ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Сб, 23.11.2024, 11:43
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
Модератор форуму: virchi  
ВІРШІ ПОЕТІВ що не в "АНУМО"
karas    Date: Чт, 02.10.2014, 18:41 | Message # 31
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Життя
– це воля боротьба , так постійно співає душа . життя – це печаль і постійно
жаль -, не доїв , не догриз , в

чужу хату не вліз… Може і так думає тіло … Зчужого краю – рідний не збудуєш , а постійно мовчати – душу

зруйнуєш .  І так вчать , вчать … А ніяких успіхів немає, душа будує – а тіло руйнує , душа здобуває, а тіло губить,

шукаєш ,блукаєш –а чи є десь краще ніж дома … Не знаєш , не відчуєш , хто на чужий хліб полює ,
за власну

душу забуває , багато лиш бреше і обіцяє…

                    ЛІДІЯ
ШЕВЕЛО

                            ***
Нічого , звісно , не зримуєш ,

Як в рідній хаті не веснуєш ,

Земля не стелиться під ноги ,

Не колють очі обологи ,

І не напнута тятива ,

Щоб в Кривду вцілила стріла .

Як в грізну пору думка спить ,

І нікуди тобі спішить .

Як Воля , ідучи із герця ,

Із твого не нап’ється серця.

Не
личить спати , коли треба воювати . І треба далі йти , щоб волю в перемогу донести
.01.09.2014 12:15:13


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пт, 03.10.2014, 19:10 | Message # 32
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Ніколи
зупинитися не пізно , звернути з дороги руїн , тут близкавиці долі грізні,
правди збирається загін, безмежне

сонце неозоре , ліси , поля , ріки і гори ,моя земля вже чує волю, з вітрами разом вється в полі, щоб зруйнувати

буряни ,волю чекай , і волю жди , світи життям завжди весняно , будуй життя ще
полумяно, бо ждуть тебе поле й

ріка , щоб булла вільною душа …(імітаціяжиття,01.09.2014 12:35:11)

На
роздоріжжі ми постійно , шукаємо нових здобутків , у сумнівах життя постійно ,
бо вороги навколо люті

…(зупинка,01.09.2014 12:36:14)

   ЛІДІЯ
ШЕВЕЛО

           ***
Вже кривда дише мені в спину ,

Ще крок – і перейме дорогу ,

І я волаю на підмогу

Лунку і ясночолу зміну.

Вона ж стоїть на перехресті

Не сходжених іще доріг ,

Де Воля затрубила в ріг

Й жадає гарту , віри , чесні …

Що власна кривда , хоч й гірка ,

Коли відбір іде суворий ,

Ще й привселюдний , доказовий ,

Настільки молодість стійка.

Важкий
шлях , часто недолугий , шукай собі правду в друзі , а любов в
подруги…01.09.2014 12:41:37


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пн, 06.10.2014, 19:57 | Message # 33
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Землячка моєї мами ( з Хирова ,
Старосамбірського району), людина яка постійна у пошуку ( таку я знав її
раніше) ,

з нею грав у шахи , хоча вона сильна шахістка , почала себе шукати впоезії , згодом… Далі що тепер вона робить

маю мало відомостей , навіть вінтернеті дуже мало , десь далі шукає . Може це правильно , бо коли шукаєш , то

знайдеш правильний шлях , може це і буде довго … Шкода , хотілось би щепоспілкуватися , але не маю

відомостей про неї…

ЯРИНА
СЕНЧИШИН

***

До мене смерть
приходила у сні ,

І на її очах я помирала ,

 А темінь дивні
відчуття вбирала,

Щоб потім передати їх мені .

Немов пелюстка , я була легка ,

Лиш болісно переривався подих ,

А у зіницях тліли сум і подив :

Невже це смерть , невже вона така ?.
.
Шукала кисню, майже несвідомо ,

А спокій зник … О Боже , я ж бо грішна .

Пекли неждані , наче сніг торішній ,

Страх і цікавість перед невідомим …

Кажуть
людину можна розгадати по її словах , бо в них можна прочитати її вчинки , а не
те що її характер ,

відчути серце , але чи всім це вдається …02.09.2014 8:29:02


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пн, 06.10.2014, 20:00 | Message # 34
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Чи
кожний поет , той хто почуває і відчуває себе людиною , повинен кланятися злу .
Багато поетів кланялися

совєтам , оспівували ідола Леніна , а хто ще ранішеСталіна … Чи всі могли бути дисидентами , політвязнями … Але

якби всіпротистояли злу , і не кланялися ідолам , що б тоді було … і чи можливо таке
ідеальне суспільство . Мабуть

в ідеалі – ні , але до цього треба іти . Людинаслабка , але це не означає що треба кланятися злу , чи не легше

писати вшухляду , і бути героєм як Стус … Можливо , я таким не став , можливо мій
талант пригасили , але мою

волю не вбили , бо я читав Шевченка , не так як намказали , а так як він справді писав .

ІВАН
ДРАЧ

В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ

Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема ,

Застиг від холоду , ледь лапками він меле ,

Крилята задубілі не здійма

І тихо й тоскно дивиться на мене .

Беру його із затінку , кладу

На щире сонце – в затишок осоння .

Джмелями літаки собі гудуть ,

 і джміль до них гуде
собі спросоння .

Я потім забуваю про джмеля .

А він нагрівся , з рукава стартує ,

Та щось йому така важка земля ,

Та вітер ним , підраненим , гордує .

На ньому светрик чорно –золотий ,

У нього груди ніжні , щирозолоті .

--Лети ,-- шепчу йому , -- лети , лети  ,

Бо нам життя не в льоді , а в польоті !

Вже полудень . Аж чую – джміль гуде .

Куди там тому грому- бомбовозу…

Розправив крила , розігрівся день ,

Летить джмелем назустріч зимі й морозу …

А
джміль – борець , дарма комуни холодна туча, дарма ці непідйомні кручі,в борні
здобудемо ми день , бо сила з

нами є , ми сильні люди на землі !02.09.20149:54:30


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Вт, 07.10.2014, 08:20 | Message # 35
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Часто
треба просто навчитись говорити . Хто говорить брехню – той сичить як змія , бо
брехня жалить душі ,

отруює кожне слово . Ми це вже частково пройшли , та щелишилося в повсякденному житті навчитися говорити

правду , а ми ще досі мовчимо. Бо так нас навчили батьки , мені так само казали – мовчи , або говори часто

мовчазністю своєю . А треба говорити словом що трудиться в душах і творитьновий час для кожного , щоб люди

не тільки сподівалися про виповнення правди всправах , а самі творили правду у своїх ділах . Не мовчи , скажи ,

чого мовчиш досі!!!

                                                                      
ВАСИЛЬ    ЦІЛИЙ

                                                                                ***

«Зайвого , дивись , не говори» , -

Матері з дитинства научали .

Білі дні , як білі коні мчали ,

 Страх котивсь , мов
камінь із гори .

Вірили , бо знають матері ,

Як ми всі на білий світ зявились …

Що до нас на цій землі творилось ?

Що там відбувалось нагорі ?

Чули збоку : « Не кажи дурниць …»

Як ішли від рідного порога –

Страх з собою брали у дорогу .

Перед страхом падали ми ниць .

І старались  , аж
росли горби ,

Протирати стежечку коліньми .

Передать новому поколінню

І тверді коліна , і лоби .

Як же нині злинути у вись ,

Рідну землю не давить коліньми ?

Перемиті страхом покоління ,

Наче милом дустовим 
колись .

А
чому ми досі мовчимо , як грабують наші душі , як крадуть в нас час , й деруть
останнє що в людині є , лишаючи

лиш у землі коріння …02.09.2014 12:07:56


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Вт, 07.10.2014, 08:21 | Message # 36
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Леся
Українка , та , що без надії сподівається , та що все життя жила в боротьбі ,
із світом який не сприймає

правду , із своєю хворобою , важко жити коли крімсуспільних хвороб , ще хвороба в тілі весь час перешкоджає

жити , шукати істину, шукати правду…І про її життя ми мало і багато знаємо , а багато шукає слів
щоб про неї

сказати…

                                                                      МИХАЙЛО
ПРОНЬКО

                                                                                                                        ЛЕСІ УКРАЇНЦІ

В суворий час

Твої тендітні руки

До струн торкнулися

Людської .

І відтоді пісень органні звуки

Гримлять ,

Немов розбурхані прибої !..

В них – нерозважний сум ,

І сподівання ,

І твердіння духу,

Й полум’я надії,

І чарі найніжнішого кохання ,

І поклик поневоленим –

До дії !..

В серцях людей

Зросли чудові квіти

З палких пісень , проспіваних

Тобою .

Вогнем добра їм вічно

Пломеніти  ,

А в час буремний –

Кликати до бою !..

Бути
українцем , українкою , бути життям України , мабуть це вона …02.09.2014
13:15:31


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Сб, 11.10.2014, 14:31 | Message # 37
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Чому
наступають гіркі і лихі дні. Дні розлуки , коли мама чекає , а син чи на війні
, чи поїхав у найми десь в чужі

краї , на заробітки . А часто і батьки поїхали, а діти самі залишаються . Життя здається як гірший полин , і немає

просвітку, ніби весь час на небі хмарно , буря , дощі , а сонця навіть приблизно немає…
Туга , журба , життя

схиляється все нижче , серце ніби навпіл , і час життя всескорочується , а лихо ніби ріка все невпинно біжить і не

закінчується ніколи…

ЛЮБОВ
ГОРБЕНКО

ЕЛЕГІЯ

Стоїть зоря , мов наречена

О золотій своїй порі .

І дума наша височенна

Цілує батьківський поріг ,

Цілує рани на корі

На кожній вишеньці по черзі .

Молитву жалю і розпуки

Шепоче мати перед сном :

«Нехай не діждуться онуки ,

Щоб поле вкрилось полином…»

…Стоїть зоря перед вікном ,

Немов збирається постукать …

І
тільки жаль у серці , бо хочеться найкращого хоч внукам у житті…03.09.2014
9:06:10


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Чт, 16.10.2014, 20:54 | Message # 38
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Як
часом все можна просто сказати , про рідну землю , по дитячому чисто , щиро
,може наївно , чесно відкрито .

Коли кожне слово ніби музика звучить і влучаєпрямо в серце , з почуттями вдячності , бажанням жити і приносити

на землютільки добро , мир і красу , щастя і радість …

ІВАН    ЧОПЕЙ

***

Небо , сонце ,

Люди , квіти ,

Розмаїття кольорів !

Краю рідний – ясний світе ,

Ти в усіх вогнях горів!

І з усіх вогнів ти вийшов ,

І встаєш із кожним днем ,

І гориш вогнем найвищим –

Квітів праведним вогнем .

Зберегти
у серці красу  , пронести крізь все життя
, донести до людей словом . 04.09.2014 8:17:39


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Нд, 19.10.2014, 18:46 | Message # 39
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Життя– собою відкривати , про нікого не забувати , ділитись радістю добром ,
і тоді не буде зло . Як по іншому

чинити –то погано буде жити…

                                                                             
         ОЛЬГА    БАБІЙ

                                                                                                
*** 

Якщо ти забув , як калина цвіте ,

Як сіється дощ в решето золоте ,

Як коромислом веселка єднає гору з горою .

Якщо ти забув материнську сльози ,

Батькову руку від праці шорстку,

Хату , що снить тобою ,

Якщо ти забув синій присмерк смерек ,

Тужливу із вирію пісню лелек ,

Ріку з крижаною водою ,

Свій рід на життєвому торзі забув ,

Як вітер майнув – перебіг – проминув ,

То може й не був ти собою ?

     Собою бути треба в боротьбі , без боротьби
в людині людського нема , і залишається одна єдина тьма , не

буде дня , а будетільки ніч , собою бути , це лити сльози із віч , коли десь загинуло життя ,
треба бути людиною

до кінця 04.09.2014 8:49:23


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Ср, 22.10.2014, 20:23 | Message # 40
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Часто українець на чужині себе
питає в душі – а чого мене занесло на чужину ? Чи чужий хліб смачніший , чи

чужі гроші краще нагодують . А Україна питає – чи твоя душа обміліла , що ти немає вже води , щоб напитися ,

невже від чужого очмелення краще стає , і чужіхліби солодші , а чуді люди правильніші ? А мабуть треба

запитати у себе – чи явсе віддав що зміг , чи не міг виростити на рідній землі хліб і його оборонити
від

неправдивих законів , від захланних корупційних чиновників . А відповідьсобі – та що я сам можу , адже в рідному

краю кожен за себе … А відповідьУкраїни – та можеш ти все , і зібрати гурт чесних людей , і разом з мудрими і

достойними збудувати достойне життя на рідній землі… Та можна ще багатоговорити до душі , та тіло все більше

прагне насититися , і чомусь все більшечужинського , а потім нарікаємо , чого чужинський чобіт топче рідну

землю…

                                                                                  ВОЛОДИМИР
РАБЕНЧУК

 
                                                                                 
ПІСНЯ  УКРАЇНЦЯ З КАНАДИ

                                                                        
                                                     ойдавно , давно
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       я в роду була .
                                                                                                                                                                                                              [ sub]а вже                                                                                                                         ж тая стежечка[/sub]
                                                                                                                                терномпоросла.
                                                                                                                                                                                               (українськанародна пісня )

Любий земляче ,

Дарів не виймай ;

В мене є , --

Батьківщини нема .

               Є в
мене одіж , як в знатних музів .

              Є в мене
хата – все потом нажив .

              Є в мене
пращурів казка жива .

               Є в
мене все ,

              А ось
щастя нема .

Є в мене друзі , - усе віддадуть .

Є вороги , що із світу зживуть .

Є в мене жінка , над сином співа …

Все в мене є   а, -

Батьківщини нема.

               Вицвіла
мрія ,

               
Розвіялась ціль .

               Давня
отруто , ти в серце не ціль .

               Кращих
за пісню немає дарів .

               Ти мене
нею , земляче , омрій .

Хай мені пісня розпрямить чоло .

Хай залікує підбите крило .

Думкою хай

У замріянім плачу

Я над землею своєю злечу.

             Любий
земляче ,

              Дарів не
виймай :

             Все в
мене є ,-

             
Батьківщини нема .

    Якби частіше збиралися мудрі , чесні і
правдиві , та ні … Вони слухають тих що їх роз’єднують … І тому

вирішуютьшукати кращої долі в чужому краю…04.09.2014 11:44:43


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пт, 24.10.2014, 10:51 | Message # 41
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Ми орачі . Як що не є , то були . Як не ми , то наші батьки , але булиорачі . Тепер тікаємо в міста , там природа

не та , там не життя , а журба , ічасто не журба , а ганьба . Повернення в поля , для життя , для насіння , для

щастя , для відродження життя . До землі – щоби від глибини , черпали зорі ясні, щоб не хворіли нікои  , щоб

правгулиправди і волі , щоб жили завжди в мирі і були щасливі .

МИРОН  НЕСТЕРУК

ОРОВЕЛ

(пісня орача)

Благослови мене , поле ,

Благослови мене , весно ,

Цвітом який не зівяне ,

Не облетить під вітрами

Дужими і байдужими .

Благослови мене , поле ,

Благослови мене , літо ,

Плодом , який обмила б

Хробачва ненажерна ,

Що корінь вбиває й зерна .

Благослови мене , поле ,

Благослови мене , осінь ,

Урожаєм багатим ,

На добро добрим людям

Хай кожна зернина буде .

Благослови мене , поле ,

Благослови мене , зимо ,

Снігів білизною пречистою ,

Тишею миру врочистою ,

На цвітіння весни нової .

Благослови мене , поле ,

Благослови мене , доле ,

Сонцем , теплом , любовю ,

Мужністю , другом щирим ,

Правдою , тишею , миром ,

Думою онови –

Благослови !

   Втікаючи від землі , ми стаємо далекі від істини . Земля – цеістина  , яка народжує життя , народжуєправду ,

там справжні слова , назавжди і завжди …05.09.2014 8:27:01


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Чт, 04.12.2014, 09:08 | Message # 42
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Поети – мудреці , нас мудрості навчають ,
попереду життя немов пророки йдуть , вони в душі людини слово

величають , вонияк вічний час , в них слово – це мечі , що ворогів рубають , на смерть життя
своє кладуть , поети

– це соладати слова , що ідуть вперед , і весь народ заправду вперед ведуть .

МИХАЙЛО  ПИЛИПЧУК

КАМЕНЯРЕВІ

Тебе за те , наш вчителю , ми любим ,

Що все життя ти людству присвятив ,

Відвагою і словом своїм мудрим

Ти рабство ненавидіти навчив .

За те , що непохитно і жагуче

Любив народ свій до останніх днів ,

Наслідував життя його болюче

І , як Мойсей , в намріяне повів .

За те , що вірив твердо в перемогу

І віру ту народові вселив ,

Своїм вогнем ти освітив дорогу

Для всіх своїх братів-каменярів .

Свою недолю в путах України

Великим серцем , болем відчував ,

Чутливим був до кожної людини ,

Для блага всіх невтомно працював .

Твоїм шляхом пішла народна лава ,

Влилось до неї плем’я молоде ,

Тож хай тобі лунає вічна слава

В сімї , в народі , в світі , що гряде

1948.Норільск

   Прислухатися треба до слів поета , може у ньому і нема куплета , таправда слів в поета у душі , вперед , вперед

до правду , пора вже не ховатись вкомиші …05.09.2014 8:52:23


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Чт, 04.12.2014, 19:08 | Message # 43
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Він
один з тих що страждав за народ , він один з тих що знав як до волі йти , як
скидати кайдани . Нам шукати

мудрість , слова мудрих які ведуть до пошукудержави , які вказують на шлях як державу і де шукати . Але чомусь

ми недивимося на світочів правди слова , а дивимося хто більше має грошей і золота  , і думаємо що вони нам

оплатять шлях . Дарма, лише людські руки , які вірять в правду , і знають що дарованої волі не буває
, і що треба

важко здобувати чесний хліб , будуть будувати справді вільну відрабів державу , де не буде покручів , Іуд ,

зрадників , а якщо будуть ,знатимуть що з ними робити . Любов , мудрість лежить в кожному серці , важко їх

здобувати , але треба пам’ятати , що завжди їх треба обороняти .

МИХАЙЛО   ПИЛИПЧУК

МОЛЮ

Народе мій в віках многостраждальний  ,

Люблю  тебе , любитиму
й люблю ,

Печаль свою ділив завжди й ділю 

З тобою в дні трагічні й вирішальні  .

Я на шляхах життя близьких й дальніх

Не розгубив себе й не розгублю  :

По – людському людей весь вік молю

Оберігати нашу одностайність .

Утрата одностайності завжди

Вела до історичної біди .

Але , на жаль , ми – лебідь , рак і щука ;

«Де два Івани , партій – цілих три» .

Це – доля чи підступності наука ?

Ворожа гра – до часу , до пори !

1949 Норільськ.

Народу
моєму треба збиратись , треба міць чесності в душі нести , у правді лиш науки
здобувати , виховавувати

чесність у душі , хоча за мир ще треба воювати , важкоборотися на однині , коли разом – можна перемагати ,

тоді найважчі трудностілегко перемогти і перейти.


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Сб, 06.12.2014, 19:09 | Message # 44
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Писати кожне слово – мармурово , навік ,
не на століття , на віки, поезія – гаї , ліси , діброви , не спиляні

даремно ,а для душі , приносити  вона повинна
користь , наносити не лінії гачки , поезія – не слів безмежне море ,

написана здуші , не від руки , професія – писати кожне слово , як мудрість Божу , як
вічне життя , тому не знаю

слів , і не тривожу , даремно словом я людські серця…05.09.2014 13:17:38

       Писати – це мати відповідальність , за
те що даєш , бо слово – стріляє в кожну душу , слово тривкіше ніч

вічність , боСловом створена вічність . Як … Це вічне питання . Ми повинні запитувати кожне
слово , чи воно хоче

бути з іншими , чи гірке воно хоче бути , чи міцне , всезалежить від творця кожного Слова . Бажаючи знати

вічність , людина повинна всеглибше заглиблюватися в душу , шукати там початку слова , бо інакше знайде
слово

для тіла , яке з тілом і помре …

     ОЛЕКСАНДР    ІРВАНЕЦЬ

***

Поезію приймаю як професію ,

Марудний труд – в снігу і на дощі .

Поезію сприймаю як прогнесію

Зростання й вдосконалення душі .

Як лінію життя , на склі прокреслену

(Віконному – як мікроскопних лінз!),

Поезію сприймаю як професію ,

Але без проросту в професіоналізм!..

1984.

     Ми бажаємо навчатися , а вчитель це
намісник слів на землі , і все залежить які він слова вкладає в душу

спочаткуучнів , згодом інших людей . Знаючи таку відповідальність , кожен хто володіє
словом , хто його викладає

людям , повинен пам’ятати , слово це або життя , абосмерть , іншого нема …05.09.2014 13:21:54


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Сб, 06.12.2014, 19:11 | Message # 45
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Воістину
Воскресла Україна , але її боїться світ . Бо якби не боявся – то б допоміг .
Видно – Україна це потуга , яка

може бути найсильнішою . Але біда українців –що вони наймиролюбивіші , і навіть готові поділитися з ворогом –

землею ,хлібом , душею , любовю . Напевно нема більш хритиянізованішого в душі народу в
світі ніж українці .

Мирні , спокійні , деколи спокійні аж до байдужості досебе . А може так і треба – бути миролюбивим , бо не

войовничість українцівдопомогла їм пройти крізь всі злі віки і випробування , вижити , і не тільки .
а встати . ще не

на міцні ноги , а в силі щоб домогтися щоб її поважали . алеслабаки сусіди – бояться , бо Україна переможе їх

своїм миром , своєю любовю ,своєю чемною ввічливістю , бо приймає всіх до серця , і годує віками своїх
ворогів .

БОРИСЛАВ СТЕПАНЮК

ВОСКРЕСІННЯ

Це вже не міф , не оразна уява  ,

Не перст , як засторога , на вуста :

Знеславлена , хоч за плечима 
-- слава ,

Стократ розпята ,

А зійшла з хреста .

Навколо все як в пору сотворіння –

Калина , пісня , райдуговий міст ,--

Таке у барвах-звуках україїне :

Хай бачить світ

Хай чують благовіст !

Всміхнися доле ! Ощаслився , мріє !

Дорого , простелись на всю далечінь !

А над воскреслим дивом бовваніє

Чорнобиля закамяніла тінь .

Ще тільки –но розправилися крила ,

Зашелестіла тирса вікова ,

Сама себе , таку як є , відкрила ,

А з моря чорна хмара насува …

Старенька мати ранком Великоднім

«Воістиу!» не встигла проказати ,-

Стають на прю сини один із одним ,

Аж курява знялась од тих завзять .

З хреста зійшла ,

Та знов розпять готові

(Хіба що лиш гармати не гримлять),

Хто ми , одної матері братове ,

І за яку волаєм благодать ?!

Навколо все як в пору сотворіння –

Калина , пісня , райдуговий міст , -

Таке у барвах-звуках окраїнне :

Хай бачить світ ,

Хай чують благовість !

Всі кола пекла й ні одного – раю

В історії самої наяву …

На власних ранах біль перевіряю ,

Себе перевіряю , бо живу.

Серпень 1993.

   А може пора зрозуміти , щоб тебе поважали ,
треба навчити свій люд оборонятися , стояти на своєму , бо

правда на боціукраїнців . Для цього треба виховувати патріотів , і щоб не плювали ні на рідну
землю  , ні на свою

державу – байдужістюв тому що робиться на сході – байдужо на заході (України) і навпаки … Аж доки
біда не

підійде до рідного порогу .06.09.2014 8:22:48


надія-крок до майбутнього
 


Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz