Чт, 21.11.2024, 13:36
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

ДРУГ


Друзів на світі так мало-
                           так мало друзів.
Більшість- це просто зустрічні,
                                а в тій напрузі
буднів строкатих і хвиль
               перемножених в злості...
Треба щоб просто хтось часом
                              заходив у гості,
буде на світі тепліше
                  від доброго слова,
буде душа для душі -
                          ну така лазурова,
бесіда тиха, горняточко чаю
                                    та що ще...?
горнеться серце до друга,
                   мов ходить на прощу.
Хай він одненький у тебе,
                 хто Другом зоветься,
Він і є справжній-сто інших
                           це те, що здається....
Хай він не глиба , без почестей,
                                     всяких заслуг-
Він - незамінний, він справжній
                            простесенький ДРУГ!

Додав: Roksa (31.01.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан
 
Розміщено на сторінці: Вірші про друзів, Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 17182 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 37
avatar
1 Abigel • 02:38, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Прекрасно про дружбу написано, Роксолано! Глибоко, душевно й ніжно!
avatar
2 Abigel • 02:39, 31.01.2012 [Лінк на твір]
55555 !
avatar
6 Roksa • 02:46, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Марієчко, за відгук. Цікаво те, що цей вірш з"явився одночасно з музикою. може тому так "незадиркувато" вийшло. Щасти!
avatar
3 metman17L • 02:40, 31.01.2012 [Лінк на твір]
З плином часу все більше і більше замислюєшся над розуміння цього слова "ДРУГ".... Адже справжні друзі не так часто з'являються у нашому житті, як і ми часто-густо не виправдовуємо сподівань інших (у цьому плані).
avatar
4 Abigel • 02:44, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Так. Бути другом - це не просто спілкуватися з людиною, ходити з нею кудись разом чи ще щось на зразок. Бути другом - це любити, дарувати тепло, розуміння тощо. Це глибока місія душі.
avatar
8 Roksa • 02:52, 31.01.2012 [Лінк на твір]
"Глибока місія душі"- так гарно сказано, Марійко!
avatar
11 metman17L • 02:55, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Нагадали про один мій давній вірш:
У меня был Друг,
В доме моём Радость.
Но внезапно, вдруг…
К нам подкралась Старость.
И мой Друг ушел,
Изменилась Радость.
Мы теперь вдвоем,
Я и моя Старость.
Сидим за столом,
Пьем твою усталость.
Ах, зачем, зачем…
В дом ты мой ворвалась.
avatar
7 Roksa • 02:51, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Ми часом і не підозрюємо, що наш друг так часто - десь зовсім поруч. ДРуг- це відповідально і це просто. Всім бажаю мати справжнього Друга у житті!
avatar
12 metman17L • 02:58, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Хоча, один з друзів, здається, завжди присутній у нашім житті.
Він завжди вірний.
На нього завжди можна покластися.
Він постійно поруч.
avatar
14 Abigel • 02:59, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Це точно. І цей Друг завжди найкращий. І щасливий той, хто це знає й розуміє.
avatar
17 metman17L • 03:03, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Зі слів Григорія Сковороди: Моя самотність відкрила мені небо!
avatar
15 metman17L • 02:59, 31.01.2012 [Лінк на твір]
ЦЕ НАША САМОТНІСТЬ


avatar
19 Abigel • 03:05, 31.01.2012 [Лінк на твір]
До речі, по-своєму гарна світлина.
avatar
20 metman17L • 03:06, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Під назвою : Самотність.
Хоча...
avatar
22 Abigel • 03:10, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Отож бо й є, що хоча... Промінь пролито на деревце)
avatar
23 metman17L • 03:13, 31.01.2012 [Лінк на твір]
То ж воно і є образ самотності, яка колись принесе достойні плоди ))
avatar
25 Roksa • 07:07, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Світлина - філософська: так гарно освітлене променем деревце...але воно не одиноке...самотність і одинокість- це різні речі! Часом, навіть, при присутності багатьох людей- відчуваєш себе самотнім, а часом будучи одиноким- не відчуваєш себе самотнім- цікаві то речі.Одинокість- то страшно! Самотність- це філософія багатогранна!
avatar
У світах самоти ми, мабуть, не одні –
Раптом хтось добре слово промовить мені,
Хтось пришле гарну звістку з далеких світів
І розвіє мій смуток, що в серце забрів.
Хтось молитву промовить за душу мою,
Аби дух мій зміцнився в нелегкім бою,
А як ворог на мене піде із мечем –
В мить останню хтось завжди підставить плече.
Хоч тернисті дороги ведуть крізь життя –
Свою душу лиш вірою зцілюю я,
А ще - Друга словами, що сум прожене
І життя моє світлом осяє земне!
avatar
9 мартин • 02:53, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Часом у нашого друга ,як в зайця буває душа ,
Та вартий корони лева ,кому написали вірша ... 55555 hands up flowers-3 flowers-3 flowers-3
avatar
13 Roksa • 02:58, 31.01.2012 [Лінк на твір]
О так, дуг вартий більшого ніж корона- дружби! Дякую, Романе!
avatar
10 Roksa • 02:53, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Наталко! Зігрілася до Твоїх рядків! yes
avatar
16 Roksa • 03:01, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Друзі мої, за відгуки, за слово добре! Всім вам запашного чаю з липою та чебрицем! Теплої ночі, солодких снів, нових віршів,- а я біжу із сайту вже! Па! :)
avatar
18 metman17L • 03:04, 31.01.2012 [Лінк на твір]
За чай особлива подяка :)
avatar
Простягаєш до мене душу? Та вона й так до мене лине –
Крізь пустелі світів облудних, крізь холодне світіння зір.
І щомиті ця рідність дужча і зростає вона невпинно,
Це подібне на справжнє чудо, хочеш вір в це, а хочеш – не вір.
Простягаєш до мене крила? Я тепло їх давно відчуваю
На розхрещенні зим і весен, у холодних обіймах снів.
Моїм крилам так треба сили, щоб у небо літать безкрає,
Простягни мені душу й скресне лід зневіри, що жив у мені!
Я над прірвою знов зависла, зроблю крок – і усе скінчиться,
Або, може, злечу у небо, потону в нім чи розіб'юсь.
Лиш ти знаєш, що я ненавмисно зазираю до віч блискавицям,
Я піти не бажаю насправді – тільки пробую силу свою...

Простягни мені свою душу, простягни мені свої крила! yes
avatar
27 Roksa • 08:08, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Випрубовуєм сили духу, зазираєм до віч блискавицям,
розриваєм шатро прозоре, що ледь- ледь розділило нас!
Я вже бачу тебе крізь зорі...впізнаю я тебе посестрице
щось єднає нас ще із давен...чи життя минулого глас?
Чи стежини що ми сходили, чи те небо, що ми розписали
злетом вільним на срібних крилах, загубивши у танці перо.
Пам"ятаєш як ти носила з Оріону в долонях роси?
Ми вмивались і ми ставали на одне із тобою ядро.
Виростали мечі стожалі...виривали ми іх із корінням
і тримали в руці прозорій від насунання темних хмар.
Я зірвала свої коралі з білошиї за Божим велінням
і засіяла в чорноземку щоб ізходив із них стожар.
Щоб нам було хоч трохи світло над Землею, котра у зневірі
і в безвір"Ї своїм глибокім коротала вузенький шлях.
Зустрічалися люди добрі- зустрічалися люди, мов звірі.
Ми тримались тоді за руки, але став неминучим крах.
Бо ж земного тяжіння глупість затягнула на саме днище,
(чи літати було б мабуть вище..? чи й зовсім не торкатись гір?)
Але й досі іще той вітер, що розбурхав нас - в серці свище...
Простягаєм отерплі крила і нагострюєм голий зір...
Я вже бачу тебе крізь терни, впізнаю я тебе посестрице...
щось єднає нас ще із давен- то, напевно, минулого глас!
дотягаю до тебе крила і душею вібрую...сниться?
Це нам сниться чи це насправді? Нас поглинув біжучий час...
avatar
Знов над світом летять комети, догорають яскраві зорі,
Запорошує попелом Вічність наші, Мила, з тобою сліди.
Так вже сталося, дух Поета ми несем крізь життя простори,
Зазираючи в неба вічі і рятуючи світ від біди.
Що єднає нас? я не знаю, рідне щось аж до болю в скронях,
Незбагненне таке й шалене, недосяжне, немов міраж.
Ти жагою з глибин зринаєш, коли місяць у небі вповні,
Ти наповнюєш мої вени, коли йду я на новий віраж.
Дотуляються наші крила, коли в маревах линем в небо,
І пульсують в надриві душі так подібно, немов одна.
Що за дивна штовхає сила цілу вічність мене до тебе
І зростає щомиті дужче, і п'янить серце, мов з вина?...
Ми за руки завжди тримались, розривали тенета скверни,
Ми ходили завжди по грані і дивились до віч смертям,
Всі гріхи ми Землі прощали, засіваючи добрі зерна,
Ми любов'ю зціляли рани, підіймаючи правди стяг...

Це нам снилось чи це насправді? Нам повість все колись Оріон...
avatar
24 Did • 03:19, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Гарний вірш, Роксолано, - кожне слово зважене та вивірене, кожен рядочок у ньому змістовний, а не порожній і німий.
up yes
avatar
26 Roksa • 07:12, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Радію Вашому коментареві, Вікторе! Приємно, що вірш вдався! Щасти Вам! yes
avatar
з поверненням!!!!!!!!

83 83 83 hands
avatar
33 Roksa • 00:56, 01.02.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Наталочко, за чудове прийняття! Вдихаю квіти...! yes
avatar
30 Asedo1949 • 14:14, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Перш за все хочу засвідчити вам, що дуже рада вас знову чути і бачити. Вірш просто казка читаю і перечитую. Браво!!! respect hands hands hands
avatar
34 Roksa • 00:57, 01.02.2012 [Лінк на твір]
І я рада, п. Катрусю! Навіть і не думала, що інтер простір, може мене так затягнути- та попри все я тут відчуваю рідність душ! Дякую і Вам!
avatar
31 maja • 14:30, 31.01.2012 [Лінк на твір]
Читаючи Ваші вірші здається що у Вас має бути багато друзів. up
avatar
35 Roksa • 00:57, 01.02.2012 [Лінк на твір]
Так, Світланко! Також так думаю! Дякую Вам сердечно!
avatar
Так,вірш дуже гарний. hands hands up
avatar
36 Roksa • 00:58, 01.02.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Галинко! Щасти! yes
avatar
37 укран • 23:14, 17.05.2012 [Лінк на твір]
За дружбу 55555
Коло ваших друзів, нехай і вузьке повинно цінувати Вас


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz