Бій вже давно вщух, жорстокий, затятий,
Знищив ущент невеликий лісок.
Тільки лишились в окопі лежати
Одяг зотлілий та купка кісток.
Випливло сонце уранці спроквола.
Щось заблищало в окопі, в піску.
Що то блищить? Всюди земленька гола.
Ладанка з хрестиком на ланцюжку!
Йшов той загиблий свій край захищати.
Він мав у Господа віру палку.
То ж на прощання дала рідна мати
Ладанку з хрестиком на ланцюжку.
В пекло потрапив юнак на світанку.
Вибухи, гуркіт. Палала земля.
Мужньо боролись бійці до останку.
Міцно стискала ворожа петля.
Не вберегла юнака Мати Божа.
Бився хоробро та доля така...
Знищила хлопця підступність ворожа,
Мертвим в руці оберіг затискав.
Боже! Війну припини в Україні!
Хай повернуться живими бійці,
Щоб не лежала, забута у тлінні,
Ладанка з хрестиком в мертвій руці.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 