|
|
В категорії матеріалів: 24
Показано матеріалів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Я часто у снах покидаю землю Хоч крил я давно вже не маю Я вільний - я давно всім чужак І світ цей лихий проклинаю
Немає єдиного, нема співчуття І світом цим править лишь жадність Де люди де ангели і де почуття Кругом тільки похіть і слабкість
|
Неможу зрозуміть
чому
Я ангела шукаю і
ніяк не знайду
Я знаю до мене
він прийде
Лиш коли смерть
мене забере
Пригорне до тіла,
укриє мене
У лоб поцілує, і
в рай забере
Ангельський подих
над моїм лицем
Вологих губ дотик
мене не спасе
Навколо душі,
пітьми силует
Сумний погляд
смерті, мене обгорне
|
І коли небесний янгол
Склавши крила за спиною
Не захоче хмар небесних
Доторкатися стопою
І життя це райське, вічне
Надоїсть посланцю Бога
Лиш тоді заплаче серце
Затремтить в ньому тривога
І коли пекельний чорт
Стомиться від гріху мук
І покається за зло
Що віками зпекла йшло
Лиш тоді впаде сльоза
З мого радого лиця...
|
Усе що описано в цьому вірші чекає всіх нас, і не треба це заперечувати. Я не розумію чого так боятися смерті, все одно ніхто її не омине. Вона тобто смерть прирордній процес, якщоб не було смерті то не булоб і життя.
|
Вірш про нерозділене кохання, кажу зразу я сам проти суїциду, ніколи не пробував і пробувати не збираюсь. Це просто вірш.
|
|
В моїх руках вогонь життя
Вогонь, життя твого кохана
І я ним граюсь, неначе котеня
Із, руки в руку враз перекидаю
|
Вірш про то як "відьми" маніпулюють нами :)
|
|
Ви писали що мої попередні вірші страшні, і написані в стилі ужастіків, то шо ви скажете не цей?
|
(Без тебе літо було не те
Без тебе літо було пусте)
|
Стоїть солдат посеред поля
В руках трима він автомат
І ствол піднявши над собою
Він віддає прощальний залп
Стоїть він сам, а друзі всі його
Не так далеко, півтора лиш метра
Але не збоку, не перед, не за ним
Вони під ним лежать в посмертному строю
Один за одного загинули в бою
Один лиш воїн залишився жить
І тяжка доля випала йому
Своїх братів по крові хоронить
|
Яскажу до тебе котик
Усміхнешся ти на це
Полоскочу твій животик
Засмієшся ти так щиро
Я візьму тебе з собою
Заберу далеко я
Не питай мене навіщо
Ти побачиш все сама
Ми далеко вже від світу
Що набрид нам вже двоїм
Ми прощаємося з тими
Хто ще знав нас і любив
Ти спитаєш де ми будем
Промовчу, це наш секрет
Не загрожує розлука
Тим кого злучила смерть
|
Я так тебе люблю
І ненавиджу водночас
Я душу дияволу продав
Щоб ти була зі мною
Я все віддав, я все продав
Я залишив лиш час
Який пробути суджено з тобою
|
Я кохав тебе до болю
Всюди йшов я за тобою
Я обожнював тебе
Смерть обох нас забере Не розлучить нас вона
Слово смерть це маячня
І кохання твого смак
Завжди буде на губах І нехай навколо тьма
Пам’ятай ти не одна
До грудей тебе прижму
І вже більш не відпущу Пам’ятай є ти і я
А навколо пустота
Та її ти не лякайся
І мене міцніш тримайся Не відпущу я тебе
Смерть тебе не забере
А якщо прийде вона
Смертю цею буду я
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
