Відшуміли літні зливи Дощем теплим, грозовим, Хоч калюжі-негативи Відображенням мутним Ще увагу привертають Непосидів-школярів... Вітер думи розганяє З сивих скронь учителів. Вересневий дзвін лунає Над Добросином-селом, Дзвоник учнів закликає Сісти за шкільним столом, Де скарбниця знань дитячих, Де наук твердий граніт, Де вогонь сердець гарячий Й перші сходинки у світ. Відкриває вона двері Й просить нас уклінно Вчитись в благо України Чесно і сумлінно.
прочитавши згадав свої шкільні звоники..............( навіть сумно стало )............Коли прочитав назву вірша то подкмав що вірш буде якись трошки дитячий.......але я помилявся............................браво і тримайте в такомуж дусі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")