В категорії матеріалів: 141 Показано матеріалів: 1-20
Сторінки: 1 2 3 ... 7 8 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Сни мої тобою нашорошені,
тужавіє серця оболок.
Викотило сонячну горошину
зарево світанку і думок.
І з багатьма пробути можна вічність,
А мало з ким прожити можна мить.
Сизигії більмо, дороги паділ,
липуча плазма ночі - чeрнi мед.
Гутного сонця лункаве вібрато,
німбу мосяжного - тепле кільце.
Тьму протинає, любові заради,
промінь єлейний - весняним гінцем.
Ми назрівали...Соками в стеблі земного віку в пуп"янь підпливали, що лавою двигтіла.
Коли лише тебе зачула в лоні я- одразу знала: Син! Вояка! Вогнище!
Чи птаха- Білодайна пролітала і вигубила пера легкопухі ?- лапате очманіння -в"юга шалу, крижини- молочарні щебетухи
Павучки- альбіноси мережили простір часовости,
ошелешено, - білі Аркани зими,- круговертили.
Ізо всіх,- на житейському протязі доль,- випадковостей-
Ти- найнебніше з див, що на вдиху затримане.
Прикалинило пташа змерзле крильце у розгіллі
Із льоду брил укладені мости не дочекають ейфорії весен, ні звукохвилі річкової меси...
Неприборканий Леве, як гаряче диxa у спину
ліхтареве твоє виглядання на мене з доріг...
Розлився Щедрик небом,
Розбігся по Землі.
Вила вовчицею дико-пребілою,
аж ізкипали сніги схарапуджені...
гнана вечірньо-незримим Аттілою-
кігтя гострила морозами.
Хитрує рудо-вогняна лисиця,
в осклілім небі гостро мружить око,
Розпушене проміння днем іскриться,
води й морозу - срібні перецьмоки...
Вечірник - зорелапий Скарабей, заволочив сонливе Сонце в невідь... Оракул ночі виказав тебе- забуту мною в суєті і мреві.
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...