|
|
ВІРШІ ПОЕТІВ що не в "АНУМО"
| |
| natalka7474
♀
| Date: Пт, 07.02.2014, 15:06 | Message # 1 |
|
| 
У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пт, 07.02.2014, 18:28 |
|
|
|
|
| natalka7474
♀
| Date: Пт, 07.02.2014, 15:07 | Message # 2 |
|
| Мирослав Вересюк
Гадаєш ти мене образив,
коли бандерівцем назвав?
Скажу тобі на це одразу –
Я ним не був! Тепер вже став!
Сприймаю це, як нагороду!
Звання, присвоєне за те,
Що сином став свого народу,
Любові почуття святе!
Люблю безмежно рідний край,
Цю чарівну, магічну мову,
Дарований Всевишнім рай,
Красу дівочу чорноброву.
Люблю за щедрість і за спів,
Шалені ночі солов’їні,
Коли бракує навіть слів,
Освідчитися Україні!
А ти мене за цю любов
Оскаженіло ненавидиш.
Не я до тебе! Ти прийшов,
На мою землю і тут гидиш!
Іди подальше від гріха,
Моє терпіння не безмежне.
Нехай святиться у віках
В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пт, 07.02.2014, 18:27 |
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пт, 22.08.2014, 21:09 | Message # 3 |
|
| Життя біжить так швидко , що ми часом не
встигаємо оглядатись назад .Біжимо , щось шукаємо , щось втрачаємо
, і згодомчи не кожному хоч раз в житті приходить розчарування , часом таке страшне , що
хочеться скласти руки
і померти . Психологічно слабкі , або психологічно змученілюди так часто поступають. Замість того щоб боротися
до кінця , не втрачатинадію що все зміниться , і самому нічого не робити для цього , вони просто
самовільно
покидають життя , поповнюючи різним чином самогубство . В кожнійситуації є вихід , навіть тоді коли здається
нема для кого житии , і всевтрачено , чи у невзаємній любові , чи тоді коли мати втрачає все – і чоловіка
, і
батьків і дітей , але ми забуваємо завжди , не ми собі життя створили і ненам його відбирати . І тут мені ,
особливо у важкі дні і години приходить надумку одна поезія . Перечитуючи її вже вкотре , я розумію силу слова ,і
те щовона може зробити у важкий час , мені ця сила слова дає наснагу далі житии ,
боротися і шукати виходу у безвихідній ситуації.
Леонід Талалай
Що залишиться ?
А що залишиться на потім ,
Якщо вогонь дотліє ?
Ти скажеш : «Тільки попіл?...»
А я скажу : «Надія …»
Скільки мужності і сили в таких простих словах . Геніально , просто ,тонко і коротко !
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пт, 22.08.2014, 21:12 | Message # 4 |
|
| Часто недосказаність , недовершеність ,
недомовленість , каже більше ніж самі слова . Домисел в поезії , є чи не
основним елементом захолення словом ,яке навіть недоказавши каже про все. Часом ми бажаємо сказати все ,
пояснюємо впоезії , але чи це треба … Художній зміст це часом та недовершена
недосказаність , яка потрібна в
дану хвилину , яка захоплює щоб і ми щосьтворили , стає нам взірцем великого творення великих людей .
Леонід Талалай
Тремтіла рука
Хотілося випити
Все до краплини ,
А більше розхлюпав
І розплескав …
І чаша – не вина ,
І доля – не вина ,
Це просто від щастя
Тремтіла рука .
Здається ні про що , а одночасно і про все…
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Сб, 23.08.2014, 20:12 | Message # 5 |
|
| Мене
часто питають , в тебе не українська фамілія ,
який ти українець . Мене мама багато навчала , вона знала
що мій батьколатиш , а мама українка , то я мушу вибирати собі націю . Вона мене багато
возила по Латвії , по
Україні , щоб я сам , без тиску собі вибрав націю . (хоча батька я втратив у чотири з половиною років ). І я
вирішив – я будуукраїнцем ( і для того , щоб ніхто мені не тикав фамілію , якою я горджуся , а
не приховую за
псевдонімом , і не тому , що я не люблю свою другу батьківщину ,а тому що підкреслюю , я живу на Україні ,
розмовляють тільки по українські імій псевдонім тільки – УКРАЇНЕЦЬ) . Бо я вважаю , якщо ти УКРАЇНЕЦЬ – то
мусишговорити тільки українською ( вдома будь якою мовою ) , але для того щоб
підкреслити свою національну
приналежність ,для того щоб краще любити своюземлю , кожен хто живе на цій землі , мусить вивчити цю мову ,
на Україні – цеукраїнська мова . Даремно кажуть донецькі , харківські і інші люди в російсько
мовних областях ,
оправдуючись що вони не знають української мови , а я кажу –якщо б захотіли відчути себе справжніми
українцями – вивчили б мову ,розмовляли з іншими , лише на УКРАЇНСЬКІЙ мові , підкреслюючи те що вони їдять
український хліб , вони пють українську воду , і МУСЯТЬ ВИВЧИТИ – УКРАЇНСЬКУМОВУ . Відчуття національної
ідентичності починається із вивчення мови тоїкраїни де ти живеш ! Бо по інакшому , я тих хто не хоче вчити
української мовина Україні , називаю просто заблуканими людьми на території України , і якщо б
вони вивчили
українську мову , то захищали б на сході Україну , а то вбільшості випадків , люди з інших областей захищають
людей сходу , які частопросто НЕ ХОЧУТЬ ВЧИТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ! Нехай вчитуються в наступні рядки
Микола Адаменко
Жива вода .
Я знаю : мова мамина –свята
,
В ній вічний незнищенний дух свободи ,
Її плекали розум і вуста
Мільйонів .Це жива вода народу .
Її зневажить – зрадити народ ,
Який до сонця зводився крізь муки ,
Це – забруднити плеса наших вод ,
Це – потоптати материнські руки ,
Які нас від напастей берегли ,
Останню дрібку хліба віддавали ,
Щоб ми нівроку дужими були
Й матусиних пісень не забували .
Зневажить мову мамину
- біда ,
Котра пустими зробить наші душі ,
І ми нащадкам можем передать
Лиш те , що корені калині сушить .
Зневажить мову - зрадити
себе
( А зрадників хто може поважати? ) ,
І стане чорним небо
голубе ,
Вмиратиме у муках рідна мати .
Слава
Україні , слава всім українцям , які кажуть по українськи , думають по
українськи і живуть як істинні українці
– в боротьбі за свою землю , на кожномукроці рідної землі ! Героям СЛАВА ! 16.08.2014 15:16:29
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Сб, 23.08.2014, 20:15 | Message # 6 |
|
| Навколо тільки чути – вбивають
російську мову . А що насправді – то в попелі , стоптана , лежить українська
мова ,
мова землі України . Не може людина їсти на Україні російський хліб ,якщо так – то тут буде Росія . Але якщо на
Україні живеш , хочеш тут постійнооселитись , то значить де б не був , завжди їж тільки український хліб , а по
українськи навчитись говорити – просто ліньки , значить така людина буде наУкраїні , або чужинцем , або
лінивцем , або ще гірше – завжди ворогом , п’ятоюколоною.
ОЛЕНА ГАЛЕТА
Пречиста Діво Мово
Із пуп’янка долонь викохується слово ,
Беззвучне і гучне , з роси , з води й сльози .
Молись за нас , молись , Пречиста Рідна Мово ,
Народжена з пшениць і щедрої лози .
Чи вже воскрес твій син , велика наша Мати ,
Із трьох віків воскрес , із трьох тисячоліть ?
За нього помолись – за той народ розпятий ,
Що перед вівтарем навколішки стоїть
Не геній , не пророк , не світоч чи Месія –
Прийшов твій блудний син спокутувати гріх .
Твій голос у душі священну віру сіє ,
Твій погляд очища від пороху доріг .
Єдина і свята , Пречиста Діво Мово ,
У полум’ї свічок прийди в пусті серця ,
Навчи молитись нас блакитно й калиново ,
Навчи чудовних слів , яким нема кінця .
Минув Великий Піст , і срібний дзвін голосить :
Душа твоя жива , хоч знята із хреста .
Народ до тебе йде , любові дар приносить ,
Молись за нас , молись , велична і проста .
Говорити
по українськи – це думати як українець.! Помолимось по українськи ! І нас почує
Бог!
20.08.2014
17:40:26
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пн, 25.08.2014, 09:04 | Message # 7 |
|
| Сибірський
біль України , пережити йому довелось , не згубив в душі він людини , жити
важко йому довелось ,
переміг ворогів , і щоднини -= він молився лише Україні=бо України вільний він син (думка про Миколу
Самійленка).Політвязень таборів ,пережив всі болі людини , будучи серед зеків , він зберіг українське слово в
душі
, не згубивши честь українськогонаціоналіста .
МИКОЛА
САМІЙЛЕНКО ,
Думка
Тне життя мене сумовите ,
І нікого вже не виню.
Мрію , Вкраїно віку дожити
Хоч поблизу твого вогню.
Сплесни хвилею Дніпре буйний ,
Виглянь , Говерло , навдибки стань –
Поможіть мені – маю
бути !
Серцем линути в ранню – рань ,
В сорок п’ятого літа повені
Надслухаю весняний грім.
Хоч до тебе ще , Україно ,
Хтозна може , і не дійду .
І не знаю куди я діну
Думку , що вижила і в чаду ,
Щось примариться , хтось приситься ,
Хто і що там , а їй своє :
Думка – не мигавка – блискавиця ,
Грім – полохає , блискавка – бє !
Хай і шалену , Вкраїно , а ти її
Не приспи , не завдай як хотя –
З потойсвіття я ніс її Києву
Для нового твого життя.
17.04.1962.рудня «Акчатау»
Нестандартне
життя , таборові думки , і нестандартна поезія , написана душею , виплекана в
важких умовах
життя , і ніби заклик вкожному слові – НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙСЯ ! 21.08.2014 19:42:47
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Ср, 27.08.2014, 14:05 | Message # 8 |
|
| ------------------------
Ми звикли до класичної поезії , і
коли хтось із авторів , напише щось таке незвичне , всі мовчать – можливо це
новаторство !. Сьогодні критикуєш , а завтра критикує мий буде класиком , алечи класиків можна критикувати ?
Критикувати можна всіх, особливо коли пише вкрасивих формах , красиві класичні фрази –але не має ніякого
змісту , аж відтої класики плюватися хочеться . Ніби стоїть така задуха в цих пахучих
принадних класичних словах
, що аж жах стає . А може краще щоб понеслася думка, змістовна , і можливо вона сьогодні ще не знайшла ні
рими ні форми , алезавтра , вона одужає швидше , бо шукає змісту не в хисті і в старих формах , а
щось нового ,
небаченого і ще непочутого . А вам так хочеться ?
ЮРКО ПОЗАЯК
Є в крота очі ,
Але він не бачить .
Є в мене щастя ,
Але собаче .
Щастя собаче
Зле і жорстоке :
Прокушене горло ,
Порвані боки .
Щастя собаче –
Зла нагорода :
Зуби голодні ,
Бездомна свобода.
Як повний місяць
На землю світить ,
Мені від щастя
Хочеться вити .
Сказано
просто від душі , але як правдиво , який зміст , яка правда , спробуймо і ми
колись … Не по класичному …
22.08.2014
17:50:36
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Нд, 31.08.2014, 15:48 | Message # 9 |
|
| Часто
поет має передчуття що щось станеться , напише , ніби пророк , а може справді ,
справжні поети –
пророки , вміють бачити час і життя що чекає попереду ,відчуває все серцем , а може на поета сходять думки із
небес і тому він так вмієписати . А може хтось вже пророкує нам майбутнє , агов – скажіть що нас чекає
?!
СЕМЕН ЛИБОНЬ
нонсенснітниця-24
Надії матерів
Зжирає клан
Суботній окупант –
Із жиру план .
Надійний материк –
Скорботи океан
Рик –
Ан – 24.
Чи
не відчутні деякі передчуття , а вірш надрукований 1991 році… 22.08.2014 18:08:16
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Нд, 31.08.2014, 15:57 | Message # 10 |
|
| Є
автори яких хочеться читати і читати , перечитувати тисячі разів кожен рядок .
Навіть в часу найбільшого
комуністичного застою , вони могли написати таке , щоаж в душі гуло , новими почуттями і відчуттями , якоюсь
наснагою створюватищось нове , оновлюватися життям . І даремно в душі тодішньої держави лише були
мрії – як
захопити побільше світу , але це не перешкоджало творцям слова ,надихати людей на інше обєднання . во імя
справжньої любові , дружби не зарадислужіння липовій державі , і рабському народу , а тому , видуманому
народові , ітій державі ідеальній , ідейній , світлій і справді новій . Це було важко , і
один з таких поетів
Олесь Доріченко.
Було …минуло…утекло…
Було – і в часі розчинилось ,
В літах минулих загубилось
І тільки серце обпекло .
А течії ж бо не спинить ,
І тільки жаль,
І тільки смуток ,
І тільки в грудях щось щемить ,
Немов не всі гріхи спокуто.
Чекаємо
народження любові. Та не шукай – вона завжди з тобою…23.08.2014 10:09:28
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пн, 01.09.2014, 10:20 | Message # 11 |
|
| Справжні
вірші заставляють думати .Здається тільки думка прозвучала і вмовкла . Та ні
–справжнє слово ще довго
звучить в душі , ніби відзвук справжнього життя , нібитепло узимку , ніби надія коли йде війна , ніби відчуття що
вже не живеш . авоно приходить – щоб озвучити усе що в серці накипіло , усе що болить , усе що
з почуття
перейшло у слово , усе чим душа ще жива , усе чим це життя відчуваєш, і може лише слово залишилося , а ти
відчуваєш – живеш у слові . може таке ненапишеш ніколи , може не зможеш піднятися до його вершини . але ти з
ним живеш, і ти з ним в душі співпрацюєш , і воно тебе піднімає все вище у гору , щоб
бачити себе і оцінити у
правді , а не піднятися і знущатися з інших , бо цеправда , яка не заздрісна , яка не лиха , яка говорить і не
мовчить , часоммовчки страждає , але живе і пропонує тобі замислитися словом життя , і зрозуміючи
себе ,
допомогти іншим жити і переживати це слово у житті.
ОЛЕСЬ ДОРІЧЕНКО
РОЗДУМИ
за Сапрмурадом Овезбердиєвим
1.
Коли життя ти пісні подаруєш ,
Своє їй серце віддаси сповна ,
То помирать спокійно можеш – чуєш ! –
Твоє життя у пісні пролуна .
2.
Біль , що завдав негідник , --
Ще не біль .
Ворожа рана –
Це іще не рана .
А друг образить –
Мов на рану сіль.
І кров ячить нестерпно так , багряно !..
3.
Дві жінки у душі моїй живуть :
Промінна істина – і каламутна лжа .
Коли я першу намагаюсь осягнуть –
Підставить ногу друга поспіша .
4.
Поганим чи хорошим можеш бути –
Чи ненависть здобудеш , чи любов ,
Та по слідах , що ти залишиши , люди
Дізнаються , яким ти справді був.
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Вт, 02.09.2014, 19:47 | Message # 12 |
|
| ----------------------------
Під якими ми б знаменами не жили , які нас орди б не хотіли скорити , ми повинні жити й нескорятись , й боротися
проти зла завжди , нам прапор лише свій нести . Це прапор – правди , волі і свободи , цей прапор бажання добра
в боротьбі , це прапор які мають народи , це прапор завжди рідної землі , це святість і сила наших трудів , це сила
могутності нашої землі , яка ніколи не загине , чи ми малі чи великі , бо земля вічна , коли люди її бережуть , хоч
важко , вона часом вимагає крові і поту , вона чекає вірності серця , і вільної душі , але земля – це ми , наші батьки
які лежать у ній , це все ми – бо це наша земля !
ОЛЕСЬ ДОРІЧЕНКО
БЛАГОСЛОВЕН БУДЬ , КРАЮ ДОРОГИЙ
Благословен будь , краю дорогий
За сміх дітей , за прадідів могили ,
За ці круті дніпровські береги ,
Яких ні час , ні орди не скорили .
Благословен – за тихі путівці ,
За стежку ту від батьківської хати ,
Яка не дасть звернуть на манівці ,
Й до берега чужинського пристати .
Благословен – за траси гомінкі ,
За білий слід , що літаки лишають ,
За ті тополі вдалині стрункі ,
Які мене в дорогу проводжають .
Благословен – за чисте джерело ,
З якого нам черпати свіжу силу ,
За нездоланне наше знамено ,
Яке у битвах кровю ми зросили .
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Ср, 03.09.2014, 20:00 | Message # 13 |
|
| Людина
повинна відчувати час в якому живе , а творча людина ще вміти написати так ,
щоб було це всім
зрозуміло .Важко сприймати життя не так як всі , але мабутьтому не всі стають творцями . Одні вміють так
заспівати , що серце починаєспівати , один бачить такі картини , що сам взяв би пензель і творив , і інший
вирізьблює такі скульптури , що здається що час застигає під його різцем. Аслово – ніби найлегше що має
людина , вона розмовляє ним щодень , вонарозповідає ним , вона живе самим словом , і чомусь паплюжить мову ,
засмічуєйого незвикло поганими словами , прокляттями , не хочу народитися з правдивим
словом , змістом
прекрасних думок , слів , незбагненно засвоєними уроками щоподають нам в своїх творах творці.
МИКОЛА
САМІЙЛЕНКО
ВІДРОДЖЕННЯ
голодуючим студентам
на площі жовтневої революції в Києві
Людина народилася не враз ,
І не відразу здобулася істин .
Їси , щоб жити , друже ,- все гаразд !
І сором жить – лише на те , щоб їсти .
Глинуло свинство Рим , Москву брудну –
Ісус повстав супроти того страху !
Звіздою чин його в віки сяйнув !
Не збочуймо з осяяного шляху !
Усе , що буде з нами й після нас ,
Ми вже пережили . Та не збагнули .
І тільки хто душею ще не згас ,
Зберіг в собі , як полум’я , минуле .
Свобода – над усе ! І то дарма ,
Що час багато в чім не догодив нам .
Нічого в світі вищого нема –
Як а свободі роджена людина .
Не все й завжди залежало від нас .
Будь на столі хліб-солі хоч і мало ,
Вітаю чин ваш у буремний час !
Вдроджуймось , на чім би вже не стало !
16.10.1990.Київ.
Якщо
після падіння нема відродження , то породжений хаосом падіння буде все життя ,
а що робити народові в
якого немає відродження , коли він спить і не можепрокинутись , агов люди – ПРОКИНЬТЕСЯ !24.08.2014 13:41:39
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 04.09.2014, 18:11 | Message # 14 |
|
| Мені
попалася дуже цікава збірочка дуже цікавого автора , напевно одного з перших ,
де рима як кажуть ,
глибоко захована , часто знаходиться десь посередині слова, часто її потрібно шукати , але завжди читається
цікаво , нестандартно ,своєрідно . Шкода що збірку Богдана Залізняка я маю тільки одну , яка
називається «Із
сином за руку», можливо хтось десь має ще якісь збірочки , то бможе і надрукував для інших десь… Не знаю чого ,
але його як багатьох цікавих поетів, зовсім ніде не рекламують , а він напевно сам , або не має коштів , або
відійшов від творчості , але йогозбірок , і навіть згадок про нього ніде не зустрічаю, але вважаю що на його
творчості можна і треба повчитися , щоб краще збагнути , як я називаю «пригодислів у реченнях і фразах» . Я
постараюся і далі друкувати його цікаві вірші , вяких і зміст , і цікаві словосполучення , а саме головне – завжди
патріотичність , і наука як бути людиною і правильно любити життя .
БОГДАН ЗАЛІЗНЯК
Ода вісімдесят шостого
Совість – дзеркало людини ,
не задивлене у себе ,
совість – нитка над водою :
йди по ній , не бійсь нічого .
Рід по духу – безпомильний :
він без совісті – ніщо
.
Розкрива дитина кригу –
суті корінь осягає .
Дай нам , світе , сили духа –
говорити тільки Правду ,
мати в собі невмолимість
до краси і чистоти
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пт, 05.09.2014, 20:12 | Message # 15 |
|
| Багато дітей
вивчає рідну мову на вулиці ,а дехто може чує погані слова і дома , материться
, і все , неправильно .
Можливо це правильна мова і нам треба всім материтись ,вважати що ти говорить добре і правильно , а решта ,
хто культурний ,старається вивчати і говорити чистою літературною мовою . Але мені часто
мовники по школах
кажуть , що до сих пір , в державі не ведуться справжнідослідження української мови , і є багато спірних питань ,
в основномуперебираємо старі ще совєтьські українські правила , а свої ніяк не можемо
добре скомпонувати , ось
тому і мабуть вулична мова , матюки і тюремна мова ,досі є захопленням в молоді , яка і не збирається відчути
себе українцем інавчитися правильно розмовляти.
ВІКТОР
ВАСИЛЕЦЬ
Недобрий залишає слід
В житті брутальне
слово .
І я , немов громовідвід ,
Його виводжу з мови .
Вже до цієї ролі звик ,
Гашу злобливість в венах ,
Стає привітнішим слівник
І більш пісенним.
Друкую так як є , і чому тут написано «слівник» , а не
словник , і це описка , не знаю , але … можливо такий задум
автора …24.08.201420:32:57
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
|
|
|
