ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ (проза)

Обговорення поезії на форумі

Новіцька Ірина Людвіговна народилась 21 січня 1981 року в місті Комарне Львівської області.

До Вашої уваги - перший прозовий твір Львівської поетеси.

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Під дверима магазину стоїть жінка. Біля неї дві важкі сумки кілограмів по 20, через плече набитий доверху баул. Жінка важко віддихується, поглядає на двері. До неї підходить ошатно вдягнений Агент із легенькою барсеточкою та жмутком анкет.
А. Добрий день, пані!
Ж. І вам дай боже здоровля!
А. Можна хвильку вашої уваги?
Ж. (дивиться на годинник). Та можна… Але, прошу пана, нам поїзд втікає, а мій чоловік в магазині, а я спішуся, навіть не знаю, як то всьо… Вам, може, щось треба, на яку вулицю пройти? Ви, певно, який іносранець, я дивлюся, так слічно сь-те вбрані…
А. Я торговий агент, представник відомої фірми, яка бореться за здоровий спосіб життя.
Ж. А, то треба, то ладно! А чого ви від мене хочете?
А. Поставити вам кілька запитань. Я проводжу соцопитування, а потім результати будуть занесені до наукового експерименту.
Ж. То прошу, прошу! Рада помогти! І що, про мене будуть в газетах читати?
А. Можливо, пані, можливо!
Ж. (запишавшись). Та я не від того, пане, не від того! Йой, якби то до газети написати, що люди бідують так тяженько, то може би був з того який експеримент.
А. Тоді складемо анкету, ось бланк, я буду давати питання, а ви відповідати. Всього п’ять хвилин.
Ж. Та добре! (Дивиться на двері.)
А. Отож, чи ви ведете здоровий спосіб життя?
Ж. Та життя як життя: в руках кравчучка, в зубах получка, попереду робочий план, а ззаду п’яний Іван. Що я виджу в тому житті?..
А. Ви трошки не зрозуміли. Знаєте, що таке здоровий спосіб життя?
Ж. Де мені знати? То ви, прошу пана, вчений, а я проста, сільська кобіта…
А. Слухайте. Щоб вести здоровий спосіб життя, маєте не пити, не курити…
Ж. Де би я ту заразу до писка брала! Ви, мусить, хлопець серйозний, пристійний, то скажіть що моєму старому, аби…
А. Дуже добре! (Записує щось у анкеті). Значить, ви не маєте шкідливих звичок. Так, пані, тримати! Далі ви маєте щодня загартовуватися, бути на свіжому повітрі, багато ходити, бігати, робити зарядку, силові вправи, піднімати вантажі…
Ж. Ходжу, бігаю не раз цілий день. Аж з ніг падаю, і що з того? Стою на свіжому повітрі на базарі з понеділка до п’ятниці… Та я такі силові вправи роблю, такі вантажі піднімаю, що… Самі попробуйте! (показує на сумки.)
А. (сахається). Ні, дякую, я вам вірю! (Щось записує в анкеті.). Ви, жіночко, просто молодець! Ну, але колір вашого лиця нездоровий. Певно, якусь шкідливу косметику вживаєте…
Ж. Давно не вживаю…
А. (викреслює щось в анкеті). Я зрозумів. Вітамінів вам, пані, бракує. Наша фірма може вам допомогти! Тільки у нас зі знижками ви можете придбати набір вітамінів для покращення вашого загального стану. Ось така упаковка вам обійдеться всього в п’ятдесят гривень! (Показує маленьку пляшечку).
Ж. Та дякую, я не привикла на себе такі гроші витрачати. Та й, правду кажучи, ніц мені не бракує, ще поклигаю. А шкіра нездорова, то, як кажуть, шкіра не задниця, за перепрошенням, може почекати.
А. Але ці вітаміни особливо добре помагають від нечистої шкіри! Не пошкодуєте!
Ж. Я від нечистої шкіри раз на тиждень помиюся з милом, і нічо – сойдьот для сельской местності! А ви маєте щось мому старому, щоб кинув курити? Во, вийшов уже, дідько невипарений!
З магазину виходить Чоловік, в одній руці газета і три пачки «Козака», в другій пляшка горілки. Худющий, як тичка. Вже трошки «під мухою».
Ж. Петре, тут тойво пан питаєся про спосіб життя, тойво, здоровий, то це, певно, до тебе. Буде робив експеримент, най скаже, чи ти йому підходиш. Але казав, щоби не пити і не курити, бо інакше експеримент не поможе. Винесуть ногами допереду, і буде цілий результат.
Ч. (невдоволено). Треба тобі того… Тілько гроші тягнуть, шубравці!
Ж. Ага, ага! Ти скажи, чи ти хоть раз, хоть за ніготь за мене в житті подбав, так як той пан! Він каже, що про мене в газетах буде писало! Він мені вітаміни каже вживати, бо в мене шкіра нечиста! А то всьо нерви, нерви! Знаєш то? Ні від чого, тілько від нервів, бо ти мене що божий день до могили пхаєш… (Заповідається на істерику).
Ч.(до агента). Розплодилося вас тут зі здоровими болячками!
А. У мене ліцензія від МОЗу! (Тикає під ніс чоловікові якимсь сумнівним папірцем).
Ж. А видиш, видиш! Має пан грамоту, чи тойво, рецензію! Ну і що, неправду він каже, аби-сь кинув курити і пити?
Ч. (гонорово). Я казав, що завтра кину!
Ж. І вчора казав, що завтра. І позавчора.
Ч. Сказав – значить кину! Як не тепер, то в четвер!
Ж. (єхидно). Після дощика.
Ч. Я за здоровий спосіб життя! Ти не кажи, я тобі все життя тобі тиндичив і тиндичити буду, що треба бути сильним, закальонним, щоб тебе ніхто не зачіпав, а я тебе, жінку, захищав! Що, не захищав? Та я кумові в неділю так в писок тріснув…
Ж. Бійся бога, та він прийшов рискаля позичити… ми в стодолу, а ти п’янезний як беля…
А. (перебиває їх). Не сваріться, не сваріться! Я знаю компромісний варіант! От ви, чоловіче, не можете кинути курити?
Ч. (зацікавившись). Можу… але ненадовго.
А. І не обов’язково! Наша фірма виробляє спеціальні гормони, які вам допоможуть підтримувати спортивну форму і наростити м’язи без виснажливих тренувань! Дивіться на ці ілюстрації! (Показує картинки.) Подобається? Яка розкішна тілобудова! Справжній Геракл! І для цього ви лише вживаєте гормони, так звані стероїди. Один або два рази на день. (Показує дві упаковки.) Це називається бодібилдинг.
Ч. І що, у мене такі мускули виростуть? Самі по собі?
А. Уявляєте, так!
Ч. А по чому у вас пачка тих лікарств, пане дохтір? Але та більша.
А. Ви маєте щасливу нагоди придбати її всього по сорок п’ять гривень. У нас святковий розпродаж з нагоди Дня здоров’я, а так віддали б усі сто двадцять.
Ч. Ану, Касю, скільки нам там лишилося?
Ж. Петре, та нащо тобі той будильник?
Ч. Я собі знаю! А може, я буду авторитетом на ціле село! Дай там наш пулярес.
Ж. (зітхаючи.) Та як маєш витратити на горівку, то на, чим би старий варіят не тішився…
Швидко розраховуються, беруть упаковку, Агент зникає, як тінь.
Ж. (Дивлячись на годинник.) Петре, але нам поїзд втік.
Ч. Ну, нема на то ради! Зачекаємо на другий. Але ходи там, на лавку, бо я вже змучився, хочу троха присісти… (Ідуть, причому сумки несе жінка. Сідають, Чоловік розгортає газету. Читає повільно.) «Кримінал»…
Ж. Дай мені троха подивитися! (Заглядає через плече. Пауза.) Але він казав, що про мене в газетах напишуть, а я дивлюся… Во, видиш? А то про нього і таких, як він, по газетах пишуть… (По складах.) «Ви-кри-то гру-пу шах-ра-їв, які… під ви-гля-дом тор-го-вих а-гентів… ви-да-ва-ли про-стро-чені пі-гул-ки за про-дук-цію фір-ми…» Ану, Петре, подивися на ту пачку!
Ч. (дивиться на упаковку, ляпає себе руками по кишенях.) Шубравці! Стервоїди!!!
Виходять, довго ще чути, як Чоловік криє на всі заставки «торгових агентів».