Шановні пані і панове, користувачі нашого сайту.
Я хотів би звернутися до Вас з такого приводу.
Україна багатонаціональна. Її громадяни користуються багатьма мовами. На сході у містах це переважно російська. А чому? Тому що обласні центри - це колишні міста губернського підпорядкування, де на протязі не років, а навіть століть насаджувалася одна російська мова, а інші не те що не використовулися, а навіть заборонялися. Яскравий приклад горезвісний Валуєвський указ, що намагався заборонити українську мову і все пов'язене із нею. Намагався. та не вийшло, українська все ж виявилася переможницею, і зараз це єдина державна мова.
Можливо, колись нею буде користуватися більшість громодян. але зараз російська, особливо на сході, широкорозповсюджена, і ніякими декретами цю проблему водночас не вирішити. Для цього потрібно багато років, а поки ці дві мови ще довго будуть співіснувати, і не треба їм ворогувати, бо крім лиха нічого з цього не буде. Нікому у державі ворожнеча не потрібна, хай усюди царюють мир і злагода. А тепер суть моєї пропозиції. А може не треба ставити на найшому сайті межі між творами українською і російською мовами, особливо, коли вони патріотичні і на користь державі. А тому я вважаю: не треба тримати ці твори у окремих закутках. Хай співіснують, наближують і єднають націю. Єдність усім на користь - вона об'єднує, а розділення часто приводить до образ і непорозумінь.
Я теж усе життя прожив на сході, де переважна більшість містян, користується досі російською, а селяни виключно українськю. З цього приводу ніколи не сваряться, бо усі добре розуміють обидві мови. І повірте, мова, ще не ознака справжнього патріота.
Часто буває і навпаки. І зараз це, як ніколи висвітлилося. Я теж зі сходу і в моєму ужитку, як російська так і українська мови. Вірші і прозу пишу теж двома і, чесно еажучи, не владаний обрати мову для нового твору. Не поет обирає мову, а мова поета. І патріотичні вірші часто складаються російською мовою. Не розумію, що в цьому поганого і чому їх потрібно викреслювати з українського сайту.
Повірте, це ображає. Любов до України не тільки у мові, Давайте не розділятися, а триматися разом, і все у нас буде добре. А завершити я хотів російськомовним віршем, прошу ознаймитись із його змістом і тільки після цього зробити висновки.
Сподіваюсь, вони будуть на користь моїм думкам.
З повагою і надією, Юрій Іванов
УКРАИНЦЫ
В смертный час не теряют лица,
Не дают над собою глумиться -
Украинцы идут до конца,
Потому что они украинцы.
Ни пред кем не склоняют голов,
Враг придёт - до конца будут биться .
Неизбывна к Отчизне любовь -
Потому что они украинцы.-
Сотни лет были аду сродни
Под державной пятой иноземцев.
Но сумели в плену сохранить
Светлый ум и горячее сердце.
Развалилась народов тюрьма,
Поднялись незаглохшие всходы,
Расступилась столетняя тьма,
И забрезжило солнце свободы.
Двадцать лет и три года они
Проживают в свободной державе,
Нелегки возрождения дни
Но ведут к процветанью и славе.
Пусть не всем по душе этот путь ,
Пусть лелеют имперские планы,
Украинцев вовек не вернуть
Под пяту иноземных тиранов.
И напрасно восточный сосед
Захватить наши земли стремится,
Он получит достойный ответ -
В дом не пустят его украинцы.
Устояли под градом свинца,
Отстоят от пришельца границы.
Украинцы идут до конца,
Потому что они украинцы.
Гром победы зажжёт их сердца,
Распахнутся улыбками лица.
Украинцы идут до конца,
Потому что они украинцы.
09.2014
|