А й справді - як же без води? Без неї не дійшли б сюди... Сюди ми зносимо труди, Переживання, їх плоди, І наших душ, іще сердець... Не скоро прийде нам кінець! :smile:
Передаю йому привіти, Не лиш йому - на цілий світ. Хай яскравіше світло світить, А крила - просяться в політ, Бо зореліт не кожен має, Щоб до зірок собі літать... У слові Правди - крихта раю, Анумо серцем віршувать!!!
Мабуть попробую таки. Увись здіймемось мов птахи.... Але за другий вже захід, Бо нас чекає зореліт. Хоч і не всі, звісно ж, поети Повірять нам у ці куплети. Навіщо - скажуть - нам ті крила, Якщо у нас експрес - МОЗІЛА !
Клас, от не знаю чому та все ж приємно читати ваші вірші, тішать душу, дони безмежно чисті та прозорі сповнені натхнення, піднесення і чудового настрою
А сало я зачаклувала... щось давно я літала Так що через дві хвилини на метлі біля хатини. відкривай скоріше вікна й проти мух знімай вже сітку. на метлі чекай подругу матимеш тоді заслугу.
Чую, чую щось гуде. Мабуть, Новий рік вже йде. Подарунки принесе І буде свято ціле.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Мені сподобався ваш вірш щирістю, відвертістю. Але маю сказати, що на старості років, попри всі негаразди, які в мене бувають, мені не вистачає лише одного: життя без війни у цій країні.