В блакитному тумані моря
Біліє парус самітнúй.
Чого шука він в тім просторі?
Чом в ріднім краї він чужий?
Лютує хвиля, вітер грає
I щогла гнеться і тріщить;
Та й там він щастя не шукає,
Та й не од щастя він біжить.
Вода під ним — блакить прозора,
Над ним — проміння виграє,
А він благає бурь у моря,
Немов спокíй у бурях є.
Перекладач: Микола Зеров
|
Біліє парус самотинний
В морській блакитно-синій млі...
Чого щука він на чужині?
Що кинув він в своїй землі?
Бурхає вітер, хвиля грає
І рипа щоглиця гнучка!..
Дарма! Він долі не шукає
І од недолі не тіка.
Ясніше неба хвиля сяє,
А зверху промінь золотий,
А він, бунтівний, бур благає,
Неначе в бурях супокій!
Перекладач: Дніпрова Чайка
1832 |
Белеет парус одинокой
В тумане моря голубом!..
Что ищет он в стране далекой?
Что кинул он в краю родном?..
Играют волны - ветер свищет,
И мачта гнется и скрыпит...
Увы! он счастия не ищет
И не от счастия бежит!
Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой...
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой! М.Ю.Лермонтов
| 
у Вас 
0
