Раби системи — хворі душі пекла
Раби системи — хворі душі пекла,
І ті, хто грає в цю бездушну гру, —
То знайте: правда прийде, що не вмеркла,
І крига скресне, змивши нам біду.
З морозами розтануть темні тіні,
Що довго душі сковували в лід;
Не вічна ніч у нашій домовині,
Й стервятника не вічним є політ.
Вовків в погонах знов запруть у стійла,
Людей системи знову скинуть вбік;
І згасне їхня лють оскаженіла,
І стане кращим для простого люду рік.
А ті, що грали нами, — побажаєм смерті,
Щоб кожному — до пекла крізь творця;
А перед пеклом — душі їхні стерті,
І стертий був навік їх вид лиця.
Додав: Maksymovych (Сьогодні )
| Автор: © Микола Максимович
Розміщено на сторінці : Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 10 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Ох, вже ця душа стражденна.
leskiv : Погоджуюся. Життєвий шлях треба обирати самому.