Звиваються стежки за межі горизонту,
Обличчя миготять, зникаючи за мить,
І лиш Твої роки збирають, наче в соти,
Людей собі під стать, з якими легко жить…
Дивлюся навкруги і бачу перспективи,
Відгомін перемог, і Твій щоденний труд,
Не стишуй в вись ноги, не відпускай тятиви,
І дасть Всевишній Бог щедрот Тобі із пуд.
Ти тільки не забудь, коли це все настане,
Що є поблизу ті, хто без усяких мір,
До Тебе просто йдуть, не дивлячись на стани, -
Не золото в житті здіймає нас до зір.
Вітаю з Днем Твоїм усіх, хто Тебе знає,
Адже, поміж метань, Твоя душа – для нас,
Нехай Твій рідний дім Любов не оминає,
Й поменшає питань, яким потрібен час…
|