|
|
Вірші про батька, тата
| |
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:03 | Message # 31 |
|
| Надія Гуржій
Син і батько
- Між минулим і майбутнім - мить.
Як її, оту незриму, зупинить,
Щоб не допікало каяття
За безцільно розтранжирене життя?
-Неможливо, сину, мить єдину зупинить.
Щоб на світі безтурботно потім жить,
Треба місяців багато, може й діб,
На початок душу вимісить, як хліб.
Та і це іще не все, не те,
Хай вона підійде і зросте,
Набереться почуття, думок -
І тоді її пекти настане строк.
І яка людини чистота,
То така й хлібина вироста.
Труд оцей, роками що плекав,
Треба людям, щоб до крихітки роздав.
Сину, ось така твоя мета,
Совість чиста, і дорога не пуста.
І тоді ота єдина мить
Стоголосо у тобі бринить...
-Знаєш, батьку в мене тут протест.
В цьому, що життя мого є сенс,
Що ростив в собі, плекав, надбав,
Людям щоб до крихітки роздав?
-Сину, наші душі - таїна,
Ніби все і роздаєш до дна,
А вона від щедрості росте.
В добрих людях, сину, а протест
Твій, це просто молодість сама,
Не пізнавши мудрості ще дна.
В доброті, у людях наша сила.
Ти про це колись своєму скажеш сину.
Attachment:
0501669.jpg
(7.5 Kb)
·
8053771.jpg
(787.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:07 | Message # 32 |
|
| Богуслав
ВІД БАТЬКА ДО СИНА
- Життя не раз ще буде бити в спину,
Багато буде різних перешкод,
Та пам'ятай, - говорить батько сину, -
З тобою буде завжди твій Господь.
Ще посилатиме життя "сюрпризи",
І над тобою буде жартувати...
Та завжди до Спасителя молися,
І буде Він тобі допомагати.
Не залишай ніколи свого Бога,
Де б ти не був, мій сину дорогий;
Іди за Ним, молися лиш до Нього,
Бо Він Один Всевишній і Святий.
Не забувай ти Слова Пресвятого,
Що нас навчає жити і любити,
Бо Сила віковічна є у Нього,
В житті твоєму буде вік світити.
І мовив син, подумавши з хвилину:
- Я буду жити так, як кажеш ти,
Твою науку передам я сину,
Щоб він також міг шляхом цим іти.
Батьки і діти... З'єднані два слова,
І їх ніколи нам не розділити...
Ми від батьків взнаємо Боже Слово,
Щоб потім і дітей своїх навчити.
Attachment:
4347645.jpg
(8.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:10 | Message # 33 |
|
| Радченко
Присвячується батькові
У пекельному вогні війни
Обпалив мій батько серце й ніжну юність.
І на згадку про шалені дні
В сни його війна назавжди повернулась.
Став в шістнадцять літ солдатом він,
Ще дитячу посмішку війна не зтерла.
"За Вітчизну", - це не праздність слів:
"За Вітчизу", щоб Вітчизна не померла.
Смерть ішла за ними навздогін,
Відрізала шлях до рідного порога.
Йшли солдати вперто на Берлін,
Нелегка і довга випала дорога.
Вірили солдати в майбуття,
В перемогу вірили вони завзято.
Віддавали молоді життя,
В їхню честь День Перемоги, світле свято.
Батько повернувся із війни,
Тільки шрами, мов автографи від смерті.
Пам"ятав загиблих друзів він,
Не ховав він сльози і скупі, й відверті.
Й дружбу фронтову через роки
Батько мій проніс немов би ту святиню.
Й вірив, що ніколи вороги
Вже не прийдуть в рідну, милу Батьківщину
Attachment:
1233333.jpg
(9.0 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 17.04.2012, 19:11 | Message # 34 |
|
| Борода
Повернення до батька
Я вернувся до вас через років імлу.
Через долі круті водоверти.
Я вернувся до вас! Батьку, я вас люблю!
...Й знову в памяті день вашої смерті.
Що за память така, що з далеких тих літ
Найстрашніше лише закарбила?
Я старався згадати щось краще - у світ
Мене доля-журба поманила.
Я блукав у снігах,де ви були колись,
Шукав відповідь в небі північнім,
Та ваш образ злітав з моїх спогадів ввись -
І здавалося так буде вічно!
Зрозуміти не міг,чо так важко було
Дотягнутись до памяті неба
І лише як звалилось усе, загуло,
Осяйнуло мене - не так треба!
Я хотів до вас йти по дорозі не тій,
Що ви в вічність собі протоптали -
А по другій, яку ви під свистом кнутів,
Під дозором катів будували.
І ступив через рів, що між ними зіяв -
І у сні я побачив вас, тату!
=Синку, де ж ти так довго блукав?=
Спромоглися лише ви сказати.
Ось я поруч із вами! Дорога пряма.
Дай же, Боже, щоб знов не зблудити!
Я вернувся до вас! На Вкраїні - зима,
Та ми мусим до Весни дожити!
Attachment:
1362107.jpg
(7.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 04.04.2015, 18:24 | Message # 35 |
|
| Без батьки в світі сиротою був , пекельну муку я в душі від
цього чув .
ВАЛЕНТИН МИХАЙЛЮК
ПІСНЯ ПРО БАТЬКА
На багнетах віків
Каганцями поблимують зорі ,
Десь вцілілих вовків
Над снігами конає виття .
Та підкови двзвінкі
Крешуть місяці в пізнім дозорі ,
Хижих ікол вістря
Все по мене прийшли з небуття .
Я примерз до землі
В безнадії , мов зрада , холодній .
Точить вилиці тля ,
Подих звіра , мов зойк нагая .
У промерзлій золі
На потилиці теплі долоні
Все минуле – в імлі
Не злітатиме пісня моя .
Серце тисне журба ,
Мати клястиме долю шалену
Не спасе медсанбат
В різномасті свинцевистих злив .
Та гримить , мов сурма ,
Голос батьків : «Підводься , мій сину !
Бо в безсиллі – ганьба», --
І над серцем він серце схилив .
Звів гвинтівку мою ,
І сахнулись у темряву звірі .
Вже у котрім бою
Він до мене встигає прийти .
Я його пізнаю ,
Я не зраджу святої довіри ,
Бо на рівних стою ,
А над ним і дитинством – хрести .
1991р.
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
|
|
|
