Хтось приречений бути поетом На землі, що його окриля, І душею літати над степом, Прокладати до Істини шлях, І вдихати життя повногрудо, Власну пристань шукати в імлі, Вчити ближніх, як вірити в чудо На своїй благодатній землі!
Таки болючу правду ви зобразили у цих поетичних рядках... Але не тільки. Також іншу істину ви розкрили, світлу й прекрасну, про прагнення. За зміст (це передусім, але за форму також, бо непогана) - "5".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!