|
|
Вірші про батька, тата
| |
| virchi
♂
| Date: Пт, 10.02.2012, 23:46 | Message # 1 |
|
| У цій темі публікуються вірші про батька, тата українською, російською та іншими мовами. Власні вірші про батька, тата бажано публікувати у спеціально створеній темі каталогу " ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходиться за цим лінком: [blink] вірші про чоловіків[/blink] (там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)
Attachment:
5718869.jpg
(23.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 10.02.2012, 23:47 | Message # 2 |
|
| ВІРШ ПРО ТАТА
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
Т. Корольова
МІЙ ТАТО
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
— Котрий найдорожчий тато?
— Мій, — скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, — я не дбаю —
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
* * *
Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
С. Гордієнко
Я НАВЧАЮСЯ У ТАТА
Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!
П. Осадчук
МАЛИЙ
О, татові добре –
Замажеться в сажу,
І мама нічого,
Нічого не скаже.
Води підігріє
І кличе: - Вмивайся.
А як я замажусь –
У дім не з’являйся.
Мій тато одягнеться,
Піде до парку,
А я лиш на вулицю –
Зразу і сварка:
- Ти сам не виходь,
Бо наїде машина!
А що я, не бачу?
Хіба я дитина?
Мені вже чотири,
Два тижні на п’ятий, -
Чого ж я не можу,
Як тато, гуляти?
А мама сміється:
- Не буду сваритись.
Внеси нам з криниці
Водички напитись.
- Хіба я дістану
Руками до зрубу?
- Тоді поклади
Це поліно у грубу.
- Та я те поліно
Й підняти не можу.
- Тоді ти полагодь
В саду огорожу.
- Там високо дуже
Прикріплена лата.
- Отож, мій малий,
Не рівняйся до тата.
П. Воронько
ТАТОВА ПОРАДА
Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
- А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю серце золоте?
Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:
- Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш сам добро колись, -
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!
Л. Компанієць
МІЙ ТАТО
Немає в світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться — сонце гріє,
Він різні гарні гри-забави
Придумати уміє.
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.
Казки розказує чудово,
А знає їх чимало —
Й ловлю кожнісіньке я слово,
Щоб марно не пропало.
Улітку йдемо в парк гуляти,
А взимку — на санчата.
Любити Бога, зла цуратись —
Усього вчусь у тата.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато!
Р. Завадовий
БАТЬКО
Добре, в кого тато є,
Дужий, працьовитий:
І поради він дає,
Як то в світі жити,
І за руку проведе
Там, де слизько йдеться:
З ним дитина не впаде
І не спотикнеться.
Він працює цілий день.
А з роботи прийде,
Наче сонце золоте,
В хаті сонце зійде:
Втіха-радість настає,
Гріє всіх, голубить...
Добре, в кого тато є —
Той, що діток любить!
А без тата — що робить?
Суму повна хата...
Боже, Боже, заступи
Всім сиріткам тата!
О. Кобець
МІЙ ТАТО
У дитячому садочку чула я розмову:
Про своїх татусів діти вели мову.
Каже Костя: «Мій татусь - капітан, я їм горжусь.
Водить в морі кораблі він далеко від землі».
- У мене тато альпініст, - чую я Марину,
Він Говерлу підкорив - найвищу вершину.
- У мене тато програміст...,
- А у мене машиніст...
- Мій спортсмен. - А мій шофер.
- Мій на шахті інженер.
З гордістю усі малята говорили, хто їх тато.
Вийшло так, що татусі у малят найкращі всі.
І завзяті, і веселі, можуть все зробить в оселі.
М'яч із сином «поганяти», і хто слабший захищати.
Якщо разом - все гаразд, татусі найкращі в нас.
Н. Яременко (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)
doshkolenok.kiev.ua/stihi-o-pape/345-virshi-pro-tata.html
Attachment:
0782243.jpg
(46.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 10.02.2012, 23:48 | Message # 3 |
|
| Про що гадає журавель старий…
Про що гадає журавель старий
Над висохлою раною криниці?
Старечим сном заснули явори, –
Чому ж йому на самоті не спиться?
Он поруч спогад стомлено присів
Із того безтурботного розмаю,
Де на скрипучій буковій нозі
Дід Никодим городом шкутильгає.
І оксамитом міниться земля,
Світанок даль туманами крохмалить,
А дід всміхається до журавля.
Присяде поруч, люльку мовчки смалить.
Минуло. Здаленіло. Відійшло.
Вже друге літо, як нема [...]
poeziya-ukrainy.com.ua/tag/virshi-pro-batkiv/
Вірш про тата. Т.Корольова
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
Вершник. Анатолій Костецький
На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені...
Диво-татусь. Леся Вознюк http://vozniuk.com/lesia/poem/do-dnya-batka/
Коли я виросту. Олена Микула
Завжди в мого тата
Різних справ багато:
Вранці – на роботу,
У гараж – в суботу,
В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю – дача.
А дитина плаче...
Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом грати.
Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.
Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.
Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: "Сину,
Ти чудовий тато!”
ditky.at.ua/publ/virshi/pro_mamu/virsh_dlja_batka/16-1-0-91
Attachment:
4340996.jpg
(27.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 10.02.2012, 23:50 | Message # 4 |
|
| Я вспоминаю об отце
Я вспоминаю об отце-
Его задумчивом лице…
Я вижу линий очертанья…
Как листьев нежных колебанья,
Во мне плывут воспоминанья…
Я вспоминаю об отце…
Улыбку на родном лице…
Как по душам с ним говорили...
Тогда друг друга мы любили…
Я вижу блеск его веселых глаз...
И душу редкую- надежней чем алмаз!
Я помню, как лишь для меня,
Он не жалел ни времени, ни дня.
Он людям безотказно помогал-
Всем, кто нуждался, помощь предлагал…
Всегда отцом я так гордилась!
Теперь- же с ним навек простилась!
© Лориса
dusha.com.ua/stih.php?id=47
Коли я виросту
Завжди в мого тата
Різних справ багато:
Вранці — на роботу,
У гараж — в суботу.
В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю — дача.
А дитина плаче…
Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом гратись.
Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.
Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.
Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: «Сину,
Ти чудовий тато!»
Олена Мікула
Татова любов
Татова любов — як літній день,
Пахне потом, хлібом,споришами…
Не знайти такої вам ніде, —
Ну — хіба що на долонях мами
Татова любов — як джерело,
Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.
Ще такої в світі не було, —
Ну, хіба що ув очах матусі.
Татова любов — немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, —
Ну, хіба що в материнськім серці.
Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.
Сергій Рачинець
В хаті тато…
В хаті тато — значить, свято.
Як з роботи він прийде,
То розкаже, що багато
В нього справ за цілий день.
А я слухаю, буває,
Аж до пізньої пори:
Як у полі хліб зростає,
Орють землю трактори.
Як будують дім високий,
Як працює «Інтернет»,
І чому такий солодкий
Носить бджілка з квітки мед.
Ще прошу я — розказати,
Хто і як цей світ спасе…
О, як хочу, наче тату,
Труд любити — над усе!
Сергій Рачинець
Татова усмішка
Так, як сонце в небі серед літа,
Так, як у високім леті птах,
Радує мене завжди привітна
Татова усмішка на устах.
Я беру її собі на спомин
І кладу до серця, десь на дні.
Татова усмішка — сонця промінь,
Зігріває душу він мені.
Буду підростати рік за роком,
Допоможуть школа й вчителі.
Татову усмішку карооку
Понесу крізь люди на землі.
Сергій Рачинець
Оберігаймо тата
Нема без тата щастя на землі,
Як і без мови не бува розмови.
І доки світ цей грішний ще і злий,
Оберігаймо тата у любові.
Його шануймо! — Біблії слова.
І будуть нас так люди шанувати.
Тож хай у серці пісня жива
І долинає аж до серця тата.
Як Бог у небі — він у нас один,
Як і одна в нас мати -Україна.
Молімося до господа завжди,
Щоб не було без тата ні родини.
Сергій Рачинець
Хто научить?..
Хто научить жити свято,
Батьківщину берегти?
Ну, звичайно, — любий тато, —
Скаже кожний, я і ти.
Хто мене щодня голубить,
Зігріває, як вогонь?
Ну, звичайно, тато знову, —
З ним не матимеш журби.
Хто навчить любити працю,
Боже славити ім’я,
Зустрічати сонце вранці
Ніжним співом солов’я?
Тато! Тато! Звісно, тато! —
Ляже думка на чоло.
Чи було б сьогодні свято,
Якби тата не було?
Сергій Рачинець
vavrynyuk.com.ua/poety_in_dytyachi/dyt_tato.html
Добре в кого тато є, дужий, працьовитий,
І пораду він дає, як то в світі жити
І за руку проведе, там де слизько йдеться,
З ним дитина не впаде, і не послизнеться
Він працює цілий день, а з роботи прийде,
Наче сонце золоте зразу в хаті зійде
Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить,
Добре в кого тато є, той що діток любить.
А без тата що робить? Суму повна хата!
Боже, милий, подаруй, усім діткам тата,
А моєму подаруй здоров’я багато
Щоб зі мною назавжди поруч був мій тато!!
chitalochka.blox.ua
Мій тато
Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе
Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!
uaua.info/mamforum_arch/theme/415822.html
Стишок с днем варенья папе.
Талантом ты светел и лицом:
В этом мире всем огромном
Радуемся мы тобой – отцом —
Как авторитетом и эталоном:
Ты нас кормил, растил,
Порол, ремнем по жлпе – малость…
На нас растратил много сил,
Но и на внуков ведь осталось!
Мы с днем рождения, наш отец, любя,
Поздравить рады, даже —
счастливы, тебя!!!
Стишки с днем рождения папке.
Вырос твой
рабочий стаж
Этим светлым днем:
С днем рожденья,
папаша наш! …
О былом споем!
Пожелаем мы тебе —
Лишь фортуны, побед,
Счастья и добра в судьбе,
Долгих лет без бед!!!
prazde.ru/stishki-s-dnem-rozhdeniya-otcu/
Attachment:
6119256.jpg
(7.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 10.02.2012, 23:56 | Message # 5 |
|
| Сегодня мне приснился папа
Такой веселый и живой.
И я во сне едва не плакал,
Когда он говорил со мной.
Мы с ним сидели где-то в парке.
Недалеко текла толпа,
Светило солнце, было жарко
И он спросил вдруг про дела.
Лилась неспешная беседа,
Я думал: "Как мне повезло",
И все старался у соседа
В газете посмотреть число.
А папа мне сказал о важном,
Но не услышал я сквозь шум,
Ведь было так уже однажды –
Я думал, что потом спрошу.
Он был такой … такой реальный,
Так весело смеялся он …
Я делал вид, что все нормально,
Но понимал, что это – сон.
И просыпаться не хотелось –
Лежал, не открывая глаз.
Все думал – это память тела?
Или тревожат души нас?
С утра, не знаю, чем заняться?
Как будто чувствую вину.
Зачем такие сны нам снятся?
Пойду и маму обниму…
Петр Давыдов
По секрету старший брат
Мне сказать решил:
"В прошлом папа наш - солдат,
Родине служил,
Просыпался за заре,
Чистил автомат,
Чтобы был на всей земле
Мир для всех ребят."
Я почти не удивлен,
Я подозревал
И давно считал, что он-
Бывший генерал.
Двадцать третьего, решил,
Ровно в шесть утра,
Прокричу от всей души
Громкое УРА!
Татьяна Агибалова
Мой папа красивый
И сильный, как слон.
Любимый, внимательный,
Ласковый он.
Я жду с нетерпением
Папу с работы.
Всегда мне в портфеле
Приносит он что-то.
Мой папа находчивый,
Умный и смелый.
Ему по плечу
Даже сложное дело.
Еще он - шалун,
Озорник и проказник.
С ним каждый мой день
Превращается в праздник.
Мой папа веселый,
Но строгий и честный.
С ним книжки читать
И играть интересно.
И скучно без папы
На санках кататься.
Никто не умеет
Так громко смеяться.
Мой папа - волшебник.
Он самый хороший.
Он вмиг превращается
В то, что попросишь.
Он может стать клоуном,
Тигром, жирафом.
Но лучше всего
Он умеет быть папой.
Его обниму я
И тихо шепну:
- Мой папочка, я тебя
Крепко люблю!
Ты самый заботливый,
Самый родной,
Ты добрый, ты лучший
И ты только мой!
Ольга Чусовитина
Может он в футбол играть,
Может книжку мне читать,
Может суп мне разогреть,
Может мультик посмотреть,
Может поиграть он в шашки,
Может даже вымыть чашки,
Может рисовать машинки,
Может собирать картинки,
Может прокатить меня
Вместо быстрого коня.
Может рыбу он ловить,
Кран на кухне починить.
Для меня всегда герой –
Самый лучший папа мой!
Г. Остер
Если вы по коридору
Мчитесь на велосипеде,
А навстречу вам из ванной
Вышел папа погулять,
Не сворачивайте в кухню,
В кухне твердый холодильник,
Тормозите лучше в папу,
Папа мягкий. Он простит.
Когда у папы выходной,
Корабль строим с парусами,
Плывем на нем за чудесами,
Я - капитан, а он - герой.
Он за меня готов сразиться
С драконом огненным, большим,
И если надо будет биться
С морским чудовищем самим.
Я так ценю его заботу
Я с папой будто в ярком сне,
Жаль, в понедельник на работу
Пора ему, и в садик - мне.
КАК ПАПА
Хочу похожим быть на папу.
Во всём хочу как папа стать.
Как он -
Носить костюм и шляпу,
Ходить, смотреть и даже спать.
Быть сильным, умным,
Не лениться
И делать всё, как он - на пять!
И не забыть ещё жениться!
И… нашу маму в жёны взять.
Татьяна Бокова
КАК ПАПА ЖИЛ В ДЕТСТВЕ
Папа утром сам вставал,
Всё до капельки съедал,
Не ронял, представьте, чашек,
Никогда не рвал рубашек
И не бегал босиком,
И не щёлкал языком,
И с дворняжкой не дружил –
Очень
скучно
папа
жил!
О. Бундур
МОЙ ПАПА
Мой папа красивый
И сильный, как слон.
Любимый, внимательный, ласковый он.
Я жду с нетерпением
Папу с работы.
Всегда мне в портфеле
Приносит он что-то.
Мой папа находчивый,
Умный и смелый.
Ему по плечу даже сложное дело.
Ещё он — шалун,
Озорник и проказник.
С ним каждый мой день
Превращается в праздник.
Мой папа весёлый,
Но строгий и честный.
С ним книжки читать
И играть интересно.
И скучно без папы
На санках кататься.
Никто не умеет
Так громко смеяться.
Мой папа – волшебник,
Он самый хороший.
Он вмиг превращается
В то, что попросишь.
Он может стать клоуном,
Тигром, жирафом.
Но лучше всего
Он умеет быть папой.
Его обниму я
И тихо шепну:— Мой папочка, я тебя
Крепко люблю!
Ты самый заботливый,
Самый родной,
Ты добрый, ты лучший
И ты только мой!
Л. Разумова
ПАПИНЫ ПРОФЕССИИ
Дрожит мостовая и воет мотор –
Это к нам едет папа-шофёр.
По синему небу летит самолёт.
Им управляет папа-пилот.
Дружно шагает с военными в ряд
В серой шинели папа-солдат.
Кто в многоборье у нас рекордсмен?
Мы отвечаем: «Папа-спортсмен!»
Уголь рубить не устал в недрах гор
Чёрный от сажи папа-шахтёр.
Плавится сталь, из котла валит пар –
Папа - рабочий, он - сталевар.
Вылечит тысячи сломанных рук
В детской больнице папа-хирург.
Кран установит, прочистит засор
Папа-сантехник, или монтёр.
Кто выступает на сцене на бис?
Это известный папа-артист.
«В мире ненужной профессии нет!» -
Учит нас с детства папа-поэт.
А. Доброта
ЛЫЦАЛЬ
Лев, рычащий на щите,
В перьях шлем, красавец-меч!
Мама спит, а я у двери
Буду сон её стеречь!
Как проснется - удивится:
Кто же охранял покой?
При параде древний “лыцаль”
Салютует ей рукой!
На посту стоял достойно
Настоящий кавалер!
Правда, есть пока проблема
С этой вредной буквой “эр”!
Косовицкий Вадим
***
Велике в нас Свято
І радісний день
Тож будем співати
Веселих пісень.
Це татове Свято,
Для нього пісні, —
До нього хай линуть
Всі думи мої.
Мій таточко любий
Мене звеселить,
Коли я сумую,
Коли щось болить.
Мій таточко рідний
Добра мене вчить,
Коли гарно вчуся,
То завжди хвалить.
Нам таточко рідний
Щасливий дав дім —
І мамі, і дітям,
І мріям своїм.
Мій таточку рідний,
Здоров будь, як дзвін.
Коли підросту я,
То буду, як він.
Сьогодні день — це тата літо,
А завтра осінь вже почне
Кидать свої слова на вітер,
Писать своє есе сумне,
Гей, літо в житній одежині,
У тата теж була весна,
І вечори були ожині,
І дівчина — зоря ясна.
Були слова такі сердечні,
Що пахли, як серпневий сад,
Були наївність та безпечність,
Що не вдивлялися назад.
Було, було...
І тільки згадка
В «Червоній руті» задзвенить.
А сивину не молодечу
Лиш ніжна пісня звеселить.
Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе
Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!
Горе, чи нещастя, чи біда яка.
Всіх нас виручає батькова рука.
Татова правиця знає труд і піт,
Із руки цієї ми йдемо у світ.
Рідна, ніжна, щира, добра і міцна.
У житті дорога з нею не страшна.
Як підеш у люди, щоб там не було,
Хай в тобі не згасне батькове тепло.
Зовсім не старенький любий мій татусь.
Ми з ним добрі друзі, і я цим горджусь.
Він такий розумний – все на світі знає
Бо книжок багато він завжди читає.
Дуже поважає мій татусь футбол,
Разом із гравцями «забиває» гол
То підскоче в кріслі, то «Ура!» кричить,
Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.
Недарма вважає наша вся сім’я,
Що на тата зовні дуже схожий я.
Підросту ще трішки, і всього навчусь
І таким завзятим стану як татусь.
Мій татусь рідненький, завжди будь таким:
Спритним і веселим – вічно молодим.
uti-puti.com.ua/view_articles.php?id=772
Attachment:
2182984.jpg
(34.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 00:11 | Message # 6 |
|
| БАТЬКОВІ
Ти учив мене, як треба жити,
І як в людях бачити добро,
І як добрії діла чинити,
Не віддячуючи злом за зло.
Ти учив так щиро всіх любити;
Рідних, друзів, навіть ворогів.
З усіма учив ти в мирі жити,
Не жаліючи, ні каплі, добрих слів.
Ти учив як слухати природу;
Подих вітру, тихий шепіт трав,
І як бачити її чарівну вроду
У таємних подихах дібров.
Скільки в тобі завжди було сили;
І тепла, і ласки й доброти.
О яка я, тату мій, щаслива,
Що у мене є, рідненький, ти!
18.04.05
Олена Бджілка
http://virchi.narod.ru/poeziya2/bdjilka.html#batko
ДІВОЧИЙ СПОГАД, АБО
ПІСНЯ ПРО БАТЬКА
Я училась лиш ходити
В дні квітучої весни,
Ви ж пішли на фронт солдатом,
Не вернулися з війни.
Тату, тату, виглядати
Вас з якої сторони?
Ви ж пішли на фронт солдатом,
Не вернулися з війни.
Довгі роки у тривозі
Буду вас з війни чекать,
Всіх солдатів з орденами
Буду я про вас питать.
Тату, тату, стрівшись з вами,
Чи я зможу вас пізнать?
Всіх солдатів з орденами
Буду я про вас питать.
А як вас я не діждуся,
Всю я землю обійду.
Між могил і обелісків,
Може, вашу я знайду.
Тату, тату, всі берізки
Плачуть про мою біду.
Між могил і обелісків,
Може, вашу я знайду.
Над могилою схилюся,
Вмию слізьми я траву.
Спіть спокійно в ріднім полі,
Я за себе й вас живу.
Тату, тату, вашим болем,
Сподіваннями живу.
Спіть спокійно в ріднім полі,
Я за себе й вас живу.
Федір Малицький
http://virchi.narod.ru/poeziya/malyzkuy.htm#divochiy
МОЛИТВА ЗА ТАТА
Ще трошки сонця,
Господи, ще трохи,
Ковток повітря,
Жменьку білих хмар,
І неба синього,
Й щоб не боліли ноги,
І не палив нестерпний жар.
Ще лиш тепла – до рук,
До ніг, до серця,
В душі – спокою,
Усмішку – в очах.
О Господи,
Чому біда крадеться,
Чатує щохвилини чорний страх ?!
Любов Долик
http://virchi.narod.ru/poeziya2/dolik.html#molitva-za-tata
БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ
Тихе батьківське поле
за поліським селом розляглось.
Все чекає когось,
не діждеться когось.
Чує кроки господаря,
чує дотик руки.
І снагою життя
наливаються вщерть колоски.
Наливаються
сонцем, вітрами, теплом,
споконвічним,
живим,
невмирущим зерном.
Раннє батьківське поле
змалку нам до роботи прийшлось.
Все чекає когось,
не діждеться когось.
Сіячеве дихання
воно чує щодня.
Той, хто потом зросив його,
той у поля рідня.
Той, хто слухав його
від роси до зорі –
орачі, сіячі,
а в жнива – всі як є – жниварі.
Всі від поля,
від грудки землі, від зерна,
всіх об'єднує хліб
і турбота одна.
Давнє батьківське поле,
скільки гроз ти за вік напилось.
Все чекає когось,
не діждеться когось.
Хлібороб його все на руках колихав,
сподівання душі,
мов добірне зерно,
у ріллю висівав.
І воно проростало,
бо в ньому, як іскра, жаріла душа,
і живого зернятка
не торкнулась посуха-іржа.
Хлібне батьківське поле
і мені пізнавать довелось.
Все чекає когось,
не діждеться когось.
Разом з батьком сюди
я хлопчиськом прийшов.
Скільки літ пролетіло, –
я сьогодні тут знов.
Батько якось надвечір,
наче з поля, пішов із життя.
Відчуваю і досі
його думи-турботи,
його втрати-скорботи,
його зерна-чуття...
Щедре батьківське поле,
скільки знало ти грому і гроз.
Все чекаєш когось,
не діждешся когось.
Борозна залишилась –
аж за обрій, за хмари лягла.
Жайвір сіє проміння,
як умілий сіяч, з-під крила.
Тут мені, як і птиці, –
все знайоме у ріднім краю:
В борозні,
У зерні,
у колоссі
я батьківський слід пізнаю.
Микола Сингаївський
http://virchi.narod.ru/poeziya/sing-den.htm#batkivske
КОВАЛЬ МИКИТА
Мій батько славний був коваль -
На все село,
На кілька сіл.
В його руках співала сталь,
На сорочках блищала сіль.
Кував підіски, лемеші,
Варив поламані вали.
В двадцятім році гармаші
Гармату в кузні притягли,
І комісар сказав: «Біда!
Одна була на два полки...»
У батька сила молода,
В роботі все йому з руки.
Він положив свій молоток
І тихо вимовив: «Зроблю.
В гарматі з'їдений замок,
Але як-небудь підсталю».
І він сталив.
Жаркі бої
Гули над Ворсклою по полю:
«За волю-волю -
Нашу долю!»
І толочились пирії.
Мій батько славний був коваль -
Йому робота не страшна.
Він заварив гримучу сталь -
В той день закінчилась війна.
Орали стоптаний пустир,
Хмарки літали голубами.
І комісар промовив: «Мир!» -
Сухими, чорними губами.
І, вже прямуючи додому,
Зайшов у кузню.
Ось вона,
Гармата в блиску молодому,
Пряма, націлена, міцна.
- Хвала тобі за труд, ковалю!
Та ми вже нині не в бою. -
І батько мій сказав без жалю:
- Для миру, голубе, й кую.
Платон Воронько
http://virchi.narod.ru/poeziya2/p-voronko.htm#koval
Батько й син
Ген за селом, за яворами,
Лежать до обрію лани.
Хитає вітер колосками
На всі чотири сторони.
Далеко гук моторів лине –
Жнива... забудь вже про спочин!
...Збирають жито у долині
Два комбайнери – батько й син.
Спішить один,
Спішить і другий,
Стинають вперто колоски.
Уже від спеки і напруги
В обох намокли сорочки.
Вони ідуть у перегони.
Сліпуче сонце в очі б'є.
Долає батько треті гони,
І син також не відстає.
Он куховарка кругловида
До них із мисками іде.
Гукає син:
– Несуть обідать! –
А батько й вусом не веде.
Комбайнів чути перегуди,
Зерно вилискує масне.
За тим змаганням стежать люди:
– А хто ж кого пережене?
І навіть жайвір пустотливий
Не криє захвату свого,
Дзвенить, злетівши понад ниву:
«А хто – кого? А хто – кого?»
Лідія Компанієць
http://virchi.narod.ru/poeziya/kompaniezz.htm#batko
Attachment:
6866150.jpg
(17.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:21 | Message # 7 |
|
| В КАЮТЕ У ОТЦА.
Стоит в каюте у отца кораблик белый,
Как талисман и оберег во дни невзгод.
Ведь океан порой бывает злым и серым
И моряков он награждает сонмом бед.
Стоит кораблик, как солдатик оловянный
И не страшит его девятый вал,
Хотя он маленький, но всё же деревянный
И ждёт, что пригласит его судьбна на океанский бал.
Давно уж нет отца на белом свете,
Его кораблик неизвестно где.
Но я найду его, я за него в ответе
И уплыву к отцу на белом корабле.
ПИСЬМО ОТЦА.
Письмо отца я не забуду никогда,
В нём правды сталь и море откровений.
Во сне приходит он порою иногда
С улыбкой доброю и сводом размышлений.
Я чувствую его дыханье рядом с головой,
Когда лежу в полночный час в постели.
И он касается меня шершавою рукой,
Чтоб обошли меня жестокие метели.
club.33bru.com/viewtopic.php?p=261349323
Attachment:
2762978.jpg
(31.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:38 | Message # 8 |
|
| ХЛІБИНУ БАТЬКО КРАЄ
Хлібину батько крає над борщем,
Навпіл. До того, охрестивши знизу тричі.
А я вдивлявся у його сумне обличчя.
Задумливість чола — кидала в душу щем.
До холодку, і скибки над борщем
Він краяв ніжно, ніби ритуальне.
І це виходило набожно і повчально.
На все життя осмисленим взірцем.
До його миски сипались крихтини.
Наче дощу рідке благоговіння.
І в цьому ритуалі все: веління,
Любов до праці і людського вміння, —
Господаря, шановної людини.
Не завше ми дотримуємось цього
До найбагатшого здобутку на землі.
Скибки жбурляють діточки малі,
А підростуть і буханці — під ноги.
А скільки праці вкладуємо в хліб,
Допоки в хату зайде ця святиня?
Не кожна знає молода людина.
Чого нам вартий золотавий Сніп.
http://virchi.narod.ru/poeziya/klosov-jyrba.htm#hlibiny-batko-krae
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:39 | Message # 9 |
|
| БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ
Тихе батьківське поле
за поліським селом розляглось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Чує кроки господаря,
чує дотик руки.
І засівом його
наливаються вщерть колоски.
Наливаються
сонцем, вітрами, теплом,
споконвічним,
живим.
невмирущим зерном.
Раннє батьківське поле
змалку нам до роботи прийшлось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Сіячеве дихання
воно чує щодня.
Той, хто потом зросив його,
той у поля рідня.
Той, хто слухав його
віл роси - до зорі -
орачі, сіячі,
а в жнива - всі як є - жниварі.
Всі від поля,
від грудки землі, від зерна,
всіх об'єднує хліб
і турбота одна.
Давне батьківське поле,
скільки поту за вік напилось!
Все чекає когось, не діждеться когось.
Хлібороб його потом не раз поливав,
сподівання душі,
мов добірне зерно,
у ріллю висівав.
І воно проростало,
бо в ньому, як іскра, жаріла душа,
і живого зернятка
не торкнулась посуха-іржа.
Хлібне батьківське поле
і мені пізнавать довелось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Разом з батьком сюди
я хлопчиськом прийшов.
Скільки літ пролетіло, -
я сьогодні тут знов.
Батько якось надвечір,
наче з поля, пішов із життя.
Відчуваю і досі
його думи-турботи,
його втрати-скорботи,
його зерна-чуття.
Щедре батьківське поле,
скільки знало ти грому і гроз.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Борозна залишилась -
аж за обрій, за хмари лягла.
Жайвір сіє проміння,
як умілий сіяч, з-під крила.
Тут мені, як і птиці, -
все знайоме у ріднім краю:
в борозні, у зерні, у колоссі
я батьківський слід пізнаю.
МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
http://virchi.narod.ru/poeziya2/singaivskiy.htm#pole
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:40 | Message # 10 |
|
| Михайло Пасічник
БАТЬКО
(З дитинства)
Прийшов із поля,
Наче з поля бою.
Куфайку зняв,
Цигарку запалив.
Обняв мене великою рукою,
Немов зернину
Скибою накрив…
http://virchi.narod.ru/poeziya/ridkray/pasichnik.htm#batko
Attachment:
5972185.jpg
(7.2 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 11.02.2012, 04:46 | Message # 11 |
|
| Віктор Терен
ТАК, НІБИ ЗАРАЗ...
Так, ніби зараз: батько гілки обпилював.
І раптом
Стало йому погано.
З колгоспу
Мати, переломлюючись, біжить.
А потім
Ввели його в хату, вмостили в ліжко,
Змахнувши додолу з рядна
Усі мої іграшки.
В куточку
Нишкли ведмедики, щулились вовчики,
Зайчатка перемовлялись неголосно
Про батькові рани.
http://virchi.narod.ru/poeziya/ridkray/teren.htm#tak
Ірина Лобовик
У ПАМ'ЯТІ СУХОГО МОЛОЧАЮ...
Пам'яті батька
Руде стебельце молочаю,
сухе надломлене стебло,—
У ПАМ'ЯТІ ТВОЇЙ ВБАЧАЮ
все,
що збулось і відбуло,
все, що всотали по краплині
і небо вічне,
і земля.
Все,
ЩО БУЛО,
І Є ДОНИНІ,
І ЗАЛИШИТЬСЯ ОПІСЛЯ —
опісля нас
у цьому світі.
О світку! Світе білий, знай:
ЦЕ ТІЛЬКИ ДІТИ.
НАШІ ДІТИ.
І... В УЗГОЛІВ'Ї МОЛОЧАЙ...
http://virchi.narod.ru/poeziya/lobobik.htm#y_pamyati
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.02.2012, 01:44 | Message # 12 |
|
| Вірші про папу
Ти сильний і сміливий,
І найбільший,
лаяти - у справі,
І хвалиш - з душею!
Ти друг найкращий,
Завжди захистиш,
Де треба - навчиш,
За витівку пробачиш.
Я поряд крокую,
За руку тримаюся!
Тобі наслідую,
Тобою пишаюся.
megasite.in.ua/41820-virshi-tatovi-do-23-lyutogo-dnya-zahisnika-vitchizni.html
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.02.2012, 01:45 | Message # 13 |
|
| ТАТОВІ ПРОФЕСІЇ
Тремтить тротуар та виє мотор -
Це до нас їде тато-шофер.
По синьому небу летить літак.
Їм управляє тато-пілот.
Дружно крокує з військовими в ряд
У сірій шинелі тато-солдатів.
Хто в багатоборстві у нас рекордсмен?
Ми відповідаємо: «Тато-спортсмен!»
Вугілля рубати не втомився в надрах гір
Чорний від сажі тато-шахтар.
Плавиться сталь, з котла валить пара -
Папа - робочий, він - сталевар.
вилікує тисячі зламаних рук
У дитячій лікарні тато-хірург.
Кран встановить, прочистить засмічення
Папа-сантехнік, або монтер.
Хто виступає на сцені на біс?
Це відомий тато-артист.
«У світі непотрібної професії немає», -
Вчить нас з дитинства тато-поет.
Настя Доброта
megasite.in.ua/41820-virshi-tatovi-do-23-lyutogo-dnya-zahisnika-vitchizni.html
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.02.2012, 01:54 | Message # 14 |
|
| Акростих-поздравление для папы
Посмотри, какой рассвет!
Облаков сегодня нет.
Здравствуй, папа! Этот день -
День рожденья твой! Сирень
Распустилась под окном.
Ах, какой красивый дом!
Весны будут нам светить,
Листья - речи говорить
Я желаю всех огней
Юности в душе твоей!
Творческих часов тебе,
Ежевики на тропе.
Будто солнечные дни
Яркие глаза твои!
www.materinstvo.ru/art/1835/
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.02.2012, 01:54 | Message # 15 |
|
| САМЫЙ ЛУЧШИЙ!
Илона Грошева
Может он в футбол играть,
Может книжку мне читать,
Может суп мне разогреть,
Может мультик посмотреть,
Может поиграть он в шашки,
Может даже вымыть чашки,
Может рисовать машинки,
Может собирать картинки,
Может прокатить меня
Вместо быстрого коня.
Может рыбу он ловить,
Кран на кухне починить.
Для меня всегда герой –
Самый лучший ПАПА мой!
materinstvo.ru/art/1835/
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
