Пн, 04.11.2024, 20:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Я знову вітер, все навколо - пух...

Я інколи знімаю свою маску,
Щоб подивитися, наскільки я змінивсь,
Чи вірять люди ще у мою казку,
Чи не далеко журавель піднявся ввись.
І я ще дужче до грудей синицю притискаю,
Я закриваю очі, не пускаю світ до вух,
Бо тут мене таким уже ніхто не пам'ятає,
Без маски я, мов тінь, без неї – тільки звук.
Тому ілюзія стає в чергове мною:
Я посміхаюсь, переводжу дух,
Я звільнюю серця від болю,
Я знову вітер, все навколо – пух.

Додав: Nemo (25.07.2009) | Автор: © Ніхто
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2177 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 Did • 20:05, 27.07.2009 [Лінк на твір]
У кожного з нас є власна маска. Колись доведеться обійтися без неї, а цього не всі бажають -
І коли істина оця
З лиця життя знімає маску, -
Ми всі лякаємось кінця
Для нас придуманої казки...
avatar
2 octava • 23:49, 27.07.2009 [Лінк на твір]
Я намагаюся зрозуміти, як Ви віршуєте, що для Вас - слова, з якою метою Ви складаєте із них ці чудернацькі, часто безглузді композиції, чи замислюєтеся над тим, що творите, - і розводжу руками... Саш, може, Ви і звільняєте чиїсь серця від болю, а от моєму лише завдаєте: "не пускаю світ до вух", "ілюзія стає в чергове мною"... Я закриваю очі, Немо! І вуха. І рот, бо вже й так наговорила лишнього. Можливо, така розчарована, бо справді чекаю Ваших віршів, а останнім часом чомусь з'являється лише отакий пух...
avatar
4 Nemo • 01:14, 28.07.2009 [Лінк на твір]
Для Вас: respect
avatar
3 Nemo • 01:13, 28.07.2009 [Лінк на твір]
І ніжний пух, і книжний пил -
Мій сенс буденного життя.
Немає часом в тілі сил,
Але без краплі каяття
Я знов захоплено зловлю
Миттєву музу й, наче міль,
Не відчуваючи жалю,
Крізь задоволення чи біль
На лист паперу пришпилю.
І хай метеликом не стане
Мій витвір розуму й душі,
Ловити "міль" не перестану,
Бо є читач й на ці вірші.
Я ж не поет, я просто митар,
Тому й Ніхто, посеред Вас,
Це Ви віршуєте, щоб жити,
Живете зупиняючи так час,
А я, усе ж, відмовлю світу,
Й закривши вуха, крикну: - Пас!
І знов ілюзія захопить,
Мрійливо в грудях защемить,
Натхнення римою окропить,
На цілий вірш, на цілу мить.
Ну й що, що розмір трохи криво,
Хай склад зненацька ріже слух,
Для всіх знайомих (що пишу я) - диво,
Не вірить часто родич, а чи друг,
Та моє щастя - муза незрадлива,
І книжний пил, і ніжний пух...
avatar
5 PIrYa • 17:42, 28.07.2009 [Лінк на твір]
Вірш змістовний, я все зрозуміла, як зрозуміла. Хоча хто може однозначно сказати, що поет мав на увазі. Можна, звичайно і покритикувати, але покритикувати можна навіть самий бездоганний вірш. Майже завжди є 1-2 строфи , що випадають з контексту, написані просто для рими. Не це головне. Головне, що треба знов і знов пробувати знімати ту маску. yes

Усі ми порох, пух, ніхто, нічого
І одягати маски ні до чого,
Але навіщось одягаєм.
Та маска парить, муляє, вростає.
Що ми приховуєм, чого шукаєм?
На вустах усміх, а душа страждає.
Шукаєм успіху, себе, дорогу
До прийняття. То все до Бога!
А Він нас справжніх знає.
І любить! Таких, як є, приймає!

За вірш 5!

avatar
0
6 spydut • 09:41, 31.08.2021 [Лінк на твір]
Вникнути у внутрішній роздум автора дуже важко , бо деколи відчуваєш що пишеш не сам , а ніби хтось пише твоєю рукою і керує твоїми думками і тоді виходить на перший погляд щось чудернацьке , а насправді , треба зрозуміти глибину усього того що приходить до автора , а може і до вас як інших авторів також ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz