|
|
Вірші про батьків
| |
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:10 | Message # 1 |
|
| У цій темі публікуються вірші про батьків українською, російською та іншими мовами. Власні вірші про батьків бажано публікувати у спеціально створеній темі каталогу " ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходиться за цим лінком: [blink] вірші про сім'ю[/blink] (там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)
Attachment:
0935915.jpg
(31.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:24 | Message # 2 |
|
| Пошану батькам я складаю
І пісню Любові співаю.
У серці лиш пам’ять про них –
Звичайних, простих, дорогих.
Я дякую Богу за маму,
Що стільки ночей не доспала;
За доброго, вірного тата,
Що вмів людям поміч надавати.
Як швидко земний час спливає...
І згадую часто, буває,
Домівку свою, де зростала,
Стежки, по яких я стрибала.
В спокуті стаю перед Богом
За пройдений шлях, всі дороги.
За сльози батьків, їх страждання,
Хвороби, і сум, і прощання...
molytva.at.ua/index/virshi_pro_batkiv/0-415
Шануйте батьків, любі діти,
Щоб потім не пожаліти.
Допоки є батько і мати,
Старайтесь їм шану віддати.
Attachment:
4367027.png
(192.0 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:27 | Message # 3 |
|
| Стихи о родителях
Родители
Е. М. Раевской
В. Ф. Жигулину
Славянский Ф. М. Семейная картинаДорогие родители!
Мать и отец!
Не сердитесь, что письма
Пишу вам короче и реже.
Просто все тяжелеет
Судьбы незабытый свинец.
И с годами печали
Больнее, чем прежде...
Но и нынче я помню
О дальнем, родном и святом.
И ночами все вижу
В картинках отчетливо резких:
По рассказам отца -
Деревенский жигулинский дом,
И в старинном Воронеже —
Дом знаменитых Раевских.
Впрочем, нет.
«Знаменитых» — неправильно, нет.
Знаменитыми были
Далекие мамины предки:
В орденах — генерал,
А в цепях — декабрист и поэт,
Раньше прочих познавший
Тюремные камеры-клетки.
...А Жигулины родом
Откуда-то из-под Ельца.
Там и нынче в селе -
Все Жигулины да Жигулевы.
А потом — Богучар
И родная деревня отца -
Монастырщина.
Сколько беды в этом слове!..
И луга за Подгорным -
Моя изначальная жизнь.
И горящий Воронеж -
Мое изначальное горе.
Две могучие крови
Во мне воедино слились,
И пошел я по жизни
В извечном душевном раздоре...
Не печальтесь, родные!
Я буду почаще писать
И конечно, приеду.
Дела и заботы отрину.
Еще многое мне
Вы должны о себе рассказать,
Чтобы я рассказал
Своему несмышленому сыну.
Анатолий Жигулин
Какие вы родители?
Если вы — родители —
Ласкатели, хвалители,
Если вы — родители -
Прощатели, любители.
Если разрешители,
Купители, дарители,
Тогда вы не родители,
А просто восхитители!
А если вы — родители -
Ворчатели, стыдители,
А если вы — родители
Ругатели, сердители,
Гулять — неотпускатели,
Собакозапретители,
То, знаете, родители,
Вы просто крокодители!
М. Шварц
www.childlib.ru/dep-resourses/Year-of-the-Family-2.htm
Эти стихи я просвещаю моим любимым родителям,
здоровья, долгих лет жизни Вам дорогие мои!!!!!
Спасибо вам за пролитые слезы,
За ночи, что сидели вы без сна,
Оберегая наш покой и грезы
Над детской колыбелью допоздна.
За первый вздох, за первую улыбку,
За первый шаг, который мы прошли.
За дни рождения, за первую ошибку,
За все сюрпризы, что преподнесли.
За то, что помогали нам подняться
И отыскать связующую нить.
И в трудный час от жизни не сломаться,
Что не стоял вопрос: «Как дальше жить?»
Вы помогали грызть гранит науки,
Нас направляли твердою рукой.
Спасибо вам за все: за боль, за муки,
За наше счастье, мир над головой.
Мы здесь сегодня с вами в этом зале
Собрались на рождение семьи,
И, как когда-то в детстве обещали
Мы, свой поклон приносим до земли.
baby.ru/blogs/post/3176435/
Родителям посвящается
Летят года и даты,
Словно ветер,
Мы выросли с тобой давным-давно.
Мы взрослые,
И в то же время дети -
Для мамы с папой.
Сколько лет прошло
А мы все также чувствуем участье,
Родительскую близость и любовь,
И понимаем, что ведь это счастье,
Когда роднятся души, а не кровь.
Любимые родители. желаем,
Чтоб счастливо вы жили много лет,
Чтобы с улыбкой каждый день встречали,
А жизнь дарила радость вам и свет.
Летят года,
Весь мир вокруг меняя.
Но неизменно только лишь одно -
Родительская, чистая. святая
Любовь, с которой нам всегда светло.
stiho-bum.ru/detail.php?id=2678
Attachment:
4524118.jpg
(182.9 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:29 | Message # 4 |
|
| Батькам.
(Своїм батькам присвячую)
Після довгих, важких і туманних доріг,
Сизокрилим птахом із далекого краю,
Я до вас повертаюсь на рідний поріг,
Де з любов’ю на мене, я знаю, чекають.
Тату і мамо, я в боргу перед Вами,
Все життя перед Вами, я буду в боргу,
Та жаль, зрозумів я це лише з роками
І чомусь не згасити у серці журбу.
Щоб ніколи й ніде заблукати не зміг,
Від весни, до весни у житті допоміг
Мені Ангел Ваш добрий: від лиха зберіг,
Материнський надійний, святий оберіг.
Наша хата ввижається часто мені,
Своїм серцем я лину до рідного дому.
Не вмирайте, молю, ви потрібні живі.
Як не буде батьків, то не стане і дому.
11.04.2004 р.
автор: Persey
Розведені батьки
Часто такі зустрічаються, може і злібно вийшло, але...
Мовчки спостерігати, як така ситуація розвивається під носом, не можу.
Розведені батьки, немов у холод
Тепленьку ковдру, смикають дитя.
А те, бідненьке, сунеться споквола
Від тата - і до мами. От життя!!!
"Твій батько - не людина! Ох, маленьке,
Тримай цукерку - той козел не дасть!"
А тато і собі щось солоденьке
Підсуне, мов у шлюпочку - баласт:
"Ну що твоя "мамзель", не вийшла заміж?
Ага, кому потрібна та чума
З її зміїним язиком (ну прямо ж
Як кобра). Хай лишається сама!"
А як одне з батьків дитя образить, -
То знає чадо точно - "опонент"
Промовить: "Ну яка ж, диви, зараза!"
І захистить мале в один момент.
Дитя цукерки запихає в рота,
"Чуму" з "козлом" воно боготворить.
З таким незвичним у житті оплотом
Так солодко йому сьогодні жить!!!
Повага до батьків - така відносна,
Тріщить, мов лід тоненький восени.
Стає відразу гірко, навіть млосно:
Кого ж зуміють виховать вони?
© Наталія Бойко
stiho-bum.ru/detail.php?id=2678
Attachment:
1497722.jpg
(5.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:41 | Message # 5 |
|
| ШКОЛА БАТЬКІВ
Привчав мене батько трудитись до поту,
А мати - любити пісні.
Спасибі вам, рідні, за щиру турботу,
Наука згодилась мені.
Своїми руками копав я траншеї,
Ходив мурувать тракторбуд.
І радий, що з піснею нині моєю
В роботу вливається люд,
Ровесники, друзі мої сивуваті,
Розумні батьки і брати,
Привчайте дітей працювати й співати!
Виховуйте в кожного серце крилате,
Бо їм наше завтра нести.
ПЛАТОН ВОРОНЬКО
http://virchi.narod.ru/poeziya2/p-voronko.htm#skola
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| Asedo1949
♀
| Date: Сб, 11.02.2012, 19:56 | Message # 6 |
|
| Из всех хороших, чудных дней
Есть день особого значенья.
Весь мир приветливей, светлей,
И люди будто бы добрей,
Когда у мамы день рожденья!
Вокруг тебя всегда весна,
Цветут цветы до горизонта,
Ведь ты в порядок влюблена,
И это ты сподвигла нас
На храбрый подвиг капремонта!
Лечила ты детей больных
От разных хворей и недугов
И их любила, как родных,
Не даром ты была для них
Не просто медиком а Другом!
И для своей семьи ты ⠠ свет,
В тебе души не чают дети,
Ты вместе с папой 30 лет,
И лучше мамы просто нет
Во всей стране, на всей планете!
Ах, мама! Как ты нам нужна!
Ты греешь нас своей любовью!
Позволь поднять бокал вина
И осушить его до дна
За крепкое твоё здоровье!
За нежный свет любимых глаз
И за тепло улыбки каждой,
За этот день, за этот час,
За то, что просто родилась
Такая женщина однажды!
Среди привычного обмана,
Среди словесного тумана,
Я вдруг почувствовал, как много
Для человека значит мама.
Когда вперед иду упрямо,
Идти мне помогает мама.
Когда проваливаюсь в яму,
Протягивает руку мама.
Мне нужно много или мало,
Готова поделиться мама.
Живу я криво или прямо,
Меня все так же любит мама.
Когда тот день далекий длился,
Наверно, я не весь родился.
Наверно, часть меня в тебе...
А может часть тебя во мне?
Дороже мамы нет на свете друга,
Ей все секреты можем рассказать.
Забота мамы лечит от недуга.
А как прекрасны мамины глаза!
Ее улыбка, доброе участье
Нас избавляют от тревог
и бед.
А коль в душе поселится
ненастье,
То мама непременно даст совет.
Цей вірш прислав мені син на День народження.
Господний дар- чистая душа !
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 21.02.2012, 15:39 | Message # 7 |
|
| Дякую за вірш!
Я незабаром створю спеціальну категорію "Вірші про маму", адже про наших матусь дуже багато творів!
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 03:06 | Message # 8 |
|
| Микола Вінграновський
ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА
Ще імені твого не знають солов'ї,
Ще імені твого не чули квіти,
І літо, і сніги, і літечка твої
Тобі не поспішають прилетіти.
В білій льолі люлі
Спатоньки-спатулі,
Тато-мама, тато-мама
Колисали...
Колисало небо
Білу хмару,
Колисало море
Хвилю кару...
Ще ніженька твоя не знає далини,
Щасливий мак цвіте біля криниці,
І ти, як мак, про щастя бачиш сни,
На них ніяк не можеш надивиться.
В білій льолі люлі
Спатоньки-спатулі,
Тато-мама, тато-мама
Колисали...
Обнімало небо
Білу хмару.
Обнімало море
Хвилю кару...
Щаслився ж і цвіти, метелику малий,
На долю і на волю тополину,
Понад Дніпром, де сонце, де орли,
Понад Дніпром на світ, на Україну.
В білій льолі люлі
Спатоньки-спатулі,
Тато-мама, тато-мама
Цілували...
Цілувало небо
Білу хмару,
Цілувало море
Хвилю кару...
http://virchi.narod.ru/poeziya/vinganovskiy.htm#vilichalna-koliskova
Attachment:
9147014.jpg
(42.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 26.02.2012, 04:08 | Message # 9 |
|
| ІГОР КРУК
УКЛІН БАТЬКАМ
Я дякую Богу і Вам, мамо й тато,
За те, що життя Ви дали нам п’ятьом –
Мені і братам моїм рідним по крові.
Уклін Вам низенький за щиру любов
І виросли ми, і стали батьками.
У кожного з нас є своя вже сім’я.
Та мати і батько для нас – найрідніші,
Як небо і сонце, і рідна земля.
Низький Вам уклін, наші мамо і тато.
Дай Бог Вам здоров’я на многії літа,
Щоб внуки і правнуки ваш рід прославляли..
Бо разом ми всі – є велика сім’я.
http://virchi.narod.ru/poeziya2/kryk.htm#yklin
---
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 18:59 | Message # 10 |
|
| pozutuv4uk
Для батьків…
Я подарую про життя кіно
і казку, що бачили вві сні.
Подарую сонце за вікном
і спів пташиний навесні.
Я подарую вам зимову ніч,
коли зорі яскравіше сяють.
Подарую перед боєм клич
і посмішки, що не згасають.
Подарую вам я подих вітру
і свіжість ранкової роси.
Всі печалі і незгоди витру,
залишу щирість весняної краси.
Подарую вам золото осені
і неймовірний листопад.
Подарую вам небо навесні
і той далекий зорепад.
Подарую вам свою надію
і віру, що в серці бережу.
Подарую загадкову мрію,
яку для вас я стережу.
Подарую нерозгадані світи,
де житимемо ви і я,
дорогу, якою треба йти...
Бо ви подарували це життя!..
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286052
Attachment:
4435292.jpg
(8.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:04 | Message # 11 |
|
| Віталій Назарук
Батьківська любов
Роки проходять - в тебе сивина.
Та я тебе люблю, немов малу дитину.
В тебе є дітки, є своя сім’я,
Вони й мої, і я люблю їх сину.
В тяжку хвилину, Господи, спаси!
Грудьми закрию і підставлю плечі,
Я все зроблю, щоб ти не знав біди,
І, щоб пишалась татусем малеча.
Ще пам’ятай, що поки я живий,
Я можу навіть небо прихилити.
Бо ти для мене рідний, не чужий!
Я буду все життя тебе любити!!!
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:05 | Message # 12 |
|
| Aljonkin-Gajka
Батькам
Мамо і тато, мої Ви рідненькі,
Я дуже люблю Вас, мої Ви миленькі,
Ви сонце і небо, і зорі для нас,
І ми пам'ятатимем завжди про Вас.
І хай Ваші усмішки сяють завжди,
І будете в щасті удвох назавжди,
Хай сяють щастям Ваші очі
І світлом будуть серед ночі.
І будьте Ви разом, наші миленькі,
З нами живіть у щасті рідненькі,
І те, що в житті Ви зробили для нас
Ми в тисячі раз повернем для Вас.
(26.10.1999 р.)
Attachment:
2162750.jpg
(8.9 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:06 | Message # 13 |
|
| Galina Udovychenko
БАТЬКІВСЬКА ХАТА
Приїздіть, любі діти, до хати,
Де чекають вас батько і мати.
Поки стежка додому ще в’ється,
Доки батьківське серце ще б’ється.
Вони кожного дня у віконце
Виглядають вас всіх, наче сонце.
Не примушуйте довго чекати,
Бо ви можете їх не застати.
Їм не треба від вас вже нічого,
Тільки б ви не забули дороги
І частіше до них приїжджали,
Та онуки в дворі щебетали.
Бо колись буде пусткою хата,
Не стрічатиме більше вас мати,
І закриються батькові очі,
Що чекали на вас дні і ночі.
Бур’яном заростуть всі доріжки,
Де в дитинстві ходили ви пішки.
В серці будуть лиш біль, каяття,
Та не буде в свій дім вороття.
Attachment:
6110856.jpg
(10.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:09 | Message # 14 |
|
| вірш автора Omega
Батьківські сліди
На світанку я вийду із хати,
коли цвітом завіє сади.
На подвір’ї оцім батько й мати
в споришах залишили сліди.
Батько і матуся –
найрідніші люди,
скільки нелегких було
пройдено доріг.
Та зі мною завжди,
гріє мої груди
грудочка з подвір’я,
ніби оберіг.
Вже відчинені навстіж ворота,
крізь літа, ніби рана в душі.
І навічно осіла скорбота,
хоч життя в світлу далеч спішить.
Йшов до вас я, тату,
завжди на пораду –
мріяв, як в дитинстві,
сходити на вас.
Зойкнув одиноко
ґанок біля хати,
і навіки вічні
вогник в ній загас.
Білим коливом зірка вечірня,
заростають стежки до воріт.
Ви, матусю, своїм серцем щирим
зігрівали мені цілий світ
Прилетів до хати
голуб воркувати,
покружляв над нею,
й полетів в світи.
Хмільно на подвір’ї
пахне рута-м’ята –
розіслалась пишно,
що не обійти
Зажурилися верби в долині,
ластівки залишили цей двір,
голоси ваші чую донині,
в яблунях шелестять до цих пір.
Батько і матуся –
найрідніші люди,
скільки нелегких було
пройдено доріг.
Та зі мною завжди
гріє мої груди
грудочка з подвір’я,
ніби оберіг
Віктор Ох
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250711
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:12 | Message # 15 |
|
| LMCH
Батьки і діти
Чи часто кажеш дітям «Ти найкращий!»?
Чи часто їх цілуєш, просто так?
Чи ти відчуєш, коли їм найважче?
Чи почуття – розплесканий мідяк.
Вони ж спішать дорослими ставати,
Куштують пиво, курять цигарки.
Спішать кохання, із цікавості, пізнати,
Перечать нам і роблять навпаки.
Батьки і діти – вічне у поемах.
Ще не забулось, як були дітьми,
Тепер батьки – це пройдена вже схема,
Та головне залишитись людьми.
Без батьків
Так страшно залишитись без батьків,
Не маючи в наставниках нікого,
Моліться за здоров’я матерів,
Щоб не пізнати відчаю гіркого.
Просіть щодня їм довгого життя.
Їх нерви, спокій, сон оберігайте,
Нехай не чують вовчого виття,
Любові звуками їх простір наповняйте.
Це все залежить звісно не від нас.
Є в Бога календар на кожну долю.
Побувши на землі недовгий час,
Душа шукає спокою неволю.
Моліться за здоров’я всіх живих,
Не забувайте в гості приїжджати.
А якщо пам’ять в споминах сумних,
То не соромтесь дітям розказати.
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315454
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
