Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Коментувати також можна з та

Чт, 25.04.2024, 13:40

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 3

Гостей: 3

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Вірлан Роксолана [141]

Круль Марія [2]

Петришин Іван [8]

Буняк Наталя [19]

Костинський Борис [3]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети США	Вірлан Роксолана

На гранітах міст ( студенство 90-их)

Ми кров"ю підіймались y стеблі
земного віку, в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла. Сонць овали
вилонювали світло в тінь. Зі слів
летючу зaлишали ненькам вість:
" Все буде добре...не хвилюйся...мушу,
а як інакше тлінь оцю ізрушу..?" -
і відлітали на граніти міст,
на плеса розбунтареного дня,
начільне кільцювали " голодую"-
і в тім була та сила, що не всує
зернилася у борозну... Куняв
у страсі приколіненo народ,
а вітроюнь іржі зривала ланци,
родило яре сонце віру вранці -
для душ маяк- життя компасовод.
І ми росли на дріжджах одчайних
пісень повстанських- внуки дисидентів.
Човнярили у генах незатерті
надії- ми наслухували їх.
Озграєні у фратрії покров,
ми змову в закапелку вулиць гріли,
для горну площ нарощували сили
і вкоськаний ятрили рани шов.
у Бандерштаті огняних левІв
ми так жили, як затінь жить не вміє...
на Слово й каву пробігцем до Ґії...
вхрипали на струні...і хтось посмів
підняти прапор Волі з кушпели
і до граніту одточити крила...
по вервичці життя сурма сурмила...
Ми- дихали, боролись! Ми - були!

Додав: Roksa (18.02.2013) | Автор: © Роксолана Вірлан

Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2581 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Abigel • 09:44, 18.02.2013 [Лінк на твір] Промовисто, ностальгійно якось написано... Так, бути, жити означає боротись. Я повірила авторові, тобто Вам, Роксолано. Повірила кожному рядкові. Напевно, написано з душі) 0Спам 2 Roksa • 09:48, 18.02.2013 [Лінк на твір] Велике дякую, Марійко, що відгукнулся! Так, усе, що у вірші - все пережите мною! 1Спам 3 suziria • 13:26, 18.02.2013 [Лінк на твір] Ми- дихали, боролись! Ми - були! Ми - є! Ми - будем! Ми назавжди залишились!!! 0Спам 8 Roksa • 00:28, 19.02.2013 [Лінк на твір] Саме так! Дякую Вам , Анатолію! 1Спам 4 Oksanka • 14:50, 18.02.2013 [Лінк на твір] Сильна думка, сильна воля, сильні справи 0Спам 9 Roksa • 00:30, 19.02.2013 [Лінк на твір] Це була сила! Дякую за відгук, Оксанко! 1Спам 5 InhearT • 17:24, 18.02.2013 [Лінк на твір] Цей вірш - заклик до боротьби, вбачаю в ньому боротьбу з байдужістю. Адже якщо суспільство буде боротися за свої права - країна теж буде процвітати.. Останній катрен дуже сподобався - кілька разів перечитав... Гарно!Майстерно! 0Спам 10 Roksa • 00:33, 19.02.2013 [Лінк на твір] Дякую, Іванко, за увагу, за розуміння! Молодь- це надія нації, це її найміцніший пласт:) 1Спам 6 LedyDelfin • 18:59, 18.02.2013 [Лінк на твір] віднесені вітром... ("Унесенные ветром") тобто... чомусь така думка висловилася... . 0Спам 11 Roksa • 00:40, 19.02.2013 [Лінк на твір] oТе що така думка висловилась- це не випадково, адже у більшості враження, що вся боротьба канула безсенсово, люди помилково впадають у стани зачарування, чи розчарування, а треба просто, ідучи життям, вирішувати справи, що долею зіслані і не обертатися на промахи,а вчитися на помилках. Циклічність амплітуди національних виплесків - закономірна, як шторми на сонці. Ми всі і всім випробовуємося. Нічого немає беззмістовного- така моя думка:) Якщо і віднесені вітром, то по колу історії...все повертається:) Дякую, Валечко, за розмову приємну! 0Спам 7 Roksa • 00:26, 19.02.2013 [Лінк на твір] Дякую за розуміння п. Іване! 0Спам 12 oduvan4ik • 16:15, 19.02.2013 [Лінк на твір] Сильно. Так, були часи, були люди, щиро віддані національній ідеї.Ще не згасла надія, що свідома молодь знову заворушиться і поведе за собою народ.Прекрасний зразок громадянської лірики, проникливої і глибоко патріотичної.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі