|
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ АКТИВНІСТЬ НА САЙТІ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ!
ПРИЄДНУЙТЕСЬ до НАС!
НЕХАЙ УСЕ БУДЕ НА КРАЩЕ! |
|
|
|
50 нових
коментарів каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА"
поетичного сайту "АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!" |
|
|
|
klavysjka: Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую. ( 26.12.2025)
klavysjka: Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок ( 26.12.2025)
klavysjka: Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям ( 26.12.2025)
klavysjka: Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє. ( 26.12.2025)
klavysjka: Зате душа грає всіма барвами веселки ( 25.12.2025)
klavysjka: Бо у жінці поєднано все. ( 25.12.2025)
klavysjka: Біль і крик... крик і біль... і питалння без відповіді... ( 25.12.2025)
klavysjka: Дякую! Так воно і є. Не хочеться втрачату віру, надію. Хочеться вірити в світле майбутнє, дивитись в нього, йти до нього.... А доводиться це все робити крізь згарища, руїни й попелище.... Ми не бачимо Святого Миколая. Та сподіваємь на чудо МИколая Чудотворця... ( 25.12.2025)
leskiv: Переклад дуже сподобався.  ( 25.12.2025)
leskiv: Дякую за оцінку та коментар. ( 25.12.2025)
virchi: «Грані жіночої душі» – про силу й ніжність жінки, яка є і світлом, любов'ю і вірою в добро. ( 24.12.2025)
virchi: Зовнішня веселка «не грає барвами», але ви показали, що справжнє світло й кольори народжуються в душі – у теплі, доброті, вірі й любові. ( 24.12.2025)
virchi: «Ода відкритій душі» – щирий і світлий твір, де звучить любов і турбота про власну внутрішню сутність. У ньому відчувається прагнення зберегти чистоту й силу душі, яка є храмом любові та оберегом. ( 24.12.2025)
virchi: Кожна людина має свій хрест – власні гріхи, провини, випробування, але водночас і свою любов, мрію, пам’ять, які підтримують і ведуть уперед. Повторюваний мотив «у кожного» створює відчуття універсальності: це не лише особиста історія, а спільний досвід людства. ( 24.12.2025)
virchi: Ваш вірш — це дотепна й колюча сатира на літературні смаки та мінливість людських оцінок. У ньому відчувається іронія й гра з образом поета, якого то відкидають, то підносять до діаманта. ( 24.12.2025)
virchi: У вашому вірші ніч стає символом єдності, довіри й насолоди, де зорі, місяць і світанки – лише декорації для головного почуття. ( 24.12.2025)
virchi: «Ранок після ночі» – це вірш про силу віри, яка веде крізь темряву. У ньому звучить надія, що після найгіршої ночі завжди приходить світлий світанок. ( 24.12.2025)
virchi: Відчувається глибока скорбота й водночас велич духовності: Миколай стає не лише святим, а й свідком злочину, носієм пам’яті й молитви. Образи попелу, тіней, сліз і тихого небесного вогню створюють атмосферу жалоби, але й надії на спасіння. ( 24.12.2025)
virchi: Повторюваний приспів «Додому, додому, додому» створює відчуття щирої радості й вдячності, а також підсилює емоційний ритм, як у справжньої народній пісні. ( 24.12.2025)
virchi: Дуже тонко передаєте, що любов до розуму може бути такою ж сильною, як любов до краси чи ніжності. Це не просто цікавість, а справжнє відчуття близькості, коли чужі думки стають твоїм простором радості й розвитку. ( 24.12.2025)
virchi: Обов'язково "+" до репутації ( 24.12.2025)
virchi: «свинячий хлів», «хижий рот», «дармові презенти» передають відчуття корупції, байдужості й несправедливості. Водночас у тексті є й позитивна програма: гідна шана воїнам, підтримка бізнесу, справедливі зарплати й пенсії. Це своєрідний «народний маніфест», написаний у формі вірша, де емоція переважає над політичною конкретикою. ( 24.12.2025)
virchi: Надзвичайно сильний і трагічний монолог загиблого воїна до матері. Він побудований як прощання, сповідь і водночас молитва. Текст передає глибину втрати: загасла свічка життя, труна замінює весільний одяг, а єдина надія – зустріч у сні чи в небесному строю... ( 24.12.2025)
virchi: Тепло родини, мудрість досвіду й уміння бачити красу в простому - саме це я побачив у вашому творі. ( 24.12.2025)
virchi: «Три мечі» звучить як легенда про очищення й силу духу. Символи мечів і світла творять образ духовної зброї, що захищає від зла й веде до храму надії. Дуже сильний і світлий текст. ( 24.12.2025)
virchi: Ваш вірш – сильний і болючий крик серця. Повторюване «Скільки ще?» стає голосом усіх, хто живе в тривозі й втраті, але водночас тримає світло й віру. Дякую за ці рядки – вони звучать як молитва і як незламність. ( 24.12.2025)
Ludmilka: Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти. ( 21.12.2025)
leskiv: Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта. ( 17.12.2025)
ZhasminVKanoe: Пане Василю! Пані Таміло! Merci beaucoup!  ( 05.11.2025)
kraynyuk46: Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але я люблю цей віршик. Для мене мій фотоапарат дійсно справжній ДРУГ. Дуже жалкую, що не мала можливості фотографувати раніше. Скільки пропущено важливих моментів життя. Навіть молоді роки майже ніде не зафіксувалися. Дуже шкода. ( 02.11.2025)
leskiv: Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.  ( 01.11.2025)
kraynyuk46: Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую. ( 29.10.2025)
kraynyuk46: Леоніди – це інтенсивний метеорний потік, або зорепад, який спостерігається щороку в листопаді.
***Якби не Ваш вірш, п. Таміло, я б так і не знала, що таке Леоніди. Дякую за пізнавальний вірш з сумними нотками.  Бажаю творчих здобутків. ( 29.10.2025)
leskiv: Така вона любов.... ( 20.10.2025)
leskiv: Це так. Дякую ( 11.10.2025)
leskiv: Вірш пронизаний щирими почуттями.  ( 11.10.2025)
virchi: Так, маєте рацію, що справжня людяність у малих речах, які вимагають великої внутрішньої роботи. А ще людяність - це свідомий вибір простоти, доброти і підтримки в складному світі. ( 09.10.2025)
Nemo: бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам... ( 08.10.2025)
klavysjka: А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог. ( 08.10.2025)
|
|
(11.10.2025)