|
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ АКТИВНІСТЬ НА САЙТІ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ!
ПРИЄДНУЙТЕСЬ до НАС!
НЕХАЙ УСЕ БУДЕ НА КРАЩЕ! |
|
|
|
50 нових
коментарів каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА"
поетичного сайту "АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!" |
|
|
|
leskiv: Така вона любов....  ( 20.10.2025)
leskiv: Це так. Дякую ( 11.10.2025)
leskiv: Вірш пронизаний щирими почуттями.  ( 11.10.2025)
virchi: Так, маєте рацію, що справжня людяність у малих речах, які вимагають великої внутрішньої роботи. А ще людяність - це свідомий вибір простоти, доброти і підтримки в складному світі. ( 09.10.2025)
Nemo: бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам... ( 08.10.2025)
klavysjka: А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог. ( 08.10.2025)
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогодення. ( 08.10.2025)
klavysjka: Щиро дякую!Гірка й болюча правда життя....Болить кожного щирого українця ( 08.10.2025)
virchi: Це не просто поезія, це голос тисяч сердець, що плачуть разом... ( 08.10.2025)
virchi: У кожному рядку — мудрість про прості речі: прогулянка з дітьми, запах хвої, усмішка, щоденна турбота. Це не просто поезія — це нагадування, що щастя не приходить ззовні, його творимо ми самі. ( 08.10.2025)
virchi: Ангел Мрій, як символ надії та світла, спускається на землю, але стикається з реальністю, де люди загублені, зневірені, живуть у страху, звичці і болю. Кожна сцена — це окремий штрих до картини суспільства, яке втратило чутливість і забуло, що таке істина, співчуття, віра.
Вірш змушує замислитися, чи здатні ми побачити Ангела Мрій у собі, чи вже ні. Дуже сильний, глибокий і болісно актуальний текст. ( 08.10.2025)
virchi: Відчувається глибока мудрість: якщо щастя — то без тягаря минулого, якщо дар — то для світла, якщо довіра — то для гармонії. Дуже щиро і проникливо. ( 08.10.2025)
virchi: Цей вірш — болісне нагадування про те, як раптово і жорстоко війна змінює життя. Кожна строфа — як удар, що передає страх, втрати, біль і безсилля перед навалою. Відчувається щирий крик душі, яка просить сили витримати все це. Дуже сильний і емоційний текст. ( 08.10.2025)
virchi: Кожна строфа розкриває нову грань значення мови для нації. Особливо вдала метафора мови як зброї - "колюча на своєму вістрі", "свистить в повітрі". Це відображає реальність, де українська мова стала полем битви за державність.
( 08.10.2025)
virchi: Ключова думка: Україна - це "рідний храм", тобто священне місце, що вимагає відповідального ставлення. Фінал категоричний: "стверджувати буду" - це не прохання, а рішуче твердження особистої позиції захисника України. ( 08.10.2025)
virchi: Фінал залишає відкритим питання "як жити далі?" - справжня дилема кожного творця перед критикою. Але у поезії є відповідь: продовжувати писати вірші, перетворюючи біль на творчість. ( 08.10.2025)
virchi: Так, справжня близькість можлива лише "Коли Життям наповнивсь кожен сам". Єднання - це не злиття двох половинок, а співпраця двох цілісних особистостей.
Особливо красива метафора "вміють танцювати під дощем" у фіналі - про вміння разом долати труднощі ( 08.10.2025)
virchi: Вірш про біль нерозділеного або втраченого кохання, яке неможливо відпустити. Але не тримаймося за те, чого не матимемо більше... ( 08.10.2025)
virchi: На відміну від частого сприйняття осені як сумної пори, ви розкриваєте її як час душевного тепла. Образи багаті та чуттєві: "килими з листків", "ароматний чай", "теплий ніжний плед", "усмішки малі". Ловімо осінні миті для збереження їх до наступного року! ( 08.10.2025)
virchi: Пронизливий вірш про загиблого українського захисника. Ви через деталь - ладанку з хрестиком - розкрили трагедію кожної окремої смерті на війні.
( 08.10.2025)
virchi: Центральна ідея: справжнє кохання - це розчинення окремих особистостей у єдності. "Мене нема, бо я - лиш там, де Ми" - мабуть ключовий рядок про втрату індивідуальності заради вищої гармонії. ( 08.10.2025)
virchi: Ви майстерно створили образ тих, хто "знає життя на смак" через близькість до загибелі. Але як може бути інакше, коли від твоїх дій залежить життя побратима і зрештою існування твоєї держави ( 08.10.2025)
virchi: Але ж креативно. Принаймні я жодного разу у нас на сайті такого не бачив.  ( 27.09.2025)
klavysjka: Нехай Господь почує й допоможе! ( 24.09.2025)
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші чортячі риси у багатьох з нас беруть верх над ангельськими, правда, на щастя, не у всіх людей це так. ( 24.09.2025)
укран: Хай так і буде! "..переможний прийде день". ( 22.09.2025)
укран: дякую за рекламу)) ( 22.09.2025)
Ludmilka: Дуже дякую за коментарі!  ( 22.09.2025)
leskiv: Погоджуюся з думкою автора.  ( 19.09.2025)
leskiv: Цікавий вірш.  ( 19.09.2025)
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вже сьогодні на рашці скуштували наслідки того, що нині ними зроблено в Україні.... ( 17.09.2025)
virchi: Звісно, що забрали Можете через Коллаборатор і ніхто активні лінки не забиратиме - у новинах сайту, якщо проза, у каталозі "Поезія та проза", якщо це буде як вірш ( 12.09.2025)
yiwim18480: Дякую Жаль, що активне посилання забрали  ( 11.09.2025)
virchi: Реклами у віршах я ще на нашому сайті не зустрічав.  Зазвичай про такі публікації погоджувати треба, але у віршах - то най буде ( 11.09.2025)
klavysjka: Бо Україна - незбагненної краси, яка в ній поєдналась, ппереплелась. ( 10.09.2025)
klavysjka: І непросто, нелегко це поєднувати і залишатись непохитним вірою в УКраїну і її ПЕРЕМОГУ ( 10.09.2025)
klavysjka: І невідомо скільки доведеться ще пережити ( 10.09.2025)
klavysjka: Дай Бог, щоб залишилась непорушною, непохитною, нездоланною! ( 10.09.2025)
klavysjka: Щоб віру не вбили реалії.... ( 10.09.2025)
klavysjka: Сам Господь розпорядився, щоб природою створювався стяг України ( 10.09.2025)
|
|
