Наприкінці квітня влада позбавила багатьох нуждених субсидівй, про які так солодко кілька років співала. В той же час ні чим не обосновані тарифи нестримно зростають. Як жити далі малозабезпеченим, невідомо.Адже кожному потрібно мати, хоч якийсь запас міцності. Не можна людей ставити за межу, бо за нею вже не життя. Хай задумаються ті, що готували ці антилюдські рішення, а особливо ті, що бездумно і бездушно голосували за них.. Сподівааюсь, шл хоч якесь сумління в них все ж залишилось.
God Almighty,
please, protect Ukraine
and all its people
in all the lands,
on their ways
through the winds and the sands,
to real Freedom and Independence.
Та чому не в Україну? Там наші святині. Візьми доню, візьми сина. З ними, хоч би й нині Їдь молитись зі своїми в нашій рідній мові. Там вишивки і килими кличуть до любові.
