Ах от так.......то тут виною
Дощ що йде над головою.
Закохався в нього я,
Та причому тут маля.
Ми дорослі, тут всі знають
Від дощу так не буває.
Хочеш тест ти провести
Розкажи з ким була ти ?
Чом втікаєш у Мілан
А маля лишаєш нам.
Ти не баба, ТИ - ОКТАВА,
Впевнений, чудова мама.
Та цей крок не зрозумів....
Скликала усіх мужчин
І загадку задала
Хто з Вас батько !? Тра-ля-ля
Вже ми знаєм, мама ти
На батьківство і вкажи

КЛАС!)))))))))))))))))))))) 5!

Ну, подумай, Міша, трошки:
Мушу буть суха, як дошка.
Я - Октава із мітлою
І залишуся такою.
Якби "круглою" була,
То б зламалася мітла!
І тоді б мене мерщій
Вигнав з фірми пан Кощій!
Звинувачення знімаю,
Бо дітей не підкидаю
Ані власних, ні чужих.
Та й на сайті люблять їх.
Будь, як хлопчик Помагай!
Підійди-но. На! Тримай
Цю Олюню чи Наташку.
І звари вівсяну кашку!

Отакої, вже спихнула
Ніжним словом підманула
На руках в мене Олюня,
Чи Наталя, мо Светуля ?
Ти куди знов полетіла,
Все тиняєшся без діла...
То в Мілан тебе несе,
То на Озеро Гарден.
Зупини свою мітлу,
Кашу дай, я вже звар"ю
Завжди Ви отак жінки
Маля дали й навтьоки
Ну та добре, Бог з тобою
Буду мав в сім"ї я двоє
Гарне сайтівське маля,
Все, беру до себе я

Ну тата ми на суд, на експертизу....
А маму нам зозулю як знайти?
Я прочитав твій вірш увесь до низу,
і зрозумів...Не знаєш цього й ти!

Хай Тичка може й винувате сіно....
Він запахи шукав.Кого знайшов?
Все нюхав заболіло аж коліно.
На сіні він межу не перейшов!

Самі собі ми судді й адвокати,
але дитя на сайті уже є!
Гуртом на соску гроші із зарплати,
і кожен молочко нехай несе...

Супер, я регочу аж за живіт хапаюся

Самі собі організували свято живого слова...Молодці,такого на інших сайтах не знайдеш,тільки тут таке можливе.Чудова атмосфера і колектив коли серйозний коли з гумором!

Знала я: ви хлопці добрі,
Й не лише в кущах хоробрі!
Ви, Тичко, - не лорд, не тролль,
А справжнісінький король!
(А, до речі, ти, Мішулю,
Склав вірша і про "зозулю"
Доведеться зачекати,
Що нам скажуть інші "тати"...

Двоє справки принесли,
Совість маєм чисту ми.
Я вже сам бажаю взнати
Хто ж тут буде справжній тато !?

Не дізнаєшся ніколи....
Божий дух приніс з небес!
Хоча й знаємо зі школи,
не бува таких чудес!

Я підкралася тихенько,
Вибачте, що лізу.
Вже доросла, хоч маленька,
Бо у казку вірю.
Тож дитятко миле,
Всі по черзі колихати
Будуть трепетні мамусі
І щасливі тати.
Справа вийшла вже така,
Бачте, як би це сказати…
Танцювали «голяка»
Всі без винятку на сайті.
Розібрати у сп’янілім
Стані хитрого екстазу
Хто сполохав «гамір»,
Важко , я вам скажу.
Тут подумалось таке:
Нащо правду знати,
Краще добрі мами
І шановні тати,
Будемо дитятко
Радістю плекати.
Буде все у нас уперше,
Неповторно, як завжди.
Бо любов безмежна,
Як і малюки.

У процесі було двоє,поетеса і поет!
ми шукаєм тільки тата,ну а винний весь дует!

Це вже як, сказати
Винних взагалі нема,
Є безмежне щастя –
На руках маля.
Певно із наснаги вилиту у спрагу,
Із краплин і снігу зліплені в потіху,
З сонечка промінчик, блиск із місяця сяйнув… так натхнення свіже вітер в кожного дихнув. Затріщали доли пошуку сердець – крихітний і ледь помітний…
Та зізнайтеся, що кожен з нас був хоч трішечки вагітний.

Тут спихнула, підманула.
Покрутилася, звернула,
Зупинилась, відпочила,
Й далі на мітлі злетіла.
А малятко все кричить,
Спатоньки… живіт болить.
І сльозу пуска невинно:
«мамо, час іде невпинно,
А ти граєш із дядьками,
То літаєш із тітками,
Мамо, - тягне рученята,-
Розкажи мені про тата.»
Вже і памперси міняла,
Молоком вже годувала.
Все шукаєш того тата –
Вірного за панібрата.
Може досить вже шукать,
Треба вкласти доньку спать.
Ну а тато – чесний Міша,
Хай біжить, згоріла ніша
З кашею із-за розмов.
Хай біжить, летить немов
Крила його піднімають,
Всі секрети тата знають.
От тобі і роль на сайті,
Тепер Мішу татом знайте.
Тому, тату, геть спідниці,
Геть розмови і дівиці.
На руках тримай Наталю,
Чи Олюню чи Тамару,
Чи Світлану, чи Іришку,
Чи вреднулю Міру – мишку.
Годі, хай мале поспить,
Будем всі його ростить.

Я протестую....Хочу правду, бо на кону нове життя!
Не нагодуєш ти віршами ,без молочка мале дитя!

а хто сказав, що лиш віршами?
тут кашку тато варить.
а може це маля - поет,
лише й віршами марить.

Дуже добре, що із нами
Є і потенційні мами!
Хто варить на черзі суп?
Є в маляти перший зуб!

Я варити перша буду!
Вам який? - умію все.
Ви рахуйте перші зуби,
мишка нові принесе.

Чий бичок тут не стрибав,
А телятко наше,
Колискову Дід співав,
Міша приніс каші,
Наш Тичко, мов детектив,
Правду знати хоче.
А скажи, де ти ходив
У зачаття ночі?
Прибідняються "Пора осені настала".
А самі ще "На ура" в сіно гала-драла!
Хоч і ми не без гріха -
Правди не узнати,
Від дощу таке бува...
Правда ж бо, дівчата?

І не тільки від дощу...
ще буває й від борщу!
І як тільки взяв за руку,
хто вивчав оцю науку ,
також знає що буває...

Від дощу бува таке, що і не присниться!
от тому, мабуть, у мами змокла вся спідниця....
Ну і хто з нас без гріха? Міша чи Світлана?
От і я таки така... та мовчати стану...
Бо вже надто Олексій правду хоче знати...
Краще молоко несіть! Потім вже про маму....

Ну, Миросю, МОЛОДЧИНА!
Справжній ти у нас мужчина!
Це ж бо жарт, Миросю, дружній.
П'ять тобі - за вчинок мужній!

Я - МУЖЧИНА? точно ні,
мама - це вірніше.
я образлива у сні,
на яву ще більше.

Ну а вчинок і не мужній,
дякую за жартик дружній.
мамою тепер я стала,
більшого і не шукала.
Хоч сама іще маля,
буду колисать дитя.

Менше б слухали порад,
бо малий акселерат ,
скоро маму запитає ,
де це тато наш гуляє...

Я теж протест свій напишу
Не тато я, та Вам скажу
Маля візьму до себе в хату
Дружина доньку мріє мати.
А тут згубилося дитя
Хай поживе в мене маля
А коли маму Ви знайдете
І батька серед всіх поетів....
Я просто так вже не віддам
Дівчатко з сайту цим батькам.

О ні, не треба забирати,
маля всі будуть колисати.
ну а дружина хай не мріє,
старайтеся, а Бог зуміє
вам помогти - і буде доня
маленька, вредная тихоня.

Я дитину не віддам!Хай живе на сайті!
Хай читає всі вірші,чого вони варті!

Ой, а може Ви і тато,
що не дасте маля.
таких у нас багато,
а мама лиш одна.

Mira - я вибачаюсь мені було дуже приємно ,але потрібно йти з квартири ...До зустрічі!

Оце утнули пані Світлано! Такого справді ніде не читав! Завдяки і Вам, Світлано і усім Вам, шановні поети, наш сайт і справді є унікальним. За що Вам - ДЯКУЮ! МОЛОДЦІ!

ЗА ТАКИЙ ТВІР - тільки

За це не шкода а ні відзнак, а ні балів довіри. Тримайте заслужено!