Впускаючи тебе під свою шкіру... Я набуваю нових рис життя... І чи то спогадом чи дрібним самим ділом... Малюю впевненість у твоїм серці я... Зі мною не ілюзію творити... Зі мною дихати життям тут поміж трав... Зі мною не небес тобі хотіти... А на землі творити майбуття... Бо разом будням зовсім іншим бути... Бо лиш тоді щедрить тобі життя, коли без маски маєш з ким творити... Коли здійснилось щире прийняття... Як простір спільний стане благодатним... Незліченим підніметься врожай... І простір стане для Життя придатний... Коли Життям наповнивсь кожен сам! І лиш тоді єднання вдвох є мудрим... Щасливим, радісним і водночас простим... Там в спільності не вносять холод будні... Там вміють танцювати під дощем!..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 