Едіт Піаф. Ілюзія життя... Мала, тендітная Едіт, Іскриста тінь від блиску щастя, Цікаво-страшний чорний світ, Все розфарбовано в контрастні масті. Чудова, дивна, мов зоря, З душею, де ревли тайфуни, Безпомічно втопилась у морях, Розбурхавших життєві струни. Любов в любов, одна в одну, І кожна завжди неповторна, Вона в реальності бажала сну, Ось так душа вмира потворно. Едіт Піаф, трагедія життя, Едіт Піаф – "маленький горобець", Крізь вир подій і забуття - Едіт Піаф... ілюзії кінець.
Згодна з паном Віктором... Якоїсь цілісності не вистачає ( наприклад, в цьому творі), у наступному надто багато пафосу..... Може спробуйте простіше писати, так, як пишите коментарі.....
А як це, просто написати? - Душа римує музи спів. "Простіше", мабуть, не писати, "Простіше" - це Ніхто - напів. Едіт Піаф, хто знає, - зрозуміє, - Життєвий геній і митар, Я вдячний Вам, та все це пір'я, - * * Дивись наступний коментар...
У мене теж є вірш про цю жінку. Ходила на виставу.
в тумані зачарованих доріг, що манять запахом троянди, її життя все ж Бог зберіг, та смутку начепив гірлянди. на пошуки кохання час летить, її уста цілують знову інші. та серце спить, дитина її спить за 10 пенні і не більше... це жінка - королева мемуарів, солодка, як вино, і терпка вмить, як пекло і едем її бувалі почуття у серці, що вже спить...
Особливо сподобався мені кінець Вашого вірша. Гарно.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
