Я теж люблю життя прекрасне, Митцям хвалИ дарую від душі, Але запАл у серці мому гасне, Коли знаходжу сИроти-вірші. Їх кИдають у світ, на призволяще: Обідрані, несклАдні і чудні, Народжені, не знаю, навіть, нащо?! - О покритки, о автори нудні! Не легко стати майстром поетичним, Але навіщо глУмитись із муз? Чорновики і проби - не етично Загалу виставляти та й комУсь. Задумайтесь, як ноти, відчеканьте: Римованість, ідею, розмір, такт, - Ось складові віршОвого таланту, Що перетворюють поезію на Факт. То ж не лишайте вІрші на розправу, Не забувайте часточку свою, Бо Вас позбавлю бАтьківського права, І всіх сиріт разОм усиновлю...
Повністю погоджуюся з тобою, Олександре, і поділяю твою занепокоєнність. Неприємно й мені, коли "незрілі" вірші постійно появляються на сайті, а їх автори ніколи не прислухаються до порад, римують, як попало, все підряд, зовсім не працюють над словом. Дякую тобі за небайдужість до чистоти рідної мови.
Дякую, Вікторе, за підтримку. Дійсно, справа зовсім не у появі самих "незрілих" віршів, - проблемою стає небажання слухати коментарі, критику і просто поради. А причина усьому - манія величі і буденні лінощі...
Сильно... розумію вас, бо немало таких "сиріт" від мене на сайті... От тільки чесно скажу я б ніколи не дійшов до цього якби так не було... Тому що ви і інші користувачі даєте хороші поради.. (От тільки не все іноді розумієш, а щось не получається) хоч і намагаєшся зробити все від себе залежне, та всеодно треба працювати. Тому намагаюсь робити це не так бездумно........ Дякую ви змушуєте вкотре задуматись над тим хто ми і що робим.
Сирота - це той, хто немає батьків чи той, від кого відмовились. Аналогічно з віршами. Інша справа, коли ти чекаєш порад, коментарів і намагаєшся їх врахувати, а не відкидаєш, як не достойну твоєї уваги думку, а ще гірше - ображаєшся на такого читача. Романе, я такого про Тебе не можу сказати. Ти - молодець. Мій вірш не про Тебе. Той, про кого мої рядки, обов'язково себе викаже... Дякую за коментар.
Дякую за відвертість, та спочатку так було і зі мною. Тому там я... і себе побачив, і тут ви говорите правду,- зазнаватись не треба, візьму на замітку.. Ще раз дякую.
Правдиво, п.Олександре, але дуже жорстоко. Одним розчерком пера, ви обрізуєте крила початківцю. В природі так не буває. Тут поруч розкішної троянди можна побачити сіренький непримітний бур'ян, та це не заважає їм рости і милуватися Божим світом. Це моя суб'єктивна думка. Вибачте!
Нема за що вибачатись. Бо ані я Тебе, ані Ти мене нічим взаємно не образили. Жорстокістю, навіть, і не пахне. Я не заперечую можливості помилок. Мені не соромно за мої недолугі початки. Я намагався сказати про лінощі віршувальників при написанні, які замість того, щоб виписати до наближеної досконалості своє творіння, виставляють його на показ, заперечуючи будь-яку можливість негативних коментарів чи зауважень. Ось в чому проблема. Вірш стає сиротою... Бо батька чи матері, які піклувались би про нього - немає...
Так, Олександре, Ви маєте рацію! До творчості, як і до будь-якої праці, треба ставитися з усією відповідальністю. До того ж, що ще важливіше, недбальство письменника відбивається плямою на обличчі його вітчизняної літератури. У нашому ж випадку страждає українська. На жаль. Вам за гарний вірш - ! Єдине, що мені в ньому не сподобалося, так це Ваш перебір із авторським наголосом у словах. Інше все - супер!
З перебором погоджуюсь. Технічні моменти захлинув наплив емоцій. Перечитаю, а зможу - перепишу. Головне, що я досяг мети: Ви не залишились байдужими...
Не всі народжуються "Великими",в народі кажуть:"поки гуль не наб"єш,бігати не будеш."Як людина може набрати досвіду ,коли не чує думок інших,коли не має чиєїсь підказки,допомоги? Вірш хороший,але від нього попахує (не побоюсь потрапити до вас в немилість) обмеженням прав людини.
Шановна Мурашка, запевняю, що Вам жодні обмеження не загрожують. Досвід - це, якраз, вміння бачити, слухати, відчувати і відтворювати. Той, хто вважає себе "великим" чи "досконалим", хто відкидає будь-які зауваження чи негативні коментарі до своїх віршів, - є самозакоханою потворою, не здатною на розвиток. Саме з-під пер таких авторів з'являються нещасні подоби віршиків із купи незв'язних між собою ані ідеєю, ані римою слів. Ось я про що... А Ви... про якісь обмеження...
Типу "фука", "бека" - це вже не коментарі, а чіпляння, з якими анумівські "адміни" та "управляючі", повірте, вже навчились розправлятись. Фуки і беки на цьому сайті довго не живуть...
Сашко, Ти знаєш, сонце: не ображайся, але , незважаючи на те, що у вірші все правильно, від нього повіяло погордою. Візьмемо хоча б цю частинку: "Народжені, не знаю, навіть, нащо?! - О покритки, о автори нудні!"- а на сайті багатенько людей, що лишень пробують себе в цьому спрямуванні; людей, які душу вкладають в рядки- поки що ще такі невлагоджені рядки, але ж душу.Дуже сумно мені, що всі такі вже маститі майстри пера,такі вже всі досконалі,аплодують цим Твоїм рядкам.Я не зустріла на сайті жодного початківця, який би сказав: "ні, я робити так не буду!". Навпаки, люди просять поради, а порад- негусто, окрім зазначення: "ЦЕ неправильно".А де ж програми для новачків? Де ж правила віршотворення? Хочу сказати, що кожен вірш на сайті,- це портал у душу автора- і дуже прошу" будьте уважні до чужих душ, в них також живуть поети- ще незформовані, але поети: їхні радості, щастя і горя.
Пані Роксолано, а ви зайдіть на сторінку любого автора, і почитайте його перші, кволі рядки... По моєму Сашка зараз написав не про початківців...хоча...можливо ви і праві по своєму
Роксолані: Я констатую факт, що, часом, зустрічаються вірші, в яких душу розпізнати важко. Таке враження, що вони, якраз, написані для кількості. Ніколи, наголошую: ніколи не вдавався до приниження початківців. Я, навпаки, дуже радію з того, що нас стало більше. Я про це вже говорив, але залюбки повторюсь: часто повертаюсь до раніше написаного, переоцінюю написане, дещо перероблюю, бо мені соромно за техніку написання. Адже у будь-якій професії я не можу послатись на брак, бо я тільки починаю? Щодо порад, то намагаюсь допомагати, але, у разі необхідності, я, особисто, звик просити допомоги. Я думаю, Ти сама не раз уже переконалась у тому, що життя настільки жорстоке, що аби Тобі хтось почав самостійно допомагати, - цього треба заслужити... Жодним чином не ображаюсь. Я вдячний за Твій коментар. Не виключаю можливості саме такого звучання моїх думок. Проте, зрозумій, що цей вірш сприйняли ті, хто знає мене не один день. Ось тому вони й солідарні зі мною. Заглибся на сайт і побачиш, як з нього тікали і початківці, і маститі - ті, хто не сприймає зауважень і порад. Тоді мене зрозумієш і не засуджуватимеш. Іще раз вдячний за увагу. Радий поспілкуватися.
Сашко, не в моїх правилах будь-кого осуджувати, а тим- більше Тебе! навпаки, відчуваю глибоку повагу до Тебе, бо саме Ти спонукав мене до удосконалення мого вірша "Це важливо"- за що дуже вдячна. Я лишень кажу, що не вірю в лінивих авторів, а думаю, що такі автори не отримали вчасно кваліфіковані поради та зауваги.просто знаю одного хлопчину із нашого сайту, якого критика наша дуже прибила( а він , як мені здалося в дуже і дуже складному життєвому становищі зараз) Тому я кажу : тре бути дуже уважними до чужих доль у віршах.
Знов ж таки, багато "ЗА" і "ПРОТИ". Згідний що правдиво. Та часто так бракує розуміння та підтримки для авторів-невдах, що вони від злості починають згадувати всіх і все "не злим тихим словом". Можливо вони не зможуть собі пробачити якщо не спробують. За твір звичайно-відмінно.
Хай згадують не злим і тихим, Але настільки емоційно, Щоб аж позносило всім стріхи, Натхненням марячи порційно. Я - за, не проти допомоги, Хай вдарить той, кому відмовив, Але прошу, заради Бога, Не зводьте вІрші на полову...
Ваш сайт- моя відрада І подруга й порада І вірні щирі друзі, Коли буваю в тузі. На сторінках лишаю Віршів невмілу зграю, Але мені здається, що від душі проллється, Те вижити тут має І влитись в спільну зграю. Сподобались ваші порівняння,але погоджусь з Роксоланою,може ваш сайт для когось остання надія.Треба бути терплячішими і милостивішими в світі,де і без того зла вистачає.Дякую.
Дякую і Вам. Головне - бажання творити. Якщо воно є, то далі хочеться творити краще. І жоден коментар цьому не перешкода. Якби Ви знали, які відгуки я чув на початку... Усе пусте, коли є муза, натхнення і бажання їх втілювати у поезії. Повірте.
Прошу пробачення за те,що знову роблю дописочку,але хочу сказати лиш одне- лінивий вірш не напише ,бо у нього душа лінива і порожня ,тому за цей час,який я прожила розом з вами на сайті.не зустріла жодного лінивого,різного рівня майстерносі ТАК ,а лінивого НІ,тож будьмо сіячами гуманності і доброти .
Лінивий пише просто слово, Яке майнуло перед ним, Поглянув вправо - дієслово, - В очах майнУв сріблястий дим. Вві сні привидились примари Про учорашнє, про життя, От і римованість до пари, - ЧергОий вірш без каяття... Так день за днем, чужі ідеї, І, ніби, Огріхів нема, І перспектива у спудеї, Але поради всі - дарма. Навіщо брати до уваги? Мій вірш - довершено п'янкИй. Він філігранний, наче сага, Для мене цензор хто такий? _________________________ - От вічний гріх моїх героїв. Я теж собі намріяв німб. Так захопити можна Трою, Але ніяк віршів Олімп... І ось я тут, смиренний Nemo, Й тому голублю я сиріт, Бо код поезії - це тема, Бажання, рима, такт і піт...
Я - за гуманність і доброту!!! Дякую за натхненну дописку.
Шановний друже! Не закриваю, а стимулюю. Ну, хіба, Ти читав від мене осуд, несприйняття чи нав'язливі поради? Я дійсно радію з того, що кожного дня наш сайт об'єднує ще більше коло митців. За більш ніж дворічний час життя на "Анумо..." я захоплено спостерігав, як росла майстерність тих, хто мав бажання творити, а згодом - творити краще. "Умирали", сходили з дистанції лише ті, хто не готовий слухати порад і раціональної критики. Ти ж не такий... Дякую за увагу до мого твору. Щодо душі - то заперечувати не буду, адже кожен читач сприймає чи то вірш, чи то прозу по своєму. "Неподобство" - це не те слово, яке може мати місце у коментуванні чиєїсь творчості. Ти ж не заперечиш, що це - моя творчість, як би Ти її в цю мить не сприймав? Не слід вибачатись, бо, реально, немає за що. Дякую за високу оцінку "стилю і досконалості віршування". Натхнення Тобі. Радо читатиму і коментуватиму.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
2
Головне, що я досяг мети: Ви не залишились байдужими... 
