укран: так згідний, що смерть підневільна, але водночас нейтральна, ні чорти, ні ангели не впливають на її волю... (05.10.2026)

укран: Мудро написано)
Так, напевно веганам тваринок більше шкода ніж рослинок... Ба більше тваринок більше шкода, ніж деяких людей. (05.10.2026)

укран: Щиро дякую! (05.10.2026)

укран: Дякую! (05.10.2026)

укран: Дякую! (05.10.2026)

укран: Щиро дякую за коментар!
Мені дуже приємно, що Ви побачили цей глибокий зміст. (05.10.2026)

укран: Щиро дякую за коментар!
Хочеться вірити в краще, у кращих людей і що таких буде більше... (05.10.2026)

leskiv: Зворушливі рядочки. (05.09.2026)

leskiv: Щира правда у вашому вірші. (05.09.2026)

leskiv: Дякую (05.09.2026)

leskiv: Дякую (05.09.2026)

leskiv: Дякую (05.09.2026)

leskiv: Дякую. (05.09.2026)

leskiv:   (05.09.2026)

leskiv: Дякую, пане Василю, за коментар. У цій римованій думці я не шукала винних у тому, що відбувається в країні. Усі винні вже відомі давно. Я лише передала стан безнадії і печалі від того жаху, в якому живе наше населення. Я не бачу світла в кінці тунелю, там лише морок і не ясно, як рятуватися від божевілля (а всяка війна - це божевілля ) простій людині.Я не сповідую віру ієговістів, вони занадто оптимістичні в своєму очікуванні Ієгови, як справедливого пастора людства. Я ж вважаю, що будь-яка влада - це зло і нічого хорошого вона не приносить простим людям, окрім як  важких умов життя, або воєн між народами на користь можновладців. Я люто ненавиджу рашистський режим, але ще лютіше і давно вже ненавиджу лицемірні, підлі, брехливі та корисливі режими наших "любих друзів", які наказують нашій владі коли і куди слід запускати дрони і, не дай же Боже, не поцілити по Кремлю та не зачепити "хорошого хлопця" путіна.  Рузвельт перевертається в могилі, бо йому б і в голову не прийшло своїх радників до Гітлера посилати у розпал Другої світової. Ганебно все, що відбувається зараз з Україною і світом. Звідси і мій песимізм, плутанина думок незначної людини та печаль. (05.09.2026)

virchi: Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно звучить думка про совість, яка навіть серед протоколів, звітів і офіційного мовчання не дає забути про головне. Є над чим замислитися кожному, хто приймає рішення від імені народу.  (30.08.2026)

virchi: І філософія, і життєва мудрість в одному вірші.  Душа мандрує по всьому тілу, але фінал зі шлунком який! Оригінально й дотепно написано. (30.08.2026)

virchi: Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️ (30.08.2026)

virchi:

Пристрасний, чуттєвий вірш — вітер тут стає метафорою нестримного бажання і туги за коханою людиною.
Дуже вдалий образ у першому рядку — ототожнення вітру з власним бажанням одразу задає тон усьому тексту: природна стихія стає дзеркалом внутрішнього стану ліричного героя.

(26.08.2026)

virchi: Лаконічний, афористичний чотиривірш -- майже як формула чи життєве кредо, вигранене до кількох рядків. (26.08.2026)

virchi: (26.08.2026)

virchi: Гарно побудований на антитезах: «жити зараз, не потім», «діяти, а не хотіти», «даючи -- вдихати» -- ці протиставлення формують життєву філософію активного, вдячного проживання дня, без відкладання щастя на потім. (26.08.2026)

Nemo: ...дякую..., наболіло..., написалось... (26.08.2026)

virchi: Складний, філософський вірш з виразною критикою тих, хто виносить вироки чи судження без совісті, підмінюючи правду «вигідними байками».
Цікавий контраст на початку: колишнє «перо», що писало «повісті... по совісті», протиставлене сучасному письму заради вигоди... (26.08.2026)

virchi: Гостра, гнівна і правдива поезія і критика конкретна й адресна: не абстрактна влада винна, а саме командування.
Фінальна строфа з застереженням «не за всіх військових» — важливий і потрібний нюанс, який пом'якшує категоричність і додає справедливості тексту. (26.08.2026)

virchi: Гарна ідея показати, що "справжнє" дзеркало показує не зовнішність, а прожите життя: любов, втому, зради, радість. Це працює як цілісний образ книги пам'яті. (26.08.2026)

virchi: Щирий чотиривірш — саме такий, який хочеться процитувати під фото з донорської акції. (26.08.2026)

virchi: (26.08.2026)

virchi: Легка, весела дитяча лічилка-примовка – приємний контраст після попередніх серйозних віршів!
Дуже вдало звучить: чіткий ритм, коротенькі рядки з парною римою, які легко запам'ятовуються. 
Гарний вірш для дітей! 🐱 (26.08.2026)

virchi: Вірш починаєте з внутрішньої критики (влада), потім переходите до зовнішньої агресії, а завершуєте релігійним висновком про свідків Єгови (які, до речі, відомі своєю позицією проти будь-якої війни та державної влади загалом - це ще один шар, який на мою думку усе плутає.
То винен у стражданні - "свині при владі" чи ракети сусідки, чи взагалі не берімо у руки зброю як єговісти?
Радий буду почути ваш коментар.
Дякую! (26.08.2026)

virchi: (26.08.2026)

Nemo: дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути... (01.08.2026)

virchi: Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛 (01.08.2026)

Nemo: дякую, насправді - так... (30.07.2026)

leskiv: Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері. (30.07.2026)

kraynyuk46: Дякую за чудовий оптимістичний вірш. Бажаю творчих успіхів, добра, МИРУ! :hands: (01.07.2026)

ivanpetryshyn: (29.06.2026)

Nemo: (29.06.2026)

Nemo: дякую, все гаразд (29.06.2026)

leskiv: Е ні, в день свого наймення краще всі дзеркала позавішувати, щоб не псувати настрій своїм виглядом. Це - порада для літніх людей. А молодь... (29.06.2026)

leskiv: Поляки мають таке ж імперське мислення, що і рашисти. Їм дай пальця, то й руку відкусять. Ну, забрали нагороду, то й нехай собі. А нам своє робить. Хоча святі мощі переносити не на часі та й з поляками заїдатися також. В України мало друзів, а ворогів багато. Але у влади має бути голова на плечах, а не в дупі. (29.06.2026)

leskiv: Дякую за цікаву думку. Колись і байки писалися і за них судили. І підстави вигадували, щоб осудити. Хотіла підвищити репутацію Вам, але не на те нажала. Тому ставлю тут  (29.06.2026)

leskiv:   (20.04.2026)

klavysjka: Дякую від душі! НАсправді, нехай ГОсподь вислухає й допоможе! (17.04.2026)

klavysjka: Щиро дякую Вам! Хочеться вистояти. Але дивлячись на все, молиш Бога, щоб не зламатись... (17.04.2026)

ivanpetryshyn: Ото ж бо.
Дбайте про ваше здоров’я,
а Пегас, може, до вас сам прилетить,
чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте
спокій та повагу до усіх. ІІП
(16.04.2026)

ruhlyvy: Здоров'я, пане Петришин, важлива річ! Включаючи і ПСИХІЧНЕ!:tongue: (16.04.2026)

ivanpetryshyn: Ну, ображати іншого-
це, мабуть, ваша сильна сторона.
До речі, я вашої оцінки не просив.
Чи дуже сильні ваші творіння,
я ще не дивився, але, мабуть,
через ваше порушення етикету
спілкування, і не дивитимусь:
негречні творити шедеврів не будуть,
а, так собі, пропагандистські вигуки
"на злобу дня".
У мене немає бажання домінувати,
мені прикро, що ви вважаєте це за домінування. У вас є певні проблеми
із спілкуванням зі мною чи й з іншими?
Якимись надто крикливими лементами є ваші коментарі. Усі знають: накидатися на когось-
це дуже терапевтично. Мабуть, це для вас- терапія, втікання від особистих проблем. Успіхів вам, швидкого соціального та морального одужання! Нехоже так поводитися. Не читайте моїх віршів, будь ласка, бо це вас нервує чи- денервує, як кажуть  в Західній Україні. Бажаю здоров’я! ІІП (16.04.2026)

ruhlyvy: Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання домінувати Вашими слабенькими текстиками над усіма іншими авторами! 
(16.04.2026)

ivanpetryshyn: Наскільки мені зрозуміло, 
ми розмовляли про їжу.
Ви пам’ятаєте Шевченка?
"У кожного- своя правда..."
Ви з їжі вибирали лайно.
Готувати самі не хотіли?
Погана їжа, яку вам пропонують,
до мене жодного стосунку не має.
Вам не слід, не знаючи людини,
навішувати на неї ярлики нещирості і 
нечесності. Я не заперечую, що можуть
пропонувати вам і лайно замість їжі,
але так роблять в усіх закутках світу.
У вас- вибір: ви можете собі їсти,
що вам заманеться. 
Раз ви так довго в Америці, 
то у вас був час щось змінити на краще.
Те, що ви називаєте теревенями- це
лише моя думка. А ви в Америці довго,
то ж знаєте, що кожен має право на свою думку. Ви можете з нею не погоджуватися,
але не маєте права ображати іншу людину.
І ніхто не мусить погоджуватися з вашою думкою також. Залишайтеся при ній.
У мене враження, що у вас щось не зовсім 
гаразд, і вам увірвався терпець. Але це- не
мої проблеми. Моліться, займайтеся спорто чи руханкою, як тут кажуть деякі українці: намагайтеся бути щасливим, дбайте про ваше здоров’я моральне, фізичне і психічне. Бог вам допоможе. ІІП (15.04.2026)