Усе воно, класно задумано: виконання могло бути і кращим. Конструктивно критикувати не можу- вибачте не в тому стані. Скажу те, що "уміти-світити " то не рима. І постійне римування однієї частини мови в одному відмінку також не дуже прикрашує вашу поезію. Тим не менше це усе пафос і дріб"язки . "Коли поезія вдихає я подих перехоплюю"
Сань, ти ще вчора на абсолютно нікчемному римуванні кричав, що там все супер! Зараз ми бачимо твір значно сильніший, а ти про рими... До речі "Уміти-світити" - це рима, Саша. Наближена, але рима. Дещо підправити, звичайно, не завадить, а загалом мені сподобалось. Особливо друга стрічка. Гарні тропи. Зичу натхнення!
Іринко, не говори свою суб"єктивну думку, як істину. Ти вважаєш цей твір сильнішим, я -ні! кожна теорія має право на існування! Поки вона не стане аксіомою або мильними бульбашками І питання до тебе як філолога: у якому місці "уміти- світити" рима??? (Учора ти говорила дещо інше, нє??)
Мадбрате, мені все одно, що Ви думаєте про вірш, але на моїй сторінці не хочу чути жодних негативів та підтекстів щодо жінки( а в даному випадку- це Ірина).За будь-яку жінку "пасть порву"!
Погано, що Вам все одно шо думає про ваш вірш читач. Стає нелогічним саме викладення його у інтернеті. За коменти приношу вибачення... Виправлюсь (Не дуже хочеться з порваною пащекою ходити)
Доведеться Вас пошкодувати,Медбрате А щодо мого "все одно"- то це вирвано думку із загального контеkсту В даному випадку думка про вірш мені була менш важлива, аніж Ваші неоднозначні фрази-притиски до Ірини. "Бо велике у світ чоло Ти, мій Боже подав чоловіку, Щоб на нім за життя свого переносити совість віку".:)
Погоджуюся з тобою, друже. Римувати одорідні слова можна, але потрібно старатися не зловживати цим, отож, Роксолано, дослухайся слушних порад. Часом, трапляється таке, що початок вірша слабший од його закінчення, хоч, зазвичай, у більшості з нас навпаки - початки гарні, а на чудову кінцівку твору не вистачає сил, чи снаги... Це я мовив тому, що читаючи цього вірша, було відчуття, що поволі піднімаюся вгору, а остання стопа - просто супер!
Насправді такими речами грішать на сайті майже всі- варто тільки прослідкувати.І, до речі, наростаюча лінія- це задум цього твору.Я взагалі полюбляю динамікy знизу вгору. Але я рада, що до мене така висока і вимоглива планка,- це , звичайно, дає мені можливість удосконалюватися і я цим з радістю скористаюся.Дякую, Вікторе, що не оминаєте моїх творів.
Коментар, Саш, так само як і рецензія, не може не бути суб'єктивним, бо то бачення читача. Щодо рими "уміти-світити" Я раніше тобі не говорила нічого. А якщо це не так ,то нагадай мені будь-ласка де то було. Це рима!
Дівчата, перестаньте нападати на Медбрата! Він же вибачився, сказавши: " вибачте не в тому стані". Завтра він прийде до нормального стану і все буде в нормі. А вірш справді ч у д о в и й і я списав його до своєї колекції!
Дуже гарний вірш. Тема піднята, я б сказала, висока, бо на сьогодні вже всі знають, що ніколи, ніде, нічого не щезає безслідно і наше життя то є зреалізовані мрії, а у вірші вони чисті, високі, гуманні і прекрасні, а головне: "Спроектуйте їх у епіцентри Творчих сил Божественної Суті! Браво!!!
Так, Роксолано, "мрії люблять волю і простори!". Вірш гарний, але мушу проявити і чоловічу солідарність. На перспективу творчого росту критику Медбрата варто б взяти до уваги.
Звичайно, Василю, чоловіча солідарність теж зараховується. Нехай рими "УМІТИ- СВІТИТИ" будуть найбільш неоковирканuMu в цьому творі- врахую звичайно.Та мушу сказати, що удосконаленню, як і красі, меж немає.Часом треба вміти і зупинитися( казав мені мій учитель з живопису, що нічого гіршого немає ніж перепрацьована картина). А от лінія, межа де зупинитися впізнається тоді, коли на струні душі забриніло вже і дало луну.Я відчуваю, що багато хто на сайті сприйняв цей вірш впершу чергу душею і почув про що він.Дякую Вам усім і за добре слово, і за високу вимогливість до мене.
Так, інколи краще недопрацювати, а ніж перепрацювати. Але на Вашій сторінці і є твори високого ґатунку, досконалі практично у всіх відношеннях. А щирість вірша (його душевна начинка) аж ніяк не зобов'язує автора бути поблажливою до своїх творінь. Однак, Роксолано, це не критика. Так, товариська порада і чоловіча солідарність (треба рятувати вже якось нашого Медбрата).
Чоловіча солідарність? Якщо брати конкретно Медбрата, то виходить, що жіночий вірш ,який містить в собі деякі помилки, слід розбивати в прах. Бо його жінка написала, Хоча використала в ньому не погані тропи, а нікчемне римування прикметників, іменників та дієслів із вкрай бідною образністю, слід розхвалити і не вказати автору на його помилки. Це ж бо чоловіча солідарність!!!! Це просто смішно! Щоби не бути голословною, нижче даю посилання на те ,що так сподобалось Сашкові, і так не сподобалось мені http://virchi.pp.net.ua/publ/22-1-0-7961
На жаль - для Вас, на щастя для - нас, а то би було велике переселення чоловічого роду з цього сайту (на чолі з власником сайту) на більш безпечніші території.
Роксолано. "+1" до коментаря - це не оцінка, а кількість позитивних відгуків на даний коментар. Оцінка цього твору висвічується на заголовку сторінки (до вірша) і вона досить висока. Правда, з шести оцінок середній бал - 4,8. Схоже, що хтось таки мовчки підрізує оцінки ( в мене теж недавно якийсь "добродій" дві трояки виставив без жодного коментаря). Але то таке, як когось жаба давить, що вдієш.
Пригнала з роботи, а тут таке....чаювання- прекрасна ідея, Василю! Вже і негайно запарюю травянистий напій прибережений ще з минулого року і зібраний в Карпатах. Тут в мене і чебрець, і м"ятка, і сушені листочки чорниці- що кому...Гарно ж як зібратися за таким віртуальним столом з Вами всіма (хатні проблеми в ліс не утечуть) То й принагідно розповім Вам сміховинну розмову із моїм семилітнім малим. Підходить в Америці час до святкування Дня Пподяки.Все я собі думала та гадала, що то за свято таке...перечитала істіричну довідку- не дуже привабливо якось звучить вона. От вирішила в свого малого розпитатися. - Сину, що то вона таке за свято, оте Дянь Подяки?- питаю я. -Та ти що, мамо, не знаєш??? Ти що, зовсім історії не читала?- дивується малий. - Та власне, що читала і зовсім заплуталася.За що ж Америкaнці дякують індіанцям?- допитуюся я. - Я все скажу тобі, бо я то вчив. Прийшли оті пілігріми на індіанські землі, а індіанці дуже зраділи, бо їм було сумно самим.Тоді вони з радощів спекли індика і подарували тим пілігімам. Ну пілігріми з"іли того індика, потім зїли всі фрукти, що були там на столі, а потім з"іли всіх індіанців і тепер ми то святкуємо. Ось таке-то розповів малий- дуже точно,А я собі думала- гадала. Ну це таке, як вже чаюємо то й поговорити-побалакати не гріх. Отож, Василю , запрошую!
Читав-читав і дочитався... Вірш гарний - 5.0., але дійсно - не досконалий. От, наприклад, у цьому катрені мені до рими "ногами" підібралось тільки слово "рогами". Щось не так... Пропустіть іх крок поперед себе, Не спішіть, не стоптуйте ногами! В диво-керамічних печах неба Мрії випікаються роками!
Привіт, Олександре! Ну насамперід до чаю:ласкаво прошу! Та звичайно, що "рогами" до " Ногами" наче і краще.Але ж ми не автомати, не роботи, тому і можемо собі дозволяти надавати перевагу змісту, ідеї вірша,над формою. 50 на 50 - це було б ідеально, але ж для того і зростання... не все одразу.Вірш НЕДОСКОНАЛИЙ - вдосконалимо!
Часом, звичайно, можна і дозволити. Але я з тих ідеалістів-римувальників, які себе і когось мучать, поки не досягають максимального поєднання змісту і форми... Ми всі тут для допомоги у "всьому й одразу" чи не так? А від чаю - не відмовлюсь. Люблю курити кальян на воді і м'яті, попиваючи гарячий чорний чай... До речі, а який чай п'ють у Луїсвіллі?
Кальян то кальян- нема проблем. А в луісвілі всяку гидоту п"ють , на зразок "КОКА", "КОЛА" ну і інша кака... А я свої чаї з родиною...переважно травяні, ну і кавусю часом... Дякую всім, хто завітав на цю сторінку, за всі коментарі.Всіх благ і щастя Вам, Друзі!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
1
