Чи згине ворог й чи щезне він на вітрі,
Й розі́рветься коло всіх наших страждань?
Бо сліз, наче море, на кожній палітрі
Й багато у нас незді́йснених бажань.
Надія і віра — потужна це зброя,
І ми стоїмо… у нас біль є і страх,
Ми бачимо світло від сво́го героя,
Що пробиває в найтемніших ночах.
Розсіє вогонь ту зловісну всю пі́тьму,
Проб’ється промінння крізь дим і туман,
Ми вистоїм, вірю, і всупереч всьо́му,
Загоїться кожна з розятрених ран.
На вільній землі цій не буде тривоги,
Нам сонце засвітить і МИР принесе́,
І ми дочекаєм усі ПЕРЕМОГИ,
Любов подолає і змінить усе.
І змовкне нарешті сирени відлуння,
І віримо – ранок настане ясни́й,
Розбу́дить заснуле в серцях правосуддя,
І запах надії, як подих весни.
Бо темрява світло здолати не в силі,
Та й щезнуть потвори у прірві гріхів,
Снаги додає щось незриме в ці хвилі,
І чуємо голос героїв з світів.
Засіємо поле, де вирви чорніли,
Збудуємо знову зруйнований дім,
Як ми не зламались, як ми не згоріли,
То чисту всю правду розкажем усім.
То ж сонце засвітить – про це пам’ятаймо,
Вцілілі життя всі зігріє воно,
На захист хто став – всіх у серці тримаймо,
Просте́лить Госпо́дь переможне рядно.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
