвої патетики, така інтонація, на мою думку, найкраще передає глибину особистих переживань. ( 09.06.2025)
leoniddebelyy: Ваша правда. Залишається вижити... і перемогти. Дякую за відвідини. ( 08.06.2025)
leoniddebelyy: Дякую, колего! Всіх Вам гараздів теж. ( 08.06.2025)
ZhasminVKanoe: Як на мене, я дуже зрозуміло сформулював запитання. Коли ні, то спробую ще раз. У вказаних мною джерелах стверджується, що слова пісні "Гамерицкій край" належать Русенкові. Чи згодні ви з цим, чи маєте якусь иншу інформацію з цього приводу? Цитата перекладати для українців, які не можуть впоратися з оригіналом, бо їхня мова не є мовою слов'янського пограниччя, як лемківська Як ви вже знаєте, з таким поглядом я не згоден. Українцям (не зросійщеним, які добре володіють літмовою) не треба перекладати з лемківського діялекту/лемківської мови, хіба що пояснити декілька слів, а також, можливо, принципи наголошення. Так само, як і з гуцульського, бойківського, покутського тощо... Адже всі ми в школі й поза школою спокійно читали твори Шашкевича, Стефаника, Черемшини, Мартовича, Кобилянської тощо, з невеликими лише коментарями. От у перекладеному вами вірші Русенка що незрозуміло для українців?!   ( 03.06.2025)
ivanpetryshyn: Можу сказати одне: усяку поезію, особливо історичну, треба вивчати,
і, по можливости, перекладати для українців, які не можуть впоратися з оригіналом, бо їхня мова не є мовою слов'янського пограниччя, як лемківська. Їхні пісні- прості, повні суму,
але вони- красиві, мелодії пречудового зразка гармонії і орґанізації.
Я цю пісню переклав англійською.
Прошу уточнити ваше запитання. ( 31.05.2025)
leskiv: Вдячна за підтримку. ( 24.05.2025)
kraynyuk46: Підтримую Вас, пані Таміло. "Я ще сподіваюсь
На те, що Бог почує молитви,
І допоможе Він моєму краю,
Чортів до пекла забере з москви" (с). Дякую за вірш. ( 21.05.2025)
kraynyuk46: Дякую, пані Таміло, за коментар. Це вже останній мій вірш-присвята з усіх восьми, які увійшли до Поетичної енциклопедії "Небесна Гвардія" ІІ том. Писати ці вірші було дуже важко. Але наші загиблі захисники заслуговують на пам'ять.
Ще раз дякую Вам за підтримку. Хай щастить! ( 20.05.2025)
leskiv: Як завжди, чудовий ліричний вірш. ( 20.05.2025)
leskiv: Сумні Ваші думки. Але коли йдеш працювати вчителем, то усвідомлюєш, що професія ця не грошовита і вимагає жертвувати багато чим у житті. Якщо молодий, то можеш іти на іншу роботу при умові, що є ще здоров"я. Проблема у нас тепер лише одна, точніше не проблема, а біда - війна. Тримайтеся. ( 20.05.2025)
leskiv: Як колишній вчительці з 30-річним стажем роботи в школі, мені Ваші почуття знайомі. Респект. ( 20.05.2025)
ruslaniopartner: Свято Великодня в Україні — це щось особливе. Атмосфера наповнюється теплом, традиціями та родинним затишком. У різних регіонах збереглися унікальні звичаї: десь плетуть великодні кошики з лози, десь розписують писанки за старовинними техніками, а десь навіть влаштовують справжні ярмарки просто неба. Саме тому навесні так хочеться вирушити в мандрівку — побачити ці традиції на власні очі.Якщо вам близька така ідея — подорожуємо Україною не лише влітку, а й навесні, щоб відчути святковий дух у найколоритніших куточках нашої країни. ( 17.05.2025)
Ludmilka: Дякую!!! Нажаль... Наче люди ростуть без душі. А життя живуть без коріння...Ніби ж Богом створені всі, а різняться так сильно творіння... ( 13.05.2025)
leskiv: Сумно, але в житті так буває часто.  ( 13.05.2025)
leskiv: Дуже вдячна за коментар. ( 13.05.2025)
kraynyuk46: Дуже сумно від прочитаного, такого гарного вірша. Як боляче,
що гинуть люди. До сліз. Дякую Вам за Вашу поезію. ( 12.05.2025)
kraynyuk46: Дякую, п. Таміло.:table-2: ( 12.05.2025)
leskiv: Щиро дякую. ( 12.05.2025)
leoniddebelyy: Прикро! Дякую за вірш, творений серцем... ( 12.05.2025)
leoniddebelyy: Дякую за відвідини. Так, спостерігаючи за нинішньою міжнародною політикою, створюється враження, що світом скоро будуть керувати божевільні, а люди обирають їх як бездуховне стадо... ( 12.05.2025)
leskiv: Гарний вірш. Мати - найближча і найдорожча людина в житті. ( 11.05.2025)
leskiv: Сердечно дякую за коментар. ( 11.05.2025)
Nemo: дуже глибокий, болючий і водночас ніжний вірш... дякую за творчість, яка торкає... ( 11.05.2025)
|
|
(24.05.2025)
(20.05.2025)