|
|
В категорії матеріалів: 9
Показано матеріалів: 1-9 |
|
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Ти чекаєш надворі стомлено.
Очі дивляться, очі споминів.
Біль ще в мозок проходить списами,
Розгортає душевні стогони.
| сторінка: Релігія
| АВТОР ТВОРУ:
Максим Колиба
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
mkolyba
|
Дата: 04.04.2009
|
|
|
По вулицях тихих ступають розвітрені душі.
І я серед них, мої ноги не видно в тумані.
Лиш вітер відвідує швидко спустілі домівки,
А дзвони співають під порух невидимих рук.
|
|
Пропадають, як марево, тисяча снів,
Виринають, як марево, тисяча снів.
І пливу серед них як посеред болота.
|
Ми летимо, ми
летимо,
Розмахуючи
крилами.
Ще трохи буде – й
згоримо.
Проштрикнутими.
Вилами.
|
Чому хочеться плакати? Чому хочеться не чекати
вигідного моменту, а просто вилити всі сльози з душі? Звідки вони взялися?
Я не зрадник Великого Бога, я просто його неслухняна
дитина. Я дивлюся на світ нерозвиненими очима і не знаю навіщо. Перейшовши
межу, треба йти до кінця, в інакшому випадку не можна її переходити.
|
|
Твої очі пахнуть зорями,
Що на небі розростаються
І яскраво усміхаються
Кольорами світлозорими...
|
|
Під небом літають ангели,
Із нього падають зорі.
Ми всі колись небом марили,
Закрили нам його гори...
|
ЗИМОВИЙ ЕТЮД
Золоте
мерехтіння снігу
Заспокоюється
під ногами.
Своє
світло вечірні зорі
Залишають
на шурхіт сніжинок...
|
Максим Колиба - львівський поет, дописувач багатьох Інет-сайтів.
Вітаємо його і на теренах нашого сайту!
Максим народився 25 березня 1985 року. Голова ГО «Мистецький Український Рух». Видані самвидавом: збірка оповідань «Вічність» (2002), «Запах зливи» (2006), разом з МУРом – альманах «Межі» (2006).
Напрямки творчості – література, фото.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
