Пізно вам уже гадати, Мабуть, про "ля-ля". Треба просто колисати Сайтівське маля.
(Віктор Кучерук, коментар до вірша "Колискова", опублікованого 25.06.2009)
Гей, на сайті! Тра-ля-ля!
Нам підкинули маля!
Голосисте удалося -
Аж стає дибкИ волосся.
Вже і памперси міняла,
Годувала, забавляла:
"Цяця! Кака! Буба! Ґава!" -
Я ж не Баба! Я - Октава...
Цілу ніч не спала (ля!) -
Верещало немовля.
Дід наш, Віктор, ледве дише:
У дитя вчепивсь - колише...
Я висловлюю протест!
НА БАТЬКІВСТВО РОБИМ ТЕСТ!
Є поетів повно в домі,
І підозри є вагомі.
То ж під слідство ми берем
Чоловічий весь гарем.
Тільки Гонта в нас один -
"Образцовий" сім'янин
(Хоч у серці, тет-а-тет,
Вася Гонта - теж поет).
Перший: МІША COCODE.
Розкажи-но, з ким і де?..
Пишеш, Міша, про дощі,
А ховаєшся в кущі?
Батьком може буть й КУЗАН
(Хоч мовчить, як партизан):
Любить він стрибнуть у гречку -
От і маємо яєчко.
Лиш займається зоря -
НЕМО квапиться в моря.
А Оленки і Валюші
Залишаються на суші.
ОЛЕКСІЙ ТИЧКО осінній
Що, скажіть, шукав у сіні?
Та і DRILLINGER так файно
Прикидавсь в степу комбайном.
Любить САША БИК актрисок,
Що й не вистачить колисок.
А KOJOMBO? Теж кохає -
"Із бутилкой" він гуляє.
Перевірить тра', як слід,
Що там колошматив DID:
Чи берізку, чи спідничку,
Чи сусідську молодичку...
Сумнів є, товариші?
ПОЧИТАЙТЕ ЇХ ВІРШІ!
Ну, працюйте, любий клан!
А мені пора в Мілан...
Ах от так.......то тут виною Дощ що йде над головою. Закохався в нього я, Та причому тут маля. Ми дорослі, тут всі знають Від дощу так не буває. Хочеш тест ти провести Розкажи з ким була ти ? Чом втікаєш у Мілан А маля лишаєш нам. Ти не баба, ТИ - ОКТАВА, Впевнений, чудова мама. Та цей крок не зрозумів.... Скликала усіх мужчин І загадку задала Хто з Вас батько !? Тра-ля-ля Вже ми знаєм, мама ти На батьківство і вкажи
Ну, подумай, Міша, трошки: Мушу буть суха, як дошка. Я - Октава із мітлою І залишуся такою. Якби "круглою" була, То б зламалася мітла! І тоді б мене мерщій Вигнав з фірми пан Кощій! Звинувачення знімаю, Бо дітей не підкидаю Ані власних, ні чужих. Та й на сайті люблять їх. Будь, як хлопчик Помагай! Підійди-но. На! Тримай Цю Олюню чи Наташку. І звари вівсяну кашку!
Отакої, вже спихнула Ніжним словом підманула На руках в мене Олюня, Чи Наталя, мо Светуля ? Ти куди знов полетіла, Все тиняєшся без діла... То в Мілан тебе несе, То на Озеро Гарден. Зупини свою мітлу, Кашу дай, я вже звар"ю Завжди Ви отак жінки Маля дали й навтьоки Ну та добре, Бог з тобою Буду мав в сім"ї я двоє Гарне сайтівське маля, Все, беру до себе я
Самі собі організували свято живого слова...Молодці,такого на інших сайтах не знайдеш,тільки тут таке можливе.Чудова атмосфера і колектив коли серйозний коли з гумором!
Знала я: ви хлопці добрі, Й не лише в кущах хоробрі! Ви, Тичко, - не лорд, не тролль, А справжнісінький король! (А, до речі, ти, Мішулю, Склав вірша і про "зозулю" Доведеться зачекати, Що нам скажуть інші "тати"...
Я підкралася тихенько, Вибачте, що лізу. Вже доросла, хоч маленька, Бо у казку вірю. Тож дитятко миле, Всі по черзі колихати Будуть трепетні мамусі І щасливі тати. Справа вийшла вже така, Бачте, як би це сказати… Танцювали «голяка» Всі без винятку на сайті. Розібрати у сп’янілім Стані хитрого екстазу Хто сполохав «гамір», Важко , я вам скажу. Тут подумалось таке: Нащо правду знати, Краще добрі мами І шановні тати, Будемо дитятко Радістю плекати. Буде все у нас уперше, Неповторно, як завжди. Бо любов безмежна, Як і малюки.
Це вже як, сказати Винних взагалі нема, Є безмежне щастя – На руках маля. Певно із наснаги вилиту у спрагу, Із краплин і снігу зліплені в потіху, З сонечка промінчик, блиск із місяця сяйнув… так натхнення свіже вітер в кожного дихнув. Затріщали доли пошуку сердець – крихітний і ледь помітний… Та зізнайтеся, що кожен з нас був хоч трішечки вагітний.
Тут спихнула, підманула. Покрутилася, звернула, Зупинилась, відпочила, Й далі на мітлі злетіла. А малятко все кричить, Спатоньки… живіт болить. І сльозу пуска невинно: «мамо, час іде невпинно, А ти граєш із дядьками, То літаєш із тітками, Мамо, - тягне рученята,- Розкажи мені про тата.» Вже і памперси міняла, Молоком вже годувала. Все шукаєш того тата – Вірного за панібрата. Може досить вже шукать, Треба вкласти доньку спать. Ну а тато – чесний Міша, Хай біжить, згоріла ніша З кашею із-за розмов. Хай біжить, летить немов Крила його піднімають, Всі секрети тата знають. От тобі і роль на сайті, Тепер Мішу татом знайте. Тому, тату, геть спідниці, Геть розмови і дівиці. На руках тримай Наталю, Чи Олюню чи Тамару, Чи Світлану, чи Іришку, Чи вреднулю Міру – мишку. Годі, хай мале поспить, Будем всі його ростить.
Чий бичок тут не стрибав, А телятко наше, Колискову Дід співав, Міша приніс каші, Наш Тичко, мов детектив, Правду знати хоче. А скажи, де ти ходив У зачаття ночі? Прибідняються "Пора осені настала". А самі ще "На ура" в сіно гала-драла! Хоч і ми не без гріха - Правди не узнати, Від дощу таке бува... Правда ж бо, дівчата?
Від дощу бува таке, що і не присниться! от тому, мабуть, у мами змокла вся спідниця.... Ну і хто з нас без гріха? Міша чи Світлана? От і я таки така... та мовчати стану... Бо вже надто Олексій правду хоче знати... Краще молоко несіть! Потім вже про маму....
Я теж протест свій напишу Не тато я, та Вам скажу Маля візьму до себе в хату Дружина доньку мріє мати. А тут згубилося дитя Хай поживе в мене маля А коли маму Ви знайдете І батька серед всіх поетів.... Я просто так вже не віддам Дівчатко з сайту цим батькам.
О ні, не треба забирати, маля всі будуть колисати. ну а дружина хай не мріє, старайтеся, а Бог зуміє вам помогти - і буде доня маленька, вредная тихоня.
Оце утнули пані Світлано! Такого справді ніде не читав! Завдяки і Вам, Світлано і усім Вам, шановні поети, наш сайт і справді є унікальним. За що Вам - ДЯКУЮ! МОЛОДЦІ!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
4
