Твої прогулянки в ночі Мені спокою не дають Ти любиш тінь, ти любиш ніч Ти не боїшся смерті А кладовища обриси нічні Що наливають серця жахом Не в змозі ти їх пропустить І ти гуляєш наче парком А скрізь могили і хрести І сум, і плач в повітрі А в тебе радість на лиці Ти спокій віднайшла в оцій Страшній безмовній красоті могил Ти пестиш пальцями хрести І ти шануєш мертвих І часто ти відвідуєш усіх З ким познайомишся по смерті
"Відмінно" Вам! Я не знижую оцінку за певні відхилення у формі (вони є, але хто зна, чи на гірше воно, чи на краще), мені сподобався зміст. Це непогано, що Ви пишете поезію в такому жанрі (щось на зразок "жахів" ("хоррора")), продовжуйте, у Вас виходить добре))
Поставив 5, бо я сприймаю цей вірш тільки так, що на цьому кладовищі поховані люди, які віддали усе своє життя служінню Богові. Ніколи не забуду прекрасні миті перебування у Почаївській Лаврі.
І саме там є кладовище, де поховані монахи. Є такі, що вже канонізовані. Біля їхніх могил відбуваються зцілення людей. От там справді, відчуваєш легкість, коли перебуваєш. Жодної проблеми, що це кладовище! Там навіть учні місцевої семінарії перебувають, щоби вчити предмети - святі місця, тиша і спокій допомагають їм у цьому. Хто був у Почаєві, той мене зрозуміє.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
класно, треба буде в школі розказати, правда римування недуже, але це нічого зміст -- СУПЕР
