|
ВІРШІ ПОЕТІВ що не в "АНУМО"
| |
karas
♂
| Date: Нд, 07.12.2014, 19:49 | Message # 46 |
| Цей вірш один з моїх улюблених . Викладаючи суть життя , поет повинен багато чого розуміти і любити ,
переживати, щоб переживання на слова накладати , а потім віддавати людям . Справжня сутність людини – це
бути там де ти потрібний , шукати цей шлях , щоб він невиховзнув з під ніг , і не залишився загадками на тілі землі
, ми шукаємосутності чомусь там де нема , а де вони є не бачимо , і тому часто самі себе минаємо …
БОГДАН БОЙЧУК
Десь суть була ,осталися одгадки,
Десь дім стояв , та як його знайти?
Мій шлях
Неждано ви ховзнув
З-під ніг
Піском полився
В безконечність.
Я йшов
І на коліна груз
В темнОті.
На грані світлих років
Являвся часом день,
І час від часу зірка
Падала комусь
В долоні.
Так:
Десь дім стояв,а може не стояв;
Була десь ціль , а може , не було,
Я йшов кудись
І знав:
Мій шлях – в нікуди;
Я йшов і знав:
Мій хід – життя .
Бажаючи визначитись ми чомусь самі себе знищуємо , а потім запитуємо – а навіщо це ми зробили …
20.09.2014 17:30:45
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пн, 08.12.2014, 09:37 | Message # 47 |
| Багато на світі поетів . Одні пишуть щоб прославитись , і чекають щоб їх тільки хвалили , але від такої слави , потім
стає моторошно , бо згодом звикає допідлещувань , і забуває як добре написати , і пише далі по інерції, одні
пишутьщоб висловитись , розкрити свою душу , поділитись і знайти таких що зрозуміють . Але головне це
залишатись Людиною , а справжні поети , як і зрештою простоЛюди , тихі і сумирні серцем ,бо золото і в болоті є
золото , і ніде незаховати світло таланту , а факел який запалюють лиш для слави – скоро відгорає , і лишається
від слів іржа , чи пліснява , яка здебільшого шкодить , і не даєніякої користі .
МИКОЛА РУДЕНКО
Я ЗНАВ ПОЕТІВ
Я знав поетів , що колись без міри
Були відважні в пошуках своїх
Тяжка трагедія сліпої віри
Спустошила і скамянила їх .
З них
Кожен був стократ багатший духом ,
Ніж той , хто оди їхні відзначав ,
До слів чиїх ми припадали вухом ,
А він всю велич лиш в собі вбачав .
Я знав поетів … Так , вони вже сиві
Їм важче схаменутись , ніж мені
І все , чим інші на землі щасливі ,
Пройшло повз них , як в летаргічнім сні .
Пройшло спливло , немов весняні води ,
Нічого не лишивши їм в житті .
Хіба лиш мертві , зачерствілі оди
Та брязкальця на грудях золоті .
А слава – ця зло втішниця зрадлива –
Тепер їх все частіше обмина .
І люди посміхаються глузливо ,
Коли зачують їхні імена .
Хоч лаври вам належать не по праву ,
Далеку вашу молодість люблю .
Я міг би дати вам довічну славу ,
Яки вона приходила з жалю …
1960.
Нам в світі не чекати слави , вона сама ніби життя прийде , якщо шукати миру в миро справах , вона як квітка в
душах розцвіте . 20.09.2014 17:59:32
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Ср, 10.12.2014, 08:39 | Message # 48 |
| Багато людей на землі думають що заберуть в когось майно – то стануть багатшими , чи їх діти будуть обезпечені
назавжди іне будуть мати журу за те що немає нащо , на які кошти жити . Але убезпечивши себе за користь
інших , тобто грабувавши , чи насильно взявши , вони не думають, що таким чином забирають у тих людей не
тільки майно , але і їхні гріхи насебе і на свої наступні покоління … Треба над цим кожному задуматись.
ПАВЛО САВЧЕНКО
***
Синє небо , чистий став ,
Пояс лізок буйно-ярий …
Всі , кого я цілував ,
Без жалю мене кусали .
Всі кого я цілував ,
Буть побитими хотіли .
Синє небо , чистий став ,
Пояс лізок буйно –ярий…
Всі , хто кров мені пускав ,
Не минуть такої ж кари .
Всі , хто кров мені пускав ,
Стануть жовтими з безкровя .
Синє небо , лози і став
Вернуть страчене здоровя .
1913.
Чуже майно , як чужі гріхи , на себе не клади , і подумай , кому треба буде їх віддавати , і навіщо такі втрати , бо
байдужі свої діти , а не тільки чужі … 21.09.2014 9:22:42
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Ср, 10.12.2014, 20:31 | Message # 49 |
| Життя – це помилка , а може помилкове це життя . А може гроші –це головне , а душа велика помилка , яка
нізвідки взялась , аможе і в людині людське то помилка , а треба щоб там сидів звір , який лише думав про те що
зїсти . Де істина , а може всі істини до нас – це помилки . Ами вже знаємо все , і не потрібно мудрості навколо , а
слово – це помилка , якулюдина навчилась у базіканні …
ЛЕСЯ КЛИМЕНКО
ПОМИЛКИ
Помиляються всі –
Дорослі і школярі .
Ті , хто «вміє жити»,
І хто «не вміє».
День у день ,
Від зорі до зорі
Закономірність помилки
Діє.
Є помилки
Дивні – аж до незвичності .
Одні – виправляють ,
Інші -- ані на крок …
Найстрашніше ,
Коли ореоли величності
Складаються
З помилок .
А може треба зупинитись помилятись , навчитись жити , щоб у помилках не викривлятись…
21.09.2014 9:45:44
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Чт, 11.12.2014, 08:49 | Message # 50 |
| Час відходить , але він не втікає десь навіки . Памятає усе – і земля про нас , про наші стежки , про те що ми
зробили . Памятають дерева , пам’ятає просто всесвітпро все . Людина думає , що вона щось зробила погане і
інші забудуть , інішітак , може просто і не знали , а час , тобто вічність , тобто пам'ять – вона пам’ятає все .
Кажуть лише каяття все виправляє , тому сьогодні день починаємоз добра і все буде попереду лише добре …
ЛЮБОМИР ДМИТЕРКО
***
Календарні листки … Білий мертвий папір …
Жовте листя часу , що спадає навіки .
Чи почує твій слух , чи побачить твій зір
У жадобі німій нові барви і звуки ?
Тільки пам'ять твоя закарбує , либонь ,
Перші кроки життя . І міста . І дороги .
Поцілунки . Обійми . Страждання . Любов .
І поразки значні , і малі перемоги .
Твоя гордість і гідність не тільки у тім ,
Що схопив за вуздечку осідлану долю , -
Для великого щастя й великого болю .
Не думаємо про те що ми щось зробили і це не залишилося , тому треба все обмислити і згодом робити , щоб нам
не стало гірше , і ми не нарікали , що це нас доля (Бог) покарала … Ні , нічого не минає безслідно , і безслідно
нічого не зникає !Спішіть робити добро і виправити своє зло … 21.09.2014 10:19:34
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Чт, 11.12.2014, 19:44 | Message # 51 |
| У кожного в житті своя мета , свої бажання , - хтось навіть вічно хоче жити , - ось запитайте багача , той що
збирає гроші у мішок , він не скаже , а думає ішукає як відкупитися у смерті , як інакше назовеш все те що він
вкрав в іншого, відібрав у бідного , чи знищив життя , чи він чекає на смерть … Він просто думає що життя вічне ,
і головне , що перед смертю покається і Бог простить …Хто зна … Може і правда це , а може брехня … У кожного
своя думка і віра , і вкожного своя мета…
СТАНІСЛАВ ТЕЛЬНЮК
***
Спитала смерть у мудреця : « Якої хочеш смерті ?»
А він говорить : «Я б хотів за книгою померти».
Спитала смерть у вояка : «А ти б хотів якої ?»
А він : « Геройськи у бою накласти головою !»
Спитала у закоханих , що стріла серед ночі …
«А ми ,-- говорять їй вони , -- ніякої не хочем».
Необхідно тільки самого себе запитати , а що ми хочемо від життя , і чому його часом самі собі робимо нестерпним …21.09.2014 17:30:27
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пт, 12.12.2014, 08:01 | Message # 52 |
| Щоб наша пісня дзвеніла , щоб наші вірші звучали , кожному б творцю хотілося , щоб його в школі вивчали , але
треба від Бога писати , треба істини пізнавати ,тоді і почнуть творчість вивчати , щоб ми значили в світі , там
треба минуломунавчатись…
МИКОЛА ТЕРЕЩЕНКО
ДЖЕРЕЛО
П.Тичині
Дзвенить криштальне джерело ,
Що вийшло з глибини земної .
І ряст , і кетяг , і стебло
Під бризками роси рясної
Буйніш , наснажені , ростуть
І цвітом прикрашають путь .
Такий і твій прозорий спів ,
Що вийшов з глибини людської !
І ніжність , і тепло , і гнів
Весь чар веселки чуттєвої
Дають серцям людським снаги ,
Щоб пломеніли навкруги …
Дзвени ж , пісенне джерело ,--
На радість нам , лихим на зло !
1940.
Може і нам хтось щось присвятить , може ми комусь станемо підніжками слави , на це Божа воля , щоб слово
звучало , на це треба праці , бо слово правди – завжди всвіті має значення 21.09.2014 18:27:32
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пт, 12.12.2014, 18:53 | Message # 53 |
| Збагнути життя в неосяжності , віднайти стежки безконечності , а може просто , знайти шляхи лише свої правдиві
, а може лише на Божі ступати і інших не шукати , нечіпляти того що не можна … Але так хочеться чогось
незбагненного , величного інедосяжного , а як дістати щоб не впасти , щоб не розгубити щось , і не здобути
замість того гіршого . У кожного свій шлях …
БОГДАН РУБЧАК
***
Великий кусень сонця відламався ,
Коли ти народилася . Дивись !
Від нього ти , як день згасав , сама вся
Засвічувалась усміхом колись .
Дивися. Відплива твоя планета
В той простір , що вже притул дав мені ,
Як зірка в пісні давнього поета
То блідне , то згасає вдалині .
ДО згаслого не треба йти , воно давно вже в попелі лежить , а щоб збагнути красу , треба зрозуміти , що я для
інших живу … 22.09.2014 9:39:56
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Сб, 13.12.2014, 08:18 | Message # 54 |
| Ліричність додає до слів поезій ще музичних образів , ці пісні ніби линуть музикою з серця , хочеться співати ,
гукати , про любов , про свято кожного дня , про нерозгадані тайни серця , про душевні рани , про красу життя .
Співай про те що болить , і те що радує , і життя само оживає у кожному слові , переплітається у фрази .
ДМИРТО ЗАГУЛ
***
Ти чудова , як вечір весною ,
Ти чарівна , як нічка в маю ,--
О , з якою гіркою журбою
Я дивлюся на вроду твою !
Як вечірня зоря над горою ,
Так твій погляд веселий горить , --
Я багато хотів би з тобою
Про любов , про печаль говорить .
Наче сонечка захід румяний ,
Твої щічки принадні горять …
Я тобою , красо моя , п’яний
І ні слова не можу сказать .
Як вечірня імла за рікою ,
В’ються коси розкішні твої ,--
Нерозгаданим жалем і журбою
Оповила ти душу мені .
Співай душа , радій життям ,люби чесно правдиво , і світ красою розцвіте … 22.09.2014 10:54:08
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Сб, 13.12.2014, 20:22 | Message # 55 |
| Скарби рідної землі завжди найкращі . Але найбільший скарб це люди . І дарма вороги хочуть мати землю без
людей , видумують різну зброю , щоб землю собі дляексплуатації , а людей знищити . Але є ще Бог і він все
розпреділить мудро ісправедливо .
ПЕТРО ГЛЄБКА
Переклад з білоруської Степана Литвина
***
Ми золота , срібла не маєм .
Наш скарб небагатий і простий .
На заході й сході над краєм
Краси зачарований розсип.
По зернятку фарбу до фарби
І з поля , і з пущі нехитро
Збираю й збираю ці скарби ,
Що їх не розвіяло вітром.
1927.
Бережімо мирні дні , щоб не було війни , вже досить війни у кожній людській душі …
22.09.2014 12:15:08
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Нд, 14.12.2014, 19:24 | Message # 56 |
| Люди розкидаються словами , брешуть , обманюють , щоб тільки допястися корита і їсти , за будь яку ціну ! Оце
життя , маєш все – і будинки як школи , і дачі більші за збіговисько людей, і машини за мільйони , з усіма
прибамбасами , але залишаєшся – без душі , безправди , без совісті і честі . Але у кожного вибір світ , чи виживати
замільйони у чорта , чи жити у честі , в скромності і правді у Бога , хто в що вірить такі слова каже , а ми у що
віримо …
ІВАН ЧУМАК
СВОБОДА СЛОВА
Політики , філософи і решта ,
Хто словом люду змучений доволі ,
В невіданні : тримати під арештом
Чи хай воно побігає на волі ?..
Нікчемні безкінечні ці дебати
Політиків , філософів і решти .
Свобода слова –тільки в немовляти :
Не вигада , не видасть і не збреше .
То ж може будемо як діти , немовлятка у Бога , чи як дорослі , старі люди у чорта , де ж краще … 23.09.2014 10:56:44
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пн, 15.12.2014, 08:34 | Message # 57 |
| Старість на руках , спрацьовані тіла , душі до творчості готові , піймають нові шляхи , хоча старі тіла , люди
живуть в селі без нудьги , дають народові хліби , болюди старі не раби , вони живі , віднесімося з повагою до них
ВІКТОР КОРДУН
СТАРІ ДЕРЕВА
Тоншають
Їхні тіні .
Стрибаю за листком –
Він довго – довго
Кружляє день за днем
Над головою –
Ловлю і розтуляю жменю –
А вже порожньо .
Не безплідні сади , ми ростемо у небо , ми шануємо батьків , вони старі й розумніші за нас були і будуть завжди . 23.09.2014 11:39:15
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пн, 15.12.2014, 08:36 | Message # 58 |
| Революція , завжди жива ! Недаремно кажуть що поет це пророк . Цей вірш написаний давно , і зовсім не про ці
події , але як він актуально звучить зараз , і мабуть щезвучатиме довго . Чи можна передбачити революції , події ,
чи можна їхвідчувати в серці так , щоб воно звучало довго , може віки .
ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС
КВІТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ
Є точний час .Ні літо , ні зима
Його повік не зможуть відмінити .
У нього ні хвилини , ані миті
Не відбере історія сама .
Є точний час пробудження від сну ,
Відроджеення народу мовчазного ,
Народу , що стає на рівні ноги ,
Встає із колін у хмарах полину .
Нас кличе слово правди молоде .
Вдихнімо , друже , чистого озону !
За обрієм гудуть зелені дзвони .
Квітнева Революція гряде !
Щоб таке написати , треба цим перехворіти , а головне серцем пережити , відчути кожен біль народження
нового життя , щоб душа оживала надією , і була ухвилюванні , щоб співпереживала суспільне лихо . Треба
навчитись переживати ,інакше людина стане рабом… 25.09.2014 9:16:42
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пн, 15.12.2014, 19:55 | Message # 59 |
| Бажати щастя й радості у дома , бажати світла і тепла , від серця треба всім , щоб зародили для добра поля , щоб
серце не знало гризоти , і вільно дихала душа , ібули марними всі марності в гризотах , найбільше свято це добро
в душі , і хлібі сіль щоб зажди були у душі .Бажаю всім !
РОМАН КАЧУРІВСЬКИЙ
***
Щоб від весіль і до весіль
Для нас вино життя бродило .
Щоб у немеркнучій красі
Ти йшла в поля , народна сило .
Щоб вивертала хвилі скиб ,
Купала доброту в зіницях
І повним голосом дзвінким
Співала : «Сійся і родися …»
Добро і зло вертається в душу , тому що робити і що бажати , це рішення кожного . 25.09.2014 9:36:46
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
karas
♂
| Date: Пн, 15.12.2014, 19:57 | Message # 60 |
| Україна часто в серці сниться , вільна , незалежна , чарівна , красою весь світ заполонила , Україна в серці як
свята , дає життя народам світу , приносить мир , і безвійни живе , Україну треба серцем зрозуміти , почувши – в
серце мовить ця земля.
ДМИТРО ШУПТА
ЗОРЯ—ЗОРЯНИЦЯ
Над степами ходить громовиця ,--
Ти збираєш дощ , як пізню дань ,
Україно ! Зоре-зорянице,
Мати щастя , горя і страждань .
Чи в Славуті Русь не йшла хреститься .
Кинувши всіх ідолів-богів?..
Україно!Зоря-зорянице,
Краю про розгублених віків.
Хто Дніпра сивезного напиться
Чорним круком хижо не летів?
Україно ! Зоре-Зорянице,
Краю повідрубаних голів .
Хто твої пшениці паляниці
В будні й свята їсти не хотів ?
Україно ! Зоре-зорянице,
Краю щонайважчих колосків.
Повнилась врожаями землиця,
Ти ж – ходила жебрати шматків.
Україно !Зоре – зорянице,
Чорне море зораних степів .
То коли ж талан тобі зясниться ?
Чи твій зір могутньо засія ?
Україно ! Зоре – зорянице ,
Доле розтривожено моя .
Кинула ти богові молиться ,
Йшла за Правду у своїх краях ,
Україно ! Зоре- зорянице,
Вроджена світомосте моя .
Відтепер віки тобі світиться
Серед волелюбності світів
Україно ! Зоре – зорянице,
Над тобою день задвигтів . Через мову , через землю , Україна в серце прокладе шляхи , лише в красі мирі і любові . 25.09.2014 11:03:14
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
|
|