Казково, пані Маріє. Люблю такі вірші: невловимі, сонячні, волошкові.... Живі вірші Та, що я... Вірш сам за себе говорить. А Вам: ( З вигуками: Браво))) !!!
Дякую, Таїсіє, за коментар! Гадаю, це залежить від того, наскільки людина цінує своє щастя. Коли про нього мріємо, до нього йдемо, то воно видається чимось великим, прекрасним. А коли отримуємо, тоді звикаємо до нього, і воно стає для нас уже й не таким вагомим, зменшується в наших очах. АЛЕ Ж ЩАСТЯ - ЦЕ СКАРБ. ТРЕБА ЦІНУВАТИ КОЖНУ ХВИЛИНКУ...
Щастя... Літ метеориту. Наче полум'яне літо. Уповільнити б, спинити , Прикувати до орбіти , По житті разом летіти , Та радіти дітям ,квітам ... Щастя Всім ,у всьому світі ...
Дуже позитивний ,потужній заряд у такому коротенькому творі ...
А щастя таки дійсно полохливе...Розумію автора. Тому І в котре техніка цікава. Не даремним було прочитання багатьох книг з теорії літератури)) Дуже гарний вірш)) Молодець, Маріє_)
Дякую, Роксолано! Радію дуже Вашому коментареві! Начебто має бути "літ". Треба буде перевірити за якимсь словником. Спасибі від щирого серця за побажання! Навзаєм!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")