Прийнятий на другiй сесiї дружби мого розуму та серця пiд наспiви натхнення i музи 8 листопада 2001 року. Преамбула Так часто словом цим кидаються навкруг, Його паплюжать, заперечують, підносять, А хто насправді, в більшості, твій друг, Ти й не підозрюєш, бо їх, здається, досить. Світ надто бідний на чесноти і добро І майже завжди в когось хтось на службі, Життя - жорстоке і зрадливості тавро Вже не в одного вибилося в дружбі. Не вправі я людей за щось судить, Їх, як говориться, лиш виправить могила, Та все ж якщо навчиться хтось дружить, Я буду плакати й сміятися щасливо. Розділ 1. Загальні положення дружби. Стаття 1. Дружить - це значить двічі жить, Це двічі пристрасно кохати, Це вдвічі більш за всіх грішить, І вдвічі більш за всіх страждати. Стаття 2. Дружити - вічний привілей, Душевно-чиста насолода, Для безкорисливих людей Немає більше нагороди. Стаття 3. Товаришами не стають, Такими родяться одвіку, Весь світ на них зриває лють, Та друг для друга, - наче лікар. Стаття 4. Завдання дружби - знать, що ти Не будеш сам ніде блукати, Що є десь той, хто в мить біди Завжди устигне руку дати. Стаття 5. Початок дружби - жест добра, Який відвертістю аж сяє, Бо друга Бог створив з ребра, Якого нам не вистачає. Розділ 2. Дружба та її види. Стаття 6. Стосунки в дружбі надто різні, Щоб в них відразу все збагнуть, Потрібен час, щоб другом дійсно Когось назвать й самому буть. Стаття 7. Хтось дружить з кимось з дитсадка, Ще хтось стрічається пізніше, Та завжди заповідь така: Будь щирим з другом й, навіть, більше. Стаття 8. Є друзі інколи таємні, Ти й не підозрюєш про них, Їм не важливо, чи взаємні Їх намагання без огріх. В житті їх можна й не пізнати, Таких можливо лиш відчуть, Бо ти - щасливий, в друга свято, А - горе, сльози теж течуть. Стаття 9. Важливо скрізь, завжди, в усьому Знайти в юрбі людей зі сто Близьких серцями серцю твому, Й розпізнавати: хто є хто. Стаття 10. У світі безліч є знайомих, Колег, прихильників, злодюг, Але із друзів шлях терновий Пройде єдиний справжній друг. Стаття 11. Товаришують не тіла, Серцями дружать справжні друзі, І при розлуці слуги зла Рвуть і шматують їх в напрузі. Стаття 12. Так часто чути, що немає Відносин дружби у жінок, Чи так насправді, я не знаю, Бо п’ять людей, а сім думок, Та от одне таки напевне Я усвідомив вже сповна: Душа жіноча надто темна, Щоб хтось сказав, яка вона. Стаття 13. Чоловіки нічим не кращі Від половини слабших нас, Бо дружба - скрізь великі хащі, Де справжній друг не втратить шанс. Стаття 14. Із необхідності не раджу, "Дружити" я із кимось вам, Корисливість, неначе сажа, Серця вкриває тут і там. Стаття 15. Не повторити дружби знову В тій чистоті, що десь колись Хтось необачно чи свідомо, Мов свічку, розтопив на віск. Та, все ж, вклонися свому другу, Якщо довірить він тобі Ще півжиття пройти по кругу У щасті й горі, як собі. Розділ 3. Прикінцеві положення дружби. 1. Якщо захочеш ти поправку Чи зміну внести до статтей, Лишень скажи, і завтра зранку Все буде в Кодексі о’кей. Розділ 4. Перехідні положення дружби. 1. Хай Кодекс цей - лишень вірші, Римоване й простеньке слово, Та я писав їх від душі, Усе життя проживши знову. Я відчував ті відчуття, Якими в дружбі завжди сіяв, І знов боліли каяття Від зрад і заздрощів з-за спини. Ми ж створені всього на мить, Й так часто мить ось ця - даремна, Давайте ж навчимось дружить, Це насолода нескінченна. Бог - це мій редактор, Друкарня - розум мій, Вірші - не грошей фактор, А лише вияв мрій. “НІХТО” Комусь може видатись, що мiй "Кодекс Дружби" є занадто серйозним i надуманим, адже реалiї життя нiколи не стануть вiдбитком прекрасного свiту мрiй, надiй, сподiвань i iлюзiй. Я не ставив собi за мету переконати когось у iснуваннi справжньої дружби, я просто писав про те, що вiдчуває людина, не раз зраджена, не два принижена, однак повна оптимiзму i бажання довести усiм i перш за все самому собi, що свiт не без добрих людей.
|