ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Вт, 20/10/20, 00:05
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Лариса Василишина
Анатолій Василенко
Яковлева Наталка

 
  • Сторінка 2 з 3
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Модератор форуму: virchi  
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про батька, тата (вірші про тата, батька, стихи о папе, отце)
Вірші про батька, тата
virchi    Date: Ср, 15/02/12, 19:09 | Message # 16
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Павло Щегельський

БАТЬКОВІ

А вже дощі.
А вже минуло літо.
І теплий день тепер осіннім став.
І скошено твого врожаю жито.
Озимий лан вже й сходи гарні дав.
І певні всі, що бути урожаю,
Так пишно розкущилося зело.
Та тільки ти все спокою не знаєш,
Все віриш, що прийде іще тепло.
Та ще твої важкі селянські руки
Щораз дзвенять пагінням навесні.
Хоч серцю легко: сіють вже онуки,
У кожного із них — по борозні.


http://virchi.narod.ru/poeziya2/chegelskiy.htm#batkovi


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Нд, 26/02/12, 03:17 | Message # 17
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ

Тихе батьківське поле
за поліським селом розляглось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Чує кроки господаря,
чує дотик руки.
І засівом його
наливаються вщерть колоски.
Наливаються
сонцем, вітрами, теплом,
споконвічним,
живим.
невмирущим зерном.

Раннє батьківське поле
змалку нам до роботи прийшлось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Сіячеве дихання
воно чує щодня.

Той, хто потом зросив його,
той у поля рідня.
Той, хто слухав його
віл роси - до зорі -
орачі, сіячі,
а в жнива - всі як є - жниварі.
Всі від поля,
від грудки землі, від зерна,
всіх об'єднує хліб
і турбота одна.

Давне батьківське поле,
скільки поту за вік напилось!
Все чекає когось, не діждеться когось.
Хлібороб його потом не раз поливав,
сподівання душі,
мов добірне зерно,
у ріллю висівав.
І воно проростало,
бо в ньому, як іскра, жаріла душа,
і живого зернятка
не торкнулась посуха-іржа.

Хлібне батьківське поле
і мені пізнавать довелось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Разом з батьком сюди
я хлопчиськом прийшов.
Скільки літ пролетіло, -
я сьогодні тут знов.
Батько якось надвечір,
наче з поля, пішов із життя.
Відчуваю і досі
його думи-турботи,
його втрати-скорботи,
його зерна-чуття.

Щедре батьківське поле,
скільки знало ти грому і гроз.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Борозна залишилась -
аж за обрій, за хмари лягла.
Жайвір сіє проміння,
як умілий сіяч, з-під крила.
Тут мені, як і птиці, -
все знайоме у ріднім краю:
в борозні, у зерні, у колоссі
я батьківський слід пізнаю.


http://virchi.narod.ru/poeziya2/singaivskiy.htm#pole

Attachment: 3750717.jpg(309.7 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 26/02/12, 03:45 | Message # 18
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Іван Драч

НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА

Остання грудка впала. Вже – нема.
Вже все лише у пам'яті стозвукій,
Заломить руки в сотий раз сурма
В моїй душі під цей морозний стукіт.

Ти ліг туди, у землю, до джерел,
Голубити їх голубе коріння,
І корені ростити у дерев,
І теплих злаків пестити насіння.

Ти – корінь мій. А кроною – розлого
Мені в це небо крилами врости,
Нести тебе – прямого і простого,
Бо вже в мені нуртуєш буйно ти.

Мені вже потім – коренем туди,
До твого трудового пракоріння,
І кроною розкриляться сади,
І зацвітуть крилаті покоління.

Востаннє ти дихнув мені січнево,
І з гуркотом, аж стало гаряче,
На плечі мені впало сиве небо
З твоїх високих і крутих плечей...


http://virchi.narod.ru/poeziya/drach2.htm#nad-mogiloyu-batka

---


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Сб, 17/03/12, 20:07 | Message # 19
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
СКАЖИ МЕНІ, БАТЬКУ

Скажи мені, батьку, чи сивий туман
країни чужої цілющий для ран?
Чи лондонська діва богинею втіх
висушує сльози на віях твоїх?
Скажи мені, батьку, чи навіть у гріб
тобі покладуть чужинецький той хліб?..
Чи знаєш ти, батьку, я стільки вже літ
у серці ношу твій гіркий заповіт!
Я змалку душив свою кривду і страх,
собакою вив у болотних корчах.
Тобою втішався, і марив, і снив,
тобою для ворога помсту творив...
Згадай же, мій батьку, про рідний свій край:
чи досі живий ти – хоч вістку подай.


paliychuk.ho.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=45:2009-06-11-04-58-28&catid=5:baiki&Itemid=11


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 18/03/12, 03:47 | Message # 20
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Пам’яті батька

І донині сниться татова криниця –
Викопав з сусідом на межі.
Серце болем крає, бо у ріднім краї
Не лишилось жодної душі.

Адже, як не дивно, та безперспективним
Виявилось татове село.
І людське коріння, як дрібне насіння,
По світах, мов вітром, рознесло.

Часто, для годиться, їжджу до криниці,
Тату й мамі низько поклонюсь.
Сяду, посумую, нишком поміркую,
Та води криничної нап’юсь.

І надія в серці потайки іскриться:
Час бо відродити вже село,
Доки не зміліла татова криниця,
Доки б’є фонтаном джерело.


Віктор Геращенко;

www.poeziya-ukrainy.com.ua


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Ср, 11/04/12, 01:00 | Message # 21
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Микола Сингаївський

ПАМ'ЯТЬ ПРО БАТЬКА



А дощі молоді –
в молодому саду
між деревами срібно стоять.
Я, весною вчарований,
рідним краєм іду,
а довкола цвіте сіножать.

А довкола хлюпочуться
цвітом сади,
і душа затремтіла, мов цвіт.
Тут мій корінь, і крона,
і крапля води.
Звідси мій родовід.

І коли зацвітуть,
засиніють льони
та блакиті хлюпнуть в небеса,
запишається батько:
підростають сини.
І в зіницях у матері
зблисне сльоза.


Attachment: 5170921.jpg(154.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:41 | Message # 22
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Михайло Плосковітов

Батькові…


Скриплять старі розлогі ясени
Над стежкою в життя, в безкрає поле.
Твої літа – у нитках сивини,
Мій сивочолий батьку, сивочолий.

Як рано ти, мій Неньо, посивів
(а ще ж роки й не перейшли на зиму).
Життєву мудрість, твердість, щирість слів –
Найкраще передав донькам і сину.

Натруджені робочі мозолі,
росте журба в мереживі на скронях.
ХлібоТворець найперший на Землі -
Господній Світ тримаєш на долонях.

Вже так бракує сил твоїм рукам:
Тримати час і нести косу в поле…
За посмішку твою я все віддам -
Мій сивочолий батьку, сивочолий…


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263668


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:41 | Message # 23
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
natalux

Батькові


Годинник на стіні тік-тік
Проводить вічності відлік
На ескалаторі життя
Я опускаюсь в небуття.
Я піднімаюсь в майбуття.

Шукаю в проміжках часу.
Мережки генної красу,
Колись розказані казки
Та непорушнії зв'язки.
Любові батьківськой разки.

У вухах тиша стугонить.
Як болісно відчути мить,
Коли з мільйонів звуків, слів.
Важливе ти сказать хотів!
Та не сказав…, бо не зумів.

Я пам'ять проціджу крізь сито.
І хоч туманом оповита
Твоя теорія буття.
Крізь верстви спогадів-сміття.
Дозріє в серці каяття.


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251171


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:43 | Message # 24
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Дзвонар



БАТЬКІВСЬКА ХАТА


Стара ця ідея, як в вічності світ.
Всі хочемо ми в зачарований рай.
За мрією ідемо стільки вже літ,..
Що й забуваєм свій батьківський край.

Десь там ми надіємось щастя знайти,
В чужім та далекім, невідомім кра́ю...
Куди сотні доріг необхідно пройти,
А в дорозі забудеш про мрію свою...

...А на рідній землі
Роси п'ють солов'ї.
В досвітанковій мглі
Зріють мрії твої...

Тут розум спочине, душа звеселиться.
Блаженство у серці - немає кра́ю...
Кругом гарні люди, світлі в них лиця,
Усе так прекрасно, ніби в раю...

А в батьківській хаті свій тихий куток,
Де можна спочити від житейских тривог.
Де думи сплітаються, як нитки в клубок
І душу наповнює спокоєм Бог...
Attachment: 7267166.jpg(8.5 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:48 | Message # 25
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Persey



Батькам.

(Своїм батькам присвячую)

Після довгих, важких і туманних доріг,
Сизокрилим птахом із далекого краю,
Я до вас повертаюсь на рідний поріг,
Де з любов’ю на мене, я знаю, чекають.

Тату і мамо, я в боргу перед Вами,
Все життя перед Вами, я буду в боргу,
Та жаль, зрозумів я це лише з роками
І чомусь не згасити у серці журбу.

Щоб ніколи й ніде заблукати не зміг,
Від весни, до весни у житті допоміг
Мені Ангел Ваш добрий: від лиха зберіг,
Материнський надійний, святий оберіг.

Наша хата ввижається часто мені,
Своїм серцем я лину до рідного дому.
Не вмирайте, молю, ви потрібні живі.
Як не буде батьків, то не стане і дому.


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2533
Attachment: 7949469.jpg(19.8 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:51 | Message # 26
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Віталій Назарук

БАТЬКАМ


Згадалися батьки і защеміло серце,
Хоч я ніколи їх не забував.
Любов’ю переповнилось відерце,
Якби я вмів – їм реквієм заграв.

Немає дня, щоб я про них не думав,
Щоб не котилась по лиці сльоза.
Їх дуже жаль і серце повне суму,
А на могилі, замість сліз – роса.

Шануймо їх, бо в нас батьки не вічні…
І, як підуть, згадаєте не раз.
Слова кажіть їм теплі і магічні,
Вони життєвий нам дали дороговказ.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:52 | Message # 27
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Юля Вуколова



Батькові


Ти приходиш до мене в ночі,
коли міцно заплющу я очі.
Ледь всміхнешся,а очі сумні.
Ну чому всі ті сни не пророчі?

Чом я бачу тебе лиш у снах?
Обіймаю і тихо сміюся.
Сльози радості в наших очах.
Я ж радію й водночас боюся.

Вже п'ятнадцятий рік пролітає,
зусрічаємся лиш в моїм сні.
А чи буде та зустріч? Хто знає?
Не в думках,не у мріях. О ні.

Я з надією в серці чекаю,
що побачу тебе я,однак
чи захочеш ти,батьку,не знаю.
Все у твоїх,батьківських руках.


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281463
Attachment: 3249809.jpg(23.2 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...
загрузка...

virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:53 | Message # 28
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Краєв

Батькові


Батькові 70
Дітей ти виростив, їх виховав і випустив в життя,
Сад посадив, будинок звів, довів все до пуття!
Своїх бажань ти й мрій своїх володар,
Віршів своїх і справ своїх господар!
Ти кращий вчитель школи, перший шахматіст!
Співак нівроку й всіма знаний гармоніст!
Ти огородник, садовод зі стажем, не аматор!
Комбайнера помічник, не шофер і не механізатор!
Ти укротітель скороварок, ти трактористів рятівник!
Ти автор блюд, рецептів, на все село один знавець-грибник!
Горілкогон і винороб, варенє-, соко-, соусотивар!
І це не тільки вміння й досвід:- це справжній Божий дар!
Твою юшку на півні тройну,
Карасі в цибулі під сметану,
Плов і чахохбілі й бювстрогани,
І картоплю цільну на пательні в цибулинні-
Готуємо й смакуємо донині!
Футбольний вболівальник ти безсонний!
Рибак заядлий ти й любитель-кросвордіст,
Ти жартівник лисіїський невтомний,
І ординецький, в юности, завзятий футболіст!
Зоотехнік ти колгоспний і колійник казахських степів!
Обрав життя ти й вибрав долю як міг і як схотів!
Тепер тобі не сорок і вже й не сімдесят,
Давненько ти на пенсії й розводиш поросят.
П’єш молоко козине, їсиш смачний козиний сир,
Горіхи взимку лущиш і вже обходиш з вудкою свій обмілілий вир.
Тож на пенсії ти не спиш, господарюєш і вдень і вночі
Не для себе,- все для київської і черкаської саранчі.

Ми пишаємось тобою, любим тебе, поважаєм!
Ти найкращий у світі батько і ми щиро тобі бажаєм:
Щасливих тобі і радісних днів!
Спокійних тобі і тихих ночей!
Щирих тобі і вірних сердець!
Вдячних тобі і світлих очей!

9.11.2010р.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 18:54 | Message # 29
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Дядя Вова



Батьки


Завітаю до батьків,
В суботу раненько.
Не був скільки місяців ?
Стукає серденько.

Я давно не приїздив,
До рідної хати.
Мабуть трішки заблудив,
Кимось хотів стати
.

Вони більше постаріли,
Сиві зовсім стали,
Жити не могли без діла,
Спокою не знали.

Ми давно повиростали,
Сім’ї свої маємо.
Кожний місяць приїзжали,
Зараз мало дбаємо.

На дзвінок батьки чекають,
Як маленькі діти.
Знають розклади маршрутів,
Та хочуть радіти.

Сто разів я говорив,
Часто буду їздити.
А з словами не дружив,
Скільки ж було містики?

Мама сниться у вісні,
Згадую я тата.
Дорогі вони мені,
І та рідна хата.

Завітаю до батьків,
Як дам собі раду.
Я ваш син і не здурів,
Лише забуду зраду!

*********************
2006р
Attachment: 4021457.jpg(7.7 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 17/04/12, 19:01 | Message # 30
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Віталій Войтко



Батьківська криниця


Наше життя, мов Батьківська криниця,
Яку не можна випити до дна.
Ми не завжди шануєм як годиться,
Хоч добре знаєм, що вона одна.

Живем собі, але душевна спрага,
Ми йдем шукати чистої води.
Мов полум’я одвічна неповага,
Стирає до криниці всі сліди.

І з часом ту криницю забуваєм,
Її заносить брудом і сміттям.
Ми проживем і навіть не згадаєм,
Що саме їй завдячуєм життям!

Підвладне все нам злети і падіння,
Та хочеться щасливого буття.
Ніколи не цурайсь свого коріння,
Шануй криницю власного життя!


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233089
Attachment: 3935989.jpg(9.1 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про батька, тата (вірші про тата, батька, стихи о папе, отце)
  • Сторінка 2 з 3
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Пошук:



 
           Украина онлайн
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz