У мене був сон: я розмовляла з Ангелом (уяви собі—такий впертий рудий Ангел, Ангел-бешкетник). Він нервував, сіпався, ходив туди-сюди, заклавши крила за спину.А потім навіть почав кричати на мене, змушуючи показати йому Кохання. Я дивувалася: невже Ангел такий нещасний, невже він ніколи (за цілу вічність) не пізнав Кохання? Навіть там, у Раю?
Я стояла перед рудим Ангелом серед білих пухких хмаринок, схожих на солодку вату, і не вміла показати йому Кохання. Я мовчала, а про себе думала: «Єдине Кохання, яке я знаю, живе у моєму серці, та показати його неможливо». Ангел лукаво усміхнувся і підійшов ближче. Мені стало моторошно. Я зрозуміла: він прочитав мої думки. Рудий вирвав зі свого крила пір’їну і роздер мені груди. Болю я не відчувала, лише побачила яскраве полум’я, що полилося з рани. Ангел взяв на крила моє серце. Воно було прекрасне – обрамлене чудовим м’яким світлом, від якого не стомлювалося око, тріпотіло на білих ангельських крилах, ніжне та беззахисне.
Ангел був задоволений. Здавалося, він зовсім забув про мене. Він грався моїм серцем, танцюючи у захопленні. А мені стало сумно. По щоках покотилися сльози.Рудий стрепенувся, подивився здивовано, раптом згадавши про мою присутність. Мабуть Ангел також вмів співчувати людським сльозам, бо він турботливо схилив до мене свою смішну руду голову, та запитав, чому я плачу.
n Ангеле, -сказала я,- ти повернеш мені серце?;
n Проси, що хочеш взамін на своє серце, і я це тобі дам, але Кохання я повинен залишити—воно є метою моїх давніх пошуків. Кохання знайти дуже важко, – відповів мені Ангел;
n Ні! Якщо так, то мені нічого не треба, все-одно я помру.
n Помреш? Але чому? Тому що в тебе більше немає серця?
n Ні, рудий Ангеле. Тому що у мене більше немає Кохання.
Другие материалы по теме
|